ye-logo.v1.2
25 Червня, 2019

Цей день в історії Хмельниччини: 3 червня

Юна МІТРАШКО Історія 734
Керівники Директорії, уряду та армії УНР. Кам'янець-Подільський, 1919 рік. Сидять (зліва направо): Ф. Швець, С. Петлюра, А. Макаренко. Стоять (зліва направо): ад'ютант Петлюри О. Доценко, начальник канцелярії М. Миронович, полковник Куликівський, сотник О
Керівники Директорії, уряду та армії УНР. Кам'янець-Подільський, 1919 рік. Сидять (зліва направо): Ф. Швець, С. Петлюра, А. Макаренко. Стоять (зліва направо): ад'ютант Петлюри О. Доценко, начальник канцелярії М. Миронович, полковник Куликівський, сотник О. Фото: vseua.info

Про події краю, які стали історією.

3 червня 1899 року польський журнал повідомляв про зміну власника Славутської кліматичної оздоровниці та кумисолікувального санаторію. Інформацію опублікував «Tygodnik Illustrowany» («Ілюстрований тижневик»), він виходив у Варшаві в 1859–1939 роках і поширювалося не лише на території Польщі, а й в інших землях Російській імперії. У матеріалі часопису йшлося, що новим власником (спадкоємцем) став Роман-Даміан Сангушко. Інформацію подавали разом з портретом князя, відзначаючи: «така зміна піде тільки на користь курорту. Адже доля щедро вділила князеві як добру благодійницьку волю, так і засоби для їх громадянського застосування». Керувати закладом князь довірив доктору Г. Добжицькому та своєму домашньому лікарю Т. Дзєжбіцькому.

Заснував кумисолікувальну здравницю у Славуті князь Роман Сангушко, у 1876 році. Заклад став унікальним, оскільки аналогів йому не було у всій імперії, тому його робота викликала неабияке зацікавлення преси того часу. Деякі джерела говорять і про те що у 1904 році, у Славуті на лікуванні перебувала Леся Українка.

3 червня 1919 року в Камянець-Подільський, звільнений від більшовицьких військ, вступили підрозділи армії УНР. Услід за ними прибули Директорія, уряд і різні міністерства Української республіки. Тоді було прийняте рішення зробити місто над Смотричем тимчасовою столицею УНР. Про діяльність УНР аж до середини листопада 1919 року (саме стільки тривала «Кам’янецька доба Директорії УНР») розповідали такі часописи, як «Україна», «Новий шлях», «Трудова громада», «Визволення», «Селянська громада», «Шлях» та ін. Вони мали на меті інформувати місцеве населення, війська гарнізону про заходи, які українська влада здійснювала у різних сферах життя держави і суспільства, і тим самим завойовувати більше прихильників на бік Української республіки, що була у важкому становищі.
В той самий час Українська армія, продовжувала наступ і у напрямку Проскурова. Ранком 3 червня 1919 року Українська армія прорвала фронт Червоної Армії в районі Волочиська та Чорного Острова. Забезпечила прорив Запорізька група армії УНР чисельністю до 3 тисяч багнетів, 20 кулеметів і 8 гармат.

У 2011 році сайт «Є» писав про Ямпільське святе джерело. Воно б'є просто з-під землі неподалік селища Ямпіль, що на Білогірщині. І хоч ні дату заснування, ні чому з давніх-давен називають його «святим» ніхто пояснити не може, проте кажуть що воно цілюще. Місцевий священик розповів, що спеціально досліджував історію підземних джерел, але ні у місцевих музеях, ні в архівних матеріалах йому не вдалося нічого знайти. Попри це, було вирішено джерело освятити. Над джерелом встановили хрест. А місцеві мешканці розповіли що вода цілюща, особливо допомагає тим, хто має проблеми з ногами.

Минулого року 3 червня у Шепетівці відбувся «Велодень». Велосипедисти проїхались вулицями райцентру та шосейними дорогами, загалом подолавши 15 кілометрів. Участь у заході взяло понад 70 шанувальників велотранспорту.

3 червня 2018 року у Шепетівці відбувся «Велодень». Фото: з архіву

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Популярні новини

Останні оголошення

Останні фото та відео