ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 28 лютого

Історія 5303
Саме це фото і дало підстави вважати, що Леся таки перебувала в Славуті
Саме це фото і дало підстави вважати, що Леся таки перебувала в Славуті. Фото: з архіву

Газифікація Проскурова, унікальне фото Лесі Українки та революція.

28 лютого 1917 року звістка про петроградські події Лютневої революції докотилася до Поділля не лише на рівні чуток, але й у стрічках перших телеграфних повідомлень, адресованих посадовим особам державних органів та військових формувань. Реагуючи на ці приписи, Подільський губернатор Олександр Мякінін, у свою чергу, в цей же день поінформував усіх справників губернії та Кам’янецького і Вінницького поліцмейстерів про події з вимогою чіткої регламентації їхньої діяльності. «Безлад Петрограді прийняв надзвичайно серйозний характер, – йшлося у його телеграмі. – Центральна влада паралізована. Тому пропоную ніяких розпоряджень крім моїх не виконувати, тримати мене в курсі всього, що відбувається на місцях. Прийміть терміново заходи з охорони Казначейства і всіх телеграфів увійдіть у згоду з начальником залізничних відділень щодо охорони станцій».

У 1918 році війська Української Центральної Ради знову заволоділа Кам’янцем-Подільським. У місті запанувала Центральна Рада в особі комісара Григорія Калістратовича Степури. У фондах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника зберігається особова справа Григорія Степури (1881-1944) - українського адвоката, славного уродженця Жванця, який століття тому, під час буремних 1917 та 1918 років, був членом Української Центральної Ради та губернським комісаром Поділля. 

Загалом, історики дослідили що, упродовж трьох років, від січня 1918 до грудня 1920 року, влада в Кам’янці-Подільському змінювалася 11 разів.

Від січня 1918 до грудня 1920 року, влада в Кам’янці-Подільському змінювалася 11 разів. Фото: lenta.ua

Одним із засновників зоологічної науки на Поділлі справедливо вважається Василь Полікарпович Храневич – невтомний дослідник тваринного світу та автор багатьох робіт з фауни краю. Він народився 28 лютого 1887 року у сім’ї священика села Пирогівці Летичівського повіту Подільської губернії. У 1907 році він вступає на природничий відділ Харківського університету, згодом почав працювати в Києві.

З приходом у Київ більшовиків залишає місто та повертається на Поділля, де обіймає посаду приватдоцента Кам’янець-Подільського державного українського університету. Викладав спочатку луківництво та культуру рослин на сільськогосподарському факультеті. У подальшому він зосередився на дослідженні фауни Поділля. Наслідком його наполегливих досліджень тваринного світу Поділля стали кілька ґрунтовних монографій, що були у 1920-ті роки випущені в серії «Енциклопедія Поділлєзнавства». Серед 25 випусків цієї серії були монографії «Ссавці Поділля», «Птахи Поділля», «Минуле фавни Поділля», «Нарис фавни Поділля».

Певний внесок зробив Храневич у музейну справу. У 1925 році він очолив природничий відділ Кам’янець-Подільського музею, займався збиранням для нього нових експонатів, читав популярні лекції для населення, проводив тематичні екскурсії. Пізніше Василь Полікарпович очолив зоологічний музей сільськогосподарського інституту. У березні 1933 року потрапив під репресії. Василя Храневича заарештували. У листопаді оголосили вирок: звинуватили в участі так званої «Української Військової організації» і засудили до 5 років концтаборів. Далі сліди науковця губляться у сталінських таборах. Ймовірніше всього, що він загинув під час масових репресій 1937-1938 років.

Серед 25 випусків серії Василя Храневича були монографії «Ссавці Поділля», «Птахи Поділля», «Минуле фавни Поділля», «Нарис фавни Поділля». Фото: ibrary.vn.ua

У 1947 почалось зародження газифікації Хмельницької області із встановлення перших 50-ти газобалонних установок в Проскурові. У 1956 році, саме 28 лютого, засновано перше газове господарство - Хмельницька виробничо-експлуатаційна контора газового господарства «Хмельницькгаз», нині ВАТ «Хмельницькгаз». На першому етапі організації газові балони розвозилися двома підводами, а пізніше - однією автомашиною. В цей період розпочиналося і встановлення газобалонних плит в обласному центрі. У 1956 році природний газ надійшов у районний центр Красилів разом із введенням в експлуатацію магістрального газопроводу «Дашава – Київ – Брянськ – Москва». У Красилові побудовано компресорну станцію та містечко газовиків, яке стало першим населеним пунктом області, в яке прийшов природний газ. Першим слюсарем-газовиком став Сергій Карасьов, який виконував роботи по заміні газових балонів і встановленню газобалонних плит. Він єдиний кілька років обслуговував усе місто. На 1956 рік в Хмельницькому вже нараховувалось 1800 газобалонних установок.

Рішенням сесії міської ради 28 лютого 2000 року затвердили герб міста Старокостянтинів. На ньому в червоному полі срібний знак родини князів Острозьких - засновників міста. Щит обрамований золотим декоративним картушем і увінчаний червоною міською короною з трьома вежками. Щитотримачі — гетьман Богдан Хмельницький та запорізький козак. Девіз: «Навіки в славі» і дата «15.III.1561» білими літерами на синьо-жовтій стрічці. Автор герба Олександр Пажимський.

Рішенням сесії міської ради 28 лютого 2000 року затвердили герб міста Старокостянтинів. Фото: uk.wikipedia.org

У 2016 році газета «Є»  писала про досліджене істориками унікальне фото Лесі Українки, яке до Славути привезли аж з Австралії. У 2002 році до міста приїхала жінка з Австралії – Єва Кратохвіль. Вона хотіла відвідати місця, де колись жили її предки. При собі мала фото, як стверджувала гостя, зроблене воно у 1904 році на території кумисолікувального закладу в Славуті. Пані Єва добре знала сімох своїх предків, зображених на ньому, а істориків та мешканців Славути здивувало інше: вони побачили на фото жінку, дуже схожу на Лесю Українку. Фото дослідили науковці з різних куточків країни. І всі без винятку сходилися на тому, що на фото може бути зображена саме Леся Українка. Жоден не заперечив, що це точно не вона. Фото стало ще одним приводом для нових досліджень життя Лесі. Адже до цього нікому і нічого про її перебування в Славуті відомо не було.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую