ye-logo.v1.2
21 Вересня, 2019

Цей день в історії Хмельниччини: 18 серпня

Юна МІТРАШКО Історія 1040
18 серпня 2002 року папа Іван Павло ІІ проголосив Блаженним отця Яна Бейзима
18 серпня 2002 року папа Іван Павло ІІ проголосив Блаженним отця Яна Бейзима. Фото: photo-lviv.in.ua

Від давнини до сьогодення про людей та події.

У 1904 році, в Проскурові після чергової епідемії кишково-інфекційного захворювання і розгромної статті в столичній газеті “Петербурзькі відомості”, контроль над заходами щодо наведення порядку в санітарно-епідеміологічному відношенні в Проскурові під особистий контроль взяв сам подільський губернатор. 18 серпня 1904 року міський голова повідомляв губернатору про стан водопостачання: "...Що стосується водопостачання, то в Проскурові, крім приватних колодязів, нами обладнано 8 міських колодязів, з яких всі жителі мають право користуватися водою. З цих же колодязів зобов'язано брати воду для пиття і всім міським водовозам. Якщо трапляються випадки, коли водовози беруть воду з ріки, то це переслідується міською поліцією”. Наступні роки міська Дума неодноразово обговорювала питання про спорудження водогону, але далі розмов ця справа не просунулася. Причина — нестача коштів.

18 серпня 2002 року папа Іван Павло ІІ проголосив Блаженним отця Яна Бейзима. Місіонер був першим священником в історії місії на Мадагаскарі, що вирішив проживати разом із хворими, попри загрозу захворіти на проказу. А народився священник на Ізяславщині в селі Великі Бейзими 15 травня 1850 року. Він був першим з п’яти дітей сімейства. 10 грудня 1872 року Ян вступає до ордену єзуїтів. Після багаторічної виховної роботи з молоддю, отець Бейзим приймає рішення присвятити себе праці з прокаженими, на той час йому виповнилось 48 років. У жовтні 1898 року, попри перепони, відбуває з рідного краю до Франції, а звідти – пасажирським кораблем до Мадагаскару. Лише 30 грудня цього ж року отець прибув до червоного острова. Тамтешні настоятелі направили отця до притулку для прокажених у містечку Амбахіворака. Коли священник прибув на місце свого служіння, він побачив загорнутих в брудні простирадла хворих, які сиділи під стінами бараків. Хвороба спотворила їхні обличчя, а тіло покривали рани. Хворі, а їх на той час було 125, проживали у бараках, поділених на невеличкі приміщення, у яких не було ні вікон, ні підлоги, ні найнеобхідніших меблів чи засобів до проживання. Поселився біля бараків для хворих у маленькому будиночку. Хатинку з невипаленої цегли та капличку для хворих отець вибудував сам, допомагав їм чим міг, був і лікарем, і священиком. Місія Яна Бейзима на Мадагаскарі тривала 14 років за цей час йому вдалося збудував для хворих - він називав їх «чорними пташенятами» - лікарню. 16 серпня 1911 року заклад прийняв своїх перших пацієнтів. Після того отець захворів на малярію, 2 жовтня 1912 року священник помер. Того дня кожен хворий, хто міг пересуватися, йшов, щоб поклонитися померлому. Притулок та лікарня, засновані отцем Яном Бейзимом існують і досі. Про Бейзима знають у Польщі та на Мадагаскарі, і лише в Україні та на рідній Хмельниччині він і досі маловідомий.

Отець Ян Бейзим (стоїть позаду у дверях) і хворі на проказу в притулку біля столиці Мадагаскару Антананаріву. Фото: gazeta.ua

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую