Грифони, портрети, рослинні орнаменти: унікальну колекцію кахель XVII століття передали до музею Кам’янця

До Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» археологи передали унікальні артефакти, знайдені під час розкопок у Старому місті.

Дивовижні сюжети - портрети, зображення грифонів, тримачів гербів - ці кахлі початку XVII століття віднайшли під час досліджень, які проводила у попередні роки Кам’янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція під час нагляду за відкриттям фундаментів втраченої історичної забудови на вулиці Зарванській. Тоді археологи дослідили фундаменти двох будинків.

Як розповів сайту «Є» керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло, під час розкопок науковці виявили глинобитне житло XVII століття, а в ньому – ці унікальні і добре збережені кахлі. Вони використовувались як теплоізолятор для підлоги. Більшість кахель лежали лицьовими пластинами вниз, тож орнаменти і сюжетні малюнки добре збереглися.

«Унікальність нашої колекції в тому, що нам пощастило відкрити фрагмент глинобитного житла, - каже Павло Нечитайло. - Воно згоріло під час польсько-турецького конфлікту кінця XVII століття (нагадаємо, з 1672 по 1699 рік на території Поділля існував Кам’янецький еялет – провінція Османської імперії. У 1699 році Османська імперія повернула Речі Посполитій Поділля та Кам'янець – авт..). Отож, на той момент у цьому житлі була піч з поліхромними кахлями. А в підлогу в одній частині житла були вмонтовані старі кахлі. Їх обережно зняли і поклали під дерев'яну підлогу як теплоізолятор. Тому вони й збереглись».

Сюжети, за словами науковця, які побачили на цих кахлях, справді унікальні. Тут є портрети, є грифони, є тримачі гербів. До того ж, кахлі місцевого виробництва - виготовлені в Кам'янці на початку XVII століття.

Більшість кахель, знайдених під час розкопок, лежали лицьовими пластинами вниз, тож орнаменти і сюжетні малюнки добре збереглися. Фото: надане Павлом Нечитайлом

«Пічні кахлі з таким багатими рельєфними зображеннями були надзвичайно популярними в XVI-XVII століттях, - зазначає археолог. - Вони - це картина тогочасного світогляду, свідчення про смак, уявлення про цей та потойбічний світ тодішніх кам’янчан. Попри загальну європейську моду, кожен регіон мав свої кахельні особливості. Портрети історичних діячів, багаті рослинні та сюжетні орнаменти, герби, фантастичні звірі, міфічні сюжети - все це тоді зображали на кахлях. Тож знайти кахлі саме кам’янецького виробництва – справді неабияка удача».

Окрім того, унікальність колекції ще й в тому, що кахлі були знайдені цілими.

«Вік кахляної печі, зазвичай, був недовгий, - розповідає науковець. - Це пов'язано і з модою, і з ремонтами, війнами та перебудовами. Тож цілих кахляних печей XVI-XVII століть в Україні не збереглося. Навіть цілі кахляні набори або хоча б їх частини – то велика рідкість. Бо кахлі переважно трапляються археологам у сміттєвих ямах тих періодів. І, звісно, це зазвичай лише фрагменти - биті шматки. А тут – цілі…»

До того ж, каже Павло Нечитайло, вони походять з одного набору, з одного житла. За словами науковця, точно такий кахляний набір навряд чи існував. Принаймні в публікаціях він не бачив повних аналогів.

Знахідки науковці передали до Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». Фото: надане Павлом Нечитайлом

«Ще одна унікальність цієї колекції кахель в тому, що вони представляють перехідний період, - каже Павло Нечитайло. – Коли на портретних кахлях зображені люди в строях XVI століття, але самі кахлі виготовлялись на початку XVII століття. І цілком можливо, що на одній з портретних кахель зображено портрет Фердинанда І Габсбурга, імператора Священної Римської імперії у 1556-1564 роках».

Цілком можливо, що на одній з портретних кахель зображено портрет Фердинанда І Габсбурга, імператора Священної Римської імперії у 1556-1564 роках. Фото: з архіву Павла Нечитайла

За словами науковця, такі знахідки кахель пічних наборів як кажуть in situ (на місці) – дуже рідкісне явище не лише для Кам’янця-Подільського, але й для всеукраїнської археології пізнього середньовіччя і нового часу.