ye-logo.v1.2
12 Серпня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 18 серпня

Історія 1356
18 серпня 2002 року папа Іван Павло ІІ проголосив Блаженним отця Яна Бейзима
18 серпня 2002 року папа Іван Павло ІІ проголосив Блаженним отця Яна Бейзима. Фото: photo-lviv.in.ua

Від давнини до сьогодення про людей та події.

У 1904 році, в Проскурові після чергової епідемії кишково-інфекційного захворювання і розгромної статті в столичній газеті “Петербурзькі відомості”, контроль над заходами щодо наведення порядку в санітарно-епідеміологічному відношенні в Проскурові під особистий контроль взяв сам подільський губернатор. 18 серпня 1904 року міський голова повідомляв губернатору про стан водопостачання: "...Що стосується водопостачання, то в Проскурові, крім приватних колодязів, нами обладнано 8 міських колодязів, з яких всі жителі мають право користуватися водою. З цих же колодязів зобов'язано брати воду для пиття і всім міським водовозам. Якщо трапляються випадки, коли водовози беруть воду з ріки, то це переслідується міською поліцією”. Наступні роки міська Дума неодноразово обговорювала питання про спорудження водогону, але далі розмов ця справа не просунулася. Причина — нестача коштів.

18 серпня 2002 року папа Іван Павло ІІ проголосив Блаженним отця Яна Бейзима. Місіонер був першим священником в історії місії на Мадагаскарі, що вирішив проживати разом із хворими, попри загрозу захворіти на проказу. А народився священник на Ізяславщині в селі Великі Бейзими 15 травня 1850 року. Він був першим з п’яти дітей сімейства. 10 грудня 1872 року Ян вступає до ордену єзуїтів. Після багаторічної виховної роботи з молоддю, отець Бейзим приймає рішення присвятити себе праці з прокаженими, на той час йому виповнилось 48 років. У жовтні 1898 року, попри перепони, відбуває з рідного краю до Франції, а звідти – пасажирським кораблем до Мадагаскару. Лише 30 грудня цього ж року отець прибув до червоного острова. Тамтешні настоятелі направили отця до притулку для прокажених у містечку Амбахіворака. Коли священник прибув на місце свого служіння, він побачив загорнутих в брудні простирадла хворих, які сиділи під стінами бараків. Хвороба спотворила їхні обличчя, а тіло покривали рани. Хворі, а їх на той час було 125, проживали у бараках, поділених на невеличкі приміщення, у яких не було ні вікон, ні підлоги, ні найнеобхідніших меблів чи засобів до проживання. Поселився біля бараків для хворих у маленькому будиночку. Хатинку з невипаленої цегли та капличку для хворих отець вибудував сам, допомагав їм чим міг, був і лікарем, і священиком. Місія Яна Бейзима на Мадагаскарі тривала 14 років за цей час йому вдалося збудував для хворих - він називав їх «чорними пташенятами» - лікарню. 16 серпня 1911 року заклад прийняв своїх перших пацієнтів. Після того отець захворів на малярію, 2 жовтня 1912 року священник помер. Того дня кожен хворий, хто міг пересуватися, йшов, щоб поклонитися померлому. Притулок та лікарня, засновані отцем Яном Бейзимом існують і досі. Про Бейзима знають у Польщі та на Мадагаскарі, і лише в Україні та на рідній Хмельниччині він і досі маловідомий.

Отець Ян Бейзим (стоїть позаду у дверях) і хворі на проказу в притулку біля столиці Мадагаскару Антананаріву. Фото: gazeta.ua

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення

Відпочивай і подорожуй

  Так  Ні, дякую