ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 1 серпня

Історія 1490
Історія Кам\'янця-Подільського в роки Української революції часто зазнавала карколомних поворотів
Історія Кам'янця-Подільського в роки Української революції часто зазнавала карколомних поворотів. Фото: muzejunr.io.ua

Про події з історії Хмельниччини, які трапилися цього дня.

Історія Кам’янця-Подільського в роки Української революції часто зазнавала карколомних поворотів. Однак цікавими є не лише політичні та воєнні події, які розгорталися у той час, а й життя звичайних жителів міста. Саме цієї теми у своїй статті «Повсякденне життя кам’янчан у 1919 році: зайнятість, доходи, життєвий рівень, побут, міське середовище, культурне дозвілля» історик Олександр Завальнюк. У своєму дослідженні він часто посилається на газети, які виходили друком у 1919-у.

Зокрема, історик черпає цікаву інформацію з номера газети «Вісти Української Народної Республіки» датованим від 1 серпня 1919 року. Фактично у цьому виданні розповідалося про переїзд до Кам’янця-Подільського державного підприємства «Експедиція заготівлі державних паперів», яке займалося випуском паперових грошей УНР, і терміново потребувало робітників. Зокрема, механіків, монтерів, техніків, друкарів, налагоджувальників устаткування, граверів, літографів. Такі працівники знайшлися переважно серед біженців з Галичини.

Також Олександр Завальнюк зазначає, що з 1 серпня 1919 року, згідно зі законом про тимчасове підвищення оплатних норм працівникам Кам’янець-Подільського державного українського університету, ординарний професор отримував на місяць 1 тисячу 666 карбованців і 66 копійок основної платні. За вислугу років йому додатково нараховували від 416 карбованців і 66 копійок до 833 карбованців і 32 копійки. Рівень зарплатні для інших працівників університету залежав від їх наукового статусу. Наприклад, декан факультету отримував 625 карбованців.

Місцева газета «Шлях Жовтня» 1 серпня 1956 року розповідала про те, які кінофільми показують у клубі села Майдан-Лабунь Шепетівського району. Кіномеханік Осніцький і його помічник Василенко по разу на тиждень вони транслювали художні стрічки — окремо для дорослих і дітей. Крім них, двічі на місяць показували так звані агрозоофільми. Вони призначалися для працівників місцевої сільськогосподарської галузі.

1 серпня 2011 року у Кам’янці-Подільському в Старій фортеці завалилася Нова Західна вежа. Ця споруда — пам’ятка фортифікації XVI століття. На лінії обвалу було помітно, що стіни будівлі сирі й мокрі. Вона стояла без даху, тому негода повсякчас руйнувала пам’ятку. Вежу збудували у 1542 році за типом бастеї — низької круглої оборонної споруди, призначеної для облогової артилерії.

1 серпня 2011 року у Кам’янці-Подільському завалилась вежа XVI століття. Фото: з архіву редакції

1 серпня 2011 року у Кам’янці-Подільському завалилась вежа XVI століття. Фото: з архіву редакції

А 1 серпня 2017 року на Сході під час снайперського обстрілу снайпером позицій українських захисників загинув кам’янчанин Ростислав Доброшинський. Військовий був прийнятий на службу за контрактом Кам’янець-Подільським міськрайонним військовим комісаріатом і проходив її у 8-му окремому мотопіхотному батальйоні у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних Сил України. Наприкінці травня був передислокований у район Попасної, де й загинув.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую