Цей день в історії Хмельниччини: 3 грудня

Перегортаючи сторінки історії Визвольної війни 1648-1654 років, неможливо залишити поза увагою події Богдана Хмельницького під Жванцем, де мало остаточно вирішитися основне питання - розгром шляхти. Після ударів під Берестечком і Батогом Польща зібрала нові сили. У той же час Богдан Хмельницький тримав похід у Молдавію до свого сина Тимоша, який, прагнучи звільнити Сучаву, пішов туди з військами, та потрапив в облогу і був поранений.

Невдовзі гетьман отримує дві вісті - про смерть сина і підхід до Жванця поляків. Він одразу ж перериває похід у Молдавію і йде на зустріч польській армії, приєднавши до себе війська хана Іслам-Гірея III. Ян Казимир проривався дати генеральну битву, але військові і сенатори його відрадили. Отож, польські війська стояли під Жванцем і не чинили опору - це було вигідно Хмельницькому та Іслам-Гірею, оскільки в умовах блокади, епідемії, голоду й холоду королівське військо буде змушене капітулювати.

28 листопада 1653 року шляхтич Гурський повернувся з розвідки і доповів, що татарсько-козацькі війська стоять під Шаравкою. Поляки вирішили вдарити того ж дня під Гусятином і Язловцем, але згодом стало відомо, що татарські війська стоять впритул аж до Кам'янця, а через деякий час вони отаборилися разом з козаками і під Гусятином, що остаточно перервало будь-який зв'язок польської армії зі світом. Отож, це був повний і неминучий розгром, але такий результат не влаштовував хана. Вже 26 листопада Кримський уряд встановив зв'язок з королем. Зв'язок був досить цікавим: молдавському полоненому в чобіт поклали листа від Іслам-Гірея та Кримського уряду до короля Яна Казимира і відправили під охороною. Уже 3 грудня ханський посол Аталик прибув на мирні переговори у Кам'янець.

Представниками з боку польської сторони були: Корицький, Войцехович, Бачинський. Бачачи таку ситуацію, Богдан Хмельницький вирішив будь-яким чином перешкодити з'їзду і вислав своїх представників: Івана Виговського, Івана Богуна, Григорія Лісницького, але це не врятувало ситуацію. Переговори відбулися 15 грудня 1653 року. Обидві сторони взаємно присяглися собі за звичаєм того народу: з рукою на серці й на бороді на мир.

Умови миру не фіксувалися на папері і не створювалися документи, а просто були усними. За умовами миру Ян Казимир повинен був сплатити контрибуцію хану Іслам-Гірею, а татари дістали дозвіл на ясир з Волині і Поділля.
Не затримуючись, татари почали гнати ясир з Поділля. І тут вперше з'явилась така легендарна українська особа як Іван Сірко, який разом з своїми однополченцями займався звільненням подолян від татарського ясиру.

3 грудня 1960 року середня школа №60 станції Гречани була передана в Хмельницький міський відділ народної освіти, як середня школа №20. Школа на станції Гречани була відкрита у 1917 році, як залізнична неповна середня. Перший випуск учнів, які закінчили 10 класів, був у 1939 році. В 1941 році, напередодні війни, школа зробила третій випуск учнів, які отримали закінчену середню освіту. Тож перші випускники, щойно закінчивши школу, одразу пішли на фронт. Під час війни, в зв’язку з окупацією, школа не працювала. Після звільнення міста заняття в школі відновилися. Але на початку травня 1944 року німецька авіація здійснила наліт на станцію Гречани, і у будівлю влучила бомба, сильно пошкодивши її. Споруда була відбудована тільки в 1946 році. А в 1994 році було збудоване нове, сучасне приміщення, в якому школа знаходиться і зараз.

3 грудня 2015 року пацієнти, що потребують гемодіалізу, пікетували Хмельницьку ОДА. Пікетувальники прийшли з плакатами і вимагали від керівництва області забезпечити їх необхідними ліками для гемодіалізу та підвіз інвалідів на процедури. Скаржаться хмельничани й на проведення аналізів та недобросовісність медичних працівників. Представники обласної влади так і не почули хворих хмельничан. За годину акції з приміщення адміністрації ніхто не вийшов до мітингувальників. Подібні акції від пацієнтів не були не поодинокі, проблема вирішилась у 2019 році відкриттям центру гемодіалізу у Хмельницькій міській лікарні.

Хворі, життя яких залежить від гемодіалізу, прийшли з плакатами під будівлю Хмельницької облдержадміністрації. Фото 3 грудня 2015 року.

3 грудня 2015 року в зоні проведення АТО під час виконання військового обов’язку загинув шепетівчанин Валерій Числюк. Військовий служив у 21-й окремому мотопіхотному батальйоні (56-а окрема мотопіхотна бригада).Загинув в районі міста Маріуполь, поблизу села Гнутове (Донецька область), підірвавшись на ворожій міні.

3 грудня, у Хмельницькому вперше провели загальноміський медичний форум. Зібрались на форум медпрацівники та керівники міста. Обговорили існуючі проблеми охорони здоров’я та розробили концепції для їх вирішенням.

Перший загальноміський медичний форум у Хмельницькому. Фото з архіву - 3 грудня 2016 року.