ye-logo.v1.2
«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо

Цей день в історії Хмельниччини: 17 грудня

Історія 2198
17 грудня 2019 року більшість хмельничан залишилася без води через під
17 грудня 2019 року більшість хмельничан залишилася без води через під'єднання другої гілки Чернелівського водогону. Фото: з архіву редакції

Про реконструкцію Проскурова, міську лікарню, ракетну дивізію та під’єднання водогону.

17 грудня 1937 року Проскурівська міська рада затвердила «Генеральний проєкт реконструкції м. Проскурова». Його розробили архітектори та інженери харківського державного інституту проєктування міст. Головна увага проєкту була спрямована на повну реконструкцію центральної частини міста, де повинна була зникнути одноповерхова забудова. Прибузькі єврейські квартали взагалі пропонувалось знести та зробити на їх місті відпочинкову зелену зону. Крім того, було заплановано розширення Проскурова шляхом приєднання села Заріччя та розбудови на його північній околиці житлового масиву на 17 тисяч мешканців (район теперішнього проспекту Миру).

Проєктанти передбачали приєднання до міста й села Гречани, але як промислового району. Там мали спорудити ряд підприємств, серед яких найбільший в Україні цукровий комбінат. Розпочали втілювати проєкт з проведення комплексу робіт у комунальній сфері: розширяли мережу водогону, було забруковано десятки кілометрів вулиць i тротуарів.

На 1941-1942 роки було заплановано ще більш грандіозну перебудову: формування центрального міського майдану з Будинком Рад, спорудження стадіону, універмагу, критого ринку, поліклініки, хірургічного корпусу лікарні, лазні-пральні та пожежного депо. Але Друга світова війна не дала втілити цей проєкт у життя.

Проєкт Центральної площі Проскурова, 1937 рік. Фото: з архіву редакції

Проєкт Центральної площі Проскурова, 1937 рік. Фото: з архіву редакції

А 17 грудня 1956 року відкрилася Хмельницька міська лікарня.

«Під час революційних потрясінь міська лікарня на нинішній вулиці Кам’янецькій була закрита і в наступні роки не відновила своє існування. Таким чином основними медичними закладами міста у довоєнний і післявоєнний часи стали перша радянська (нині обласна) і друга радянська (нині інфекційна) лікарні. Натомість сучасна Хмельницька міська лікарня веде свою історію від грудня 1956 року. Саме тоді на пустирі, який заріс деревами і чагарниками, був споруджений перший корпус лікарні, частково упорядкована прилегла територія, і нова медична установа прийняла перших пацієнтів. От як про цю подію розповідав перший головний лікар міської лікарні Олексій Панасович Корнійчук: «17 грудня 1956 року відкрилася нова фабрика здоров’я — міська лікарня. Вона має два відділення: хірургічне й терапевтичне, кожне на 50 ліжок. Усього обладнано 35 палат, на підлогах м’які доріжки, біля ліжок — тумбочки. Якщо хворому знадобиться викликати лікаря чи медсестру, — у палаті є електросигналізація. Натиснув кнопку, і на щиті в чергового лікаря загоряється лампочка з номером палати. У корпусі лікарні є також куточки відпочинку, прекрасна їдальня, лабораторія, аптека, рентгенівський, електрофізичний і рентгенотерапевтичний кабінети». А у наступні роки медзаклад все більше упорядковувався та розширювався», — зазначає у книзі «Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси» історик і краєзнавець Сергій Єсюнін.

У 1959 році в країні був створений новий вид військ — Ракетні війська стратегічного призначення. У їх підпорядкування передали чимало військових частин з артилерії та авіації, на базі яких було організовано десять ракетних дивізій. І 17 грудня 1960 року одна з них з’явилась на Хмельниччині, шляхом перетворення 7-ї артилерійської запорізької дивізії у 19-у ракетну дивізію. Два полки дивізії розмістився у Хмельницькому та в Ярмолинцях. Дивізія отримала на озброєння 42 ракети середньої дальності Р-12 та Р-14, які були наземного та шахтного базування й мали дальність польоту від 2 до 4,5 тисяч кілометрів. Вже за рік після остаточного перебазування почалося переоснащення та підготовка до прийняття на озброєння нової міжконтинентальної ракети УР-100.

Поява нових ракет викликала потребу сформувати у дивізії ще два полки, а також супутні технічні підрозділи. З 1972 року на Хмельниччині почалося формування ще трьох полків. В результаті 19-а ракетна дивізія отримала остаточну структуру — дев’ять ракетних полків, шахтний командний пункт та десять шахтних пускових установок. Таким чином навколо Хмельницького базувалося 90 міжконтинентальних ракет УР-100Н (за міжнародною класифікацією — SS-19 «Стилет»).

30 листопада 1999 року 19-та ракетна дивізія була розформована. На її базі створили 1-у ракетну дивізію Сухопутних військ України. Ця військова частина на порядок менша. Вона має на озброєнні малопотужні без’ядерні оперативно-тактичні ракетні комплекси.

Торік цього дня у Хмельницькому районі приєднали п’ять кілометрів другої гілки Чернелівського водогону. Через це усі користувачі послуг комунального підприємства «Хмельницькводоканал» залишились без водопостачання. А кореспонденти сайту «Є» підготували матеріал, як саме проходило під’єднання водогону. 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую