ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 18 червня

Історія 2336
До приборкання бунтівних селян представники влади Скоропадського іноді зверталися за допомогою й до австро-угорських військ. На фото: виступ у Проскурові австро-угорського військового оркестру
До приборкання бунтівних селян представники влади Скоропадського іноді зверталися за допомогою й до австро-угорських військ. На фото: виступ у Проскурові австро-угорського військового оркестру. Фото: khm.gov.ua

Про події минулого, які увійшли в історію Хмельниччини.

Внаслідок державного перевороту, який відбувся 29 квітня 1918 року, Павло Скоропадський взяв владу в Україні. Тоді більшість партій і верств населення відмовили Центральній Раді та її Раді Міністрів у підтримці, тому переворот пройшов майже без пострілів і крові. Проте гетьманська влада стала залежною від Німеччини та Австро-Угорщини, що провокувало конфлікти і середині держави. Зокрема, у Подільській за підтримки іноземних військ доводилося роззброювати місцевих селян і вдаватися до репресій. Про це свідчить один з указів тодішнього губернського старости Сергія Кисельова датований 18 червням 1918 року.

Зокрема, у своїй наукові статті «Боротьба за владу в Подільській губернії в добу гетьманату Павла Скоропадського» історик А. Лекар зазначає, що призначений Подільським губернським старостою Сергій Кисельов був лібералом. Проте анархічні прояви серед населення, статус великого землевласника й тиск панівних верств часто змушували його вдаватися до жорстких репресій. До червня він завершив формування губернського апарату державної варти. Однак, вартові фізично не могли забезпечити правопорядок у губернії. Це обумовило залучення до каральних акцій окупаційних військ.

Так, 18 червня 1918 року Сергій Кисельов наказав повітовим старостам провести примусове обеззброювання селян, залучивши збройну підтримку австро-угорців. Як виявилося, такі заходи мали тимчасовий ефект. Завдяки ним впродовж червня-серпня 1918 року у Подільській губернії повстанський рух поступався розмаху Київської, Чернігівської, Катеринославської, Харківської губерній. Проте наприкінці серпня центр селянського збройного протесту перемістився на Поділля та Волинь. Загалом на Поділлі в березні-листопаді 1918 року діяло 194 партизанських та повстанських загонів різних політичних забарвлень.

18 червня 1893 року у Кам’янці-Подільському на місці старого будинку Подільської духовної консисторії закладено новий. Будівля консисторії стояла на площі Вірменський ринок, яка на той час була центральною площею міста. Забудована одно- та двоповерховими кам’яними та дерев’яними будинками, площа не відповідала статусу центральної. В середині XIX століття будинки на площі почали перебудовувати. Першою будівлею, що підпала під реконструкцію, стала будівля консисторії. Проєкт перебудови розробив архітектор Симеон Учта, який надбудував другий поверх та ще один двоповерховий флігель. У будинку розмістилася власне консисторія, а у флігелі — її архів.

18 червня 1893 року у Кам’янці-Подільському закладено новий будинок Подільської духовної консисторії. Фото: uk.wikipedia.org/ Posterrr

18 червня 1893 року у Кам’янці-Подільському закладено новий будинок Подільської духовної консисторії. Фото: uk.wikipedia.org/ Posterrr

До речі, у Кам’янці-Подільському архіви довгий час не охоронялися, розкрадалися, документи знаходилися в різних приміщеннях міста і були не обліковані. Історичні джерела розповідають, що у 1919 році «найбільше архівів загинуло на паперовій фабриці, куди вивозилися архіви цілими фурами для переробки, як сирець. Масово гинули від рук несвідомих селян архіви, колекції бібліотек, пам’ятки мистецтва та старовини». Чимало документів дореволюційних часів були знищені під час бойових дій. Про це свідчить акт від 18 червня 1920 року: «Весь архів колишнього Волосного Правління, якого малось до 100 пудів (приблизно 1600 кілограм — авт.), знищено за час громадянської війни поляками в 1920 році, з якого залишилось лише рештки окремих ріжних папірців".

18 червня 2012 року у Хмельницькому художники почали розписувати писанку, яка стала головним атрибутом Хмельницької делегації у столиці на параді вишиванок, який проходив того ж року під час святкування Дня незалежності України. Автори ескізу — майстри народного мистецтва з села Самчики Старокостянтинівського району.

У 2014 році цього дня у Полонному відкрили пам’ятник Героям Небесної Сотні. Ініціатива створити цей пам’ятник належить громаді міста. Втілив у життя цей задум місцевий митець Микола Козак. Фінансові витрати на виготовлення та встановлення пам’ятника взяли на себе самі полончани. Розташований він поблизу будівлі, у якій розміщенні районні рада та державна адміністрація. Місце вибрали невипадково — як нагадування владі про страшні лютневі події у Києві.

В 2014 році цього дня у Полонному відкрили пам’ятник Героям Небесної Сотні. Фото: з архіву.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую