Терор і геноцид: що об’єднує нацистів і рашистів

Сьогодні, 9 травня, святкуючи День перемоги над нацизмом, путінська росія стала копією гітлерівської Німеччини. Обом притаманні узурпація влади диктаторами, репресії, шовінізм і спроби завоювати інші країни. Якщо порівняти звірства нацистських і рашиських окупантів в Україні, стане зрозуміло, що вони мають ще більше спільних рис, ніж могло здаватися.

Ранковий напад без оголошення війни

Нацистська Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз о четвертій годині ранку 22 червня 1941 року. Вторгнення розпочалося одночасно на кількох напрямках з масованих авіаударів. За «Планом Барбаросса» Третій Рейх мав перемогти СРСР за кілька місяців. Запорукою блискавичної війни мало стати краще оснащення гітлерівських військ бойовою технікою. Зокрема, танками та літаками.

Дії путінського режиму певно можна пояснити лише збоченою любов’ю до символізму. Саме о четвертій ранку 24 лютого росія теж без оголошення війни напала на Україну. Ворог підступно завдав ракетні й авіаційні удари по аеропортах і мирних містах та почав вторгнення з кількох напрямків. План так званої «Спеціальної військової операції» був розрахований на три-сім днів. Саме за стільки путін хотів окупувати Київ і найбільші міста України. Він розраховував на швидку перемогу завдяки перевазі у танках, літаках і ракетах.

Рашисти як і нацисти завчасно готувалися до війни, активно використовували пропаганду, знищували у власних країнах опозицію та незалежну журналістику, нехтували міжнародними угодами, вдавалися до провокацій і говорили про «захист своїх» для виправдання кровожерливих намірів. Путінський режим навіть вигадав власну свастику — латинську літеру «Z».

Щоправда, варто визнати кілька відмінностей. По-перше, війна фактично розпочалася вісім років тому, коли росія не менш віроломно окупувала Крим і частину Донецької та Луганської областей. По-друге, навіть теперішню масштабну фазу путін продовжує називати «спецоперацією».

Спільні методи нацистів і рашистів

З перших днів масштабного вторгнення в Україну росія, як і гітлерівська Німеччина, порушує усі правила війни. Ворог активно використовує тактику терору й геноциду мирного заселення. Зокрема, завдає прицільних ударів по школах, дитсадках, лікарнях, житлових кварталах і гуманітарних колонах. У проєкті Міністерства культури та інформаційної політики «Ніколи знову» наведено кілька влучних порівнянь нацистів і рашистів.

Методи Адольфа Гітлера:

• авіаудари по санітарних ешелонах і колонах біженців;
• застосовування так званого «гарматного м’яса» з попередньо окупованих територій і «союзників»;
• використання каральних загонів;
• блокада мирних міст (наприклад, Ленінграда);
• використання отруйного газу й бактеріологічної зброї проти в’язнів концтаборів.

Методи володимира путіна:

• зрив домовленостей про «зелені» коридори, порушення «режиму тиші», розстріл мирних мешканців та евакуаційних поїздів і колон;
• застосування військових угруповань з Чечні, тимчасово окупованих Криму й територій Донецької та Луганської областей;
• використання «кадиривців» як загороджувальних загонів;
• блокада мирних жителів в окупованих містах, влаштування гуманітарних катастроф і знищення цивільної інфраструктури;
• використання забороненої зброї проти мирного населення: касетні, так звані вакуумні та фосфорні боєприпаси.

Нацистська та рашиська окупації: порівняння крізь призму Маріуполя

Попри численні звірства російських загарбників у різних областях України, певно найважча доля спіткала Маріуполь. Нещодавно його міський голова Вадим Бойченко заявив, що рашисти вже вбили більше цивільних, ніж нацисти. Від рук останніх за два роки окупації загинули орієнтовно десять тисяч мирних жителів. Натомість російські загарбники за два місяці війни вбили понад 20 тисяч маріупольців.

«Це один з найстрашніших геноцидів мирного населення в сучасній історії. Армія рф цілеспрямовано і безжально знищує наше місто та його жителів. Крім того, з початку війни окупанти насильно викрали на територію росії 40 тисяч осіб. Стільки ж вивезли їх нацистські колеги за весь період Другої світової війни», — розповів Вадим Бойченко.

Також дві окупації порівняли журналісти маріупольського інтернет-видання «0626». За їх словами, для німців найважливішим було єврейське питання. Окупанти 15 жовтня 1941 року наказали усім місцевим євреям зібратися з речами біля казарми колишнього стрілецького полку. Мовляв, для вивезення у Палестину. Людей кілька днів протримали у казармі й повели до села Агробаза, де їх розстріляли впродовж 17-20 жовтня. Врятувалися лише одиниці.

Нині для російських загарбників найважливішим є розв’язання українського питання. Тож одразу після окупації Маріуполя вони почали робити поквартирний обхід. Вони шукали міфічних «нацистів».

«Роздягають чоловіків, шукають татуювання. За український прапор — розстрілюють. Ми маємо історію маріупольця, який був вимушений вночі забивати на руці татуювання українського герба, бо йому рашисти пообіцяли відрубати руку. Всіх українців, які залишаються на окупованій території чи намагається її покинути, проганяють через фільтраційні табори. Мета та ж — знайти й знищити тих, хто підтримує суверенітет України чи вважає себе українцем. У цьому рашисти та гітлерівці абсолютно ідентичні», — розповідає сайт «0626».

За його інформацією, у 1941 році місцева управа жорстко стежила за охопленням дітей шкільною освітою. Впродовж німецької окупації у Маріуполі працювала 41 школа, металургійний інститут і технікум. Нинішні загарбники також намагаються відновити навчання. Однак на відміну від німців, які не руйнували місто, рашисти мають великі проблеми з приміщеннями шкіл, адже розбомбили усі освітні заклади.

Схожа ситуація з культурою та медициною. Під час гітлерівській окупації в Маріуполі працювали три кінотеатри. Також відновив роботу театр. Натомість російські окупанти не відновлюють, а руйнують. Наприклад, 16 березня вони скинули авіабомбу на Маріупольський драматичний театр і вбили як мінімум 300 жінок і дітей. Якщо німці налагодили роботу п’яти лікарень, трьох поліклінік, трьох амбулаторій і семи аптек, то нині росіни знищили майже усі медзаклади. Вціліла лише лікарня швидкої медичної допомоги. Решта — розбомблені літаками, розстріляні танками й реактивною артилерією.