12 січня – День українського політв’язня. Саме 12-14 січня 1972 року відбулася найбільша репресивна акція проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху, і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва.
У ці дні були заарештовані всі відомі дисиденти України: у Києві – Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба; у Львові – В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець, трохи пізніше – Ігор Калинець та інші. Їх звинувачували в «українському буржуазному націоналізмі» і поширенні самвидаву.
Всього протягом року зазнали репресій 89 чоловік, більшість з яких були засуджені до великих термінів ув'язнення або поміщені у психіатричні лікарні. Це стало початком масових репресій проти української інтелігенції, які тривали майже неперервно до кінця 1976 року.
У 1974 році В'ячеслав Чорновіл звернувся з заявою до голови президії Верховної Ради УРСР. У ній повідомлялось, що, починаючи з 12 січня 1972 року (дня його арешту і початку широких репресій проти течії шістдесятників), він щорічно, як в ув'язненні, так і після, відзначатиме одноденною голодівкою аж до справедливого перегляду його та інших аналогічних справ.
Саме тому 12 січня в Україні шанують пам’ять всіх політичних в’язнів, які боролися за незалежність своєї держави, відстоювали свої права навіть у найважчі часи.
Серед тих, хто став політв’язнем Радянського союзу, і особисто відчув утиски тоталітарного режиму – знаний публіцист, колишній дисидент Кузьма Матвіюк. Понад пів століття тому вийшов його перший публіцистичний матеріал самвидаву. Тоді, у далекому 1970 році, він писав про колоніальне становище українського народу. І хоча поширювали статтю потайки, через якийсь час текст потрапив у руки кадебістів. Пізніше це стало одним із епізодів у порушеній проти нього кримінальній справі.
Серед тих, хто став політв’язнем Радянського союзу, і особисто відчув утиски тоталітарного режиму – знаний публіцист, колишній дисидент Кузьма Матвіюк. Фото: з архіву
Про що йшлося у матеріалі, який засуджувала радянська влада; які його тези залишаються актуальними й досі; за що, будучи викладачем технікуму, публіцист потрапив до мордовського табору суворого режиму, Кузьма Матвіюк свого часу розповідав сайту «Є».
Також у цей день святкують Всесвітній день доньки (це ще одне свято донечок, окрім 25 квітня), а в США відзначають День рудих.
Яке сьогодні церковне свято
12 січня в церковному календарі – день пам’яті мучениці Анисії Солунської. Народилася вона в кінці III століття в місті Салоніки (Греція) в досить багатій родині. Батьки Анисії рано померли і дівчина успадкувала велике багатство. Усі цінності вона роздала нужденним, а рабів звільнила.Залишок життя вона провела в молитві. Під час гонінь християн загинула від руки воїна-язичника, якого розлютила її відмова прийти на язичницьке свято.
У народному календарі цей день називали Онисія Зимова, Порізуха, тому що наші пращури в цей час різали гусей і свиней перед святом Василя.
Що не можна робити у цей день
• Не бажано мати будь-яких справ з грошима, краще перенести фінансові угоди на інший день.
• 12 січня не обговорюйте своїх знайомих за їхньою спиною, потім ви можете про це пошкодувати.
День ангела 11 січня святкують
Макар, Антон, Лев, Федосія, Ярина, Онисія, Ірина.
Прикмети дня
• вітер південний - рік буде врожайним, а літо - теплим;
• йде сніг - літо буде дощовим;
• горобці голосно цвірінькають - до відлиги.
Події, що сталися 11 січня в Україні та світі
1951 рік - набрала чинності Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього, ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у грудні 1948 року. За конвенцією всім країнам-учасницям рекомендовано запобігати актам геноциду та карати за них під час війни та в мирний час. Нині 149 держав світу ратифікували Конвенцію.
1967 рік - вперше кріоновано людину Джеймса Бедфорда. Він був першою людиною, хто дав згоду на своє заморожування. Професор психології Каліфорнійського університету помер у віці 73 роки. За 2 роки, а саме 1965 року, Джеймс Бедфорд сам запропонував науковцям заморозити його тіло. На такий ризик професор пішов через своє захворювання. Він хворів раком нирок, метастази вже добралися до легень. Його заморожене тіло на даний момент знаходиться в Арізоні.
1991 рік - обидві палати Конгресу США дозволили президенту Джорджу Бушу використовувати силу для припинення агресії Іраку в Кувейті. Невдовзі коаліція на чолі США з санкціями ООН почала операцію з витіснення іракських військ з території Кувейту (операція «Буря в пустелі»). Війна завершилася в лютому того ж року перемогою сил коаліції, Кувейт був звільнений від іракських військ з відновленням незалежності.
1998 рік - 19 країн-членів Євросоюзу підписали протокол про заборону клонування людини.
Цікаві факти з минулого
12 січня 1967 року отримало свою назву і територію сучасне село Панівці. Воно розташоване у Кам'янець-Подільському районі на березі річки Смотрич. Утворилися сучасні Панівці від злиття сіл Верхні Панівці та Нижні Панівці. Таке рішення ухвалив Хмельницький обласний виконком. Об’єднання також торкнулося інших населених пунктів: Нігин і Сахкамінь - у селище Сахкамінь, Кептинці й Цівківці влилися в Голосків, Пожарниця - в Броварі, Вільямівка - в Рогізну, Гуменецьке - в Гуменці, Гуцули - в Гелетину, Кубачівка - в Смотрич, Наддністрянка - в Гораївку, Слобідка - у Велику Слобідку, Шидлівка - в Привітне. Таким чином за один день з Кам’янець-Подільського району зникло одразу 12 сіл і селищ.
В Панівців, до речі, дуже цікава історія. ХVІ століття Ян Потоцький, воєвода Брацлавський, староста Кам'янецький, збудував тут кам'яний замок, який зайняв частину високого мису, що омивався з трьох боків водами річки Смотрич. Тут він дав притулок протестантській кальвіністській церкві, які розгорнули тут активну діяльність. Так, з панівецької друкарні виходили видання, направлені проти папства. Після загибелі Потоцького його брати, завзяті католики, наказали протестантів з Панівецького замку вигнати.
Це недобудований залізничний міст, якому вже близько сотні років. Фото: з архіву
А ще тут є міст-привид. Чому привид? Це недобудований залізничний міст, якому вже близько сотні років. Втілити в життя грандіозну ідею будівництва залізниці тут намагалися у 1915 році. Залізниця мала з'єднувати Російську імперію з Австро-Угорщиною, але перша світова війна стала на заваді. Будівничі встигли звести віадук і височезні, майже у 30 метрів, пілони-опори. Нині недобудований панівецький міст називають не інакше як міст-привид.
Більше про цікаві факти з історії Хмельниччини – матеріалі
«Цей день в історії Хмельниччини: 12 січня»