4 травня: історія, події та факти

Сьогодні відзначають Міжнародний день пожежників. В цей день згадують тих пожежників, які загинули, виконуючи свою роботу під час несення служби в місцевих регіональних громадах. Вперше його було організовано 4 травня 1999 після того, як того дня по електронній пошті по всьому світу було розіслано послання у зв’язку з загибеллю п’ятьох пожежників в Австралії.

Трагічна подія сталася кілька місяців перед тим – 2 грудня 1998 року в австралійському містечку Лінтон. Тоді пожежні билися з великим вогнем, що швидко поширювався від сухого чагарнику. Це був черговий екстрений виклик, пожежники Гаррі Вредевелдт, Кріс Еванс, Стюарт Девідсон, Джейсон Томас і Метью Армстронг були частиною ударної команди. Тож вони завантажилися в свою пожежну машину та відправилися на допомогу іншим групам. Коли ці п’ятеро потрапили в гарячу зону, вітер раптово змінив напрямок, і їх машина в лічені секунди опинилася у страшному полум’ї. Вогонь стрімко вбив всіх п’ятьох членів екіпажу.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 1896 - у Лондоні вийшов перший номер газети "Daily Mail"
• 1904 - у Великій Британії Фредерік Ройс і Чарльз Роллс почали виробництво автомобілів під назвою "Ролл-Ройс".
• 1961 - в СРСР прийнято указ про посилення боротьби з дармоїдством.
• 1986 - зона евакуації навколо Чорнобильської АЕС збільшена до 30 кілометрів. Почалася евакуація 29 тисяч мешканців зони.
• 1992 - президент Леонід Кравчук видав указ створення Книги пам'яті України.

Цього дня народилися

• 1655 - народився Бартоломео Крістофорі, італійський музичний майстер, винахідник фортепіано.
• 1772 - народився Фрідріх Брокгауз, німецький видавець, засновник знаменитого енциклопедичного видавництва.
• 1899 - народився Фріц фон Опель, німецький автопромисловець.
• 1929 - народилася Одрі Хепберн (Кетлін Хепберн-Растон), знаменита британська акторка англо-голландського походження.

Цей день в історії Хмельниччини

4 травня 1905 року Подільський губернатор Олександр Ейлер доповів у Міністерство внутрішніх справ про хід і причини заворушення у Лісоводах (нині село Городоччині — авт.). Зокрема, він визнав, що підпали та руйнування в угіддях пана Журовського були викликані непосильним економічним гнітом і засиллям орендаторів-євреїв та управителів. Про це пишуть у своїй статті «Село Лісоводи наприкінці ХІХ ст. та в буремних подіях ХХ ст.» Віктор і Володимир Морози та Володимир Орлов.

Згідно з цією працею, саме селянське заворушення у Лісоводах розпочалося у перших числах квітня 1905 року. Тоді селяни обрали страйковий комітет. Люди вимагали підвищення плати найманим робітникам, повернення громаді лісових масивів Липини, Березини і Клина, захоплених ще в першій половині ХІХ століття та пасовищ. Але пан Журовський ці вимоги відхилив і далі страйк переріс у масове заворушення.

Натовп лісоводських селян спершу прийшов до маєтку Журовського, де люди знов заявили про свої вимоги. Не отримавши відповіді, вони попрямували до лісу, який був проданий німецьким купцям Кацу і Вайсбергу, які мали зрубати його. Там натовп розгромив лісову контору і розігнав полісовщиків. Заворушення перекинулися в Леваду. Бунтівники плугом повідрізали поміщицькі землі, які вимагали повернути селянам і відновили випас громадської худоби. Плуг тягли усією громадою в знак народного волевиявлення. Організатором заворушення був Іван Драпак.

6 квітня в Лісоводи виїхав мировий посередник і виступив на зібрані селян. Проте його візит не увінчався успіхом. Тоді у село приїхав Подільський губернатор Олександр Ейлер у супроводі двох сотень Оренбургського козацького полку. На селянське зібрання з ним прийшли пан Журовський і священник. Губернатор дорікнув людей за самоуправство та заявив, що протиправні дії будуть розслідуватися. Членів страйкового комітету й активних учасників заворушення ув’язнили на термін до восьми місяців у Кам’янець-Подільській в’язниці.

4 травня 1906 року у Кам’янці-Подільському зареєстровано Подільське українське товариство «Просвіта». Засноване як противага антиукраїнським течіям. В той час товариство займалося видавничою, культурно-освітньою, мистецькою діяльністю. У перший рік роботи «Просвіта» відкрила канцелярію, бібліотеку, книгарню, налагодило організаційну мережу. Вона поширювала діяльність на всю Подільську губернію. Товариство ініціювало впровадження у двокласних школах української мови, історії, літератури.

У травні 1932 року на Славутчині зафіксовано перші випадки смерті від голоду. Фото: ілюстративне з архіву

В історичних джерелах збереглась інформація про села Славутчини у 1932 році — у часи Голодомору, який тоді радянська влада назвала «продовольчими труднощами». Першими з голодом стикнулися мешканці сіл Гориці, Клепачі, Манятин та Селичева, де вже у квітні, голодувало понад 30 відсотків населення.

4 травня 1932 року керівництво Славутського прикордонного загону повідомляє, що з 240 родин в селі Великий Правутин від голоду опухло 117. Більш того, зафіксовано було перші випадки смерті від голоду, оскільки люди харчуються лише картопляними шкарлупами та кормовим буряком. А вже 10 травня Славутський райком КП(б)У сигналізує, що низка сіл району знаходиться в надзвичайно важкому стані. У самій Славуті «робітники хлібом не забезпечені. Хлібопекарні працюють з перебоями». Попри постійні клопотання та звернення місцевої влади, впродовж травня 1932 року в Славутській район не було надіслано жодної продовольчої допомоги.

4 травня 1957 року розпочато будівництво Хмельницького заводу трансформаторних підстанцій — нині ВАТ «Укрелектроапарат». Завод мав статус підприємства електромашинобудування всесоюзного значення, а вже через два роки завод випустив першу продукцію. У 1975 році на базі заводу трансформаторних підстанцій створено Хмельницьке ВО «Укрелектроапарат», яке стало провідним у країні за виробництвом силових трансформаторів для залізничного транспорту і трансформаторних підстанцій.