ye-logo.v1.2
24 Травня, 2019

Українці рятують єврейський храм

Олена ЩЕГЕЛЬСЬКА Історія 813
Фото: gorodok-region.narod.ru

В сатанівській синагозі Божі заповіді відчистили від нечистот та черговий раз спростували антиукраїнську брехню

Ми вже розповідали про Бориса Слободнюка, дивовижного пенсіонера з Сатанова, який за власною ініціативою і абсолютно безплатно, не отримуючи за це ані гривні, ані шекеля, доглядає за сатанівською фортечною синагогою - історичною пам’яткою загальнонаціонального значення XVI століття. А все тому, що йому «соромно і соромно стало», що ця унікальна споруда знаходиться в такому занедбаному стані.

Заглянули в очі левам

Борис Андрійович вивіз з великого молитовного залу кілька самоскидів різного сміття (майже 20 років місцеві мешканці використовували пам’ятку як звалище), прибрав прилеглу територію (а це ще парочка самоскидів непотребу), викосив бур’яни та, навіть, провів такий-сякий ремонт (наскільки дозволяла пенсія та сили).

Єдине, що не міг зробити «православний рабин» - це вичистити від голубиного посліду арон-кодеш – місце, де колись зберігали сувої священної книги Тори. Його виступи та карнизи вже років з 50 обжили голуби, випорожнення яких утворили чималі вали довкола ніг левів та Моїсеєвих скрижалей з текстом 10-ти заповідей. Але дістатися туди було зась. Багато декорований білокам’яним різьбленням, виконаний у стилі бароко арон-кодеш має чималу висоту – понад 8 метрів! Потрібні були будівельні риштування.

Зі своєю проблемою Борис Андрійович звернувся до управління культури та туризму Городоцької райдержадміністрації. Там до прохання поставилися з розумінням і таки знайшли необхідне риштування. Їх безплатно надав Володимир Багін – керівник місцевої будівельної фірми.

Нещодавно відбулося «генеральне прибирання» арон-кодешу, у якому взяли участь Борис Слободнюк та місцеві краєзнавці. «Православний рабин», незважаючи на поважний вік, вичистив від посліду скрижалі. А от молодь зайнялася левами – споруда виявилася настільки високою, що висоти риштувань не вистачило – тож довелося виявляти неабиякі акробатичні здібності. Коли почали збирати скинутий на підлогу послід - наповнили добрий десяток відер! Цим і обмежилися – більш ретельне чищення – справа професійних реставраторів.

До «чищення» єврейської святині долучилися й студенти-туристи, які зайшли подивитися на давню пам’ятку і вирішили теж взяти участь у прибиранні: «Нам просто поталанило, - каже львів’янин Дмитро Пащенко, - зайшли просто подивитися, а натомість мали ще й цікаву пригоду та ще до такої корисної справи долучилися. Приємно, що у збереженні історичної спадщини України є і наш внесок!»


Зауважимо, що всі діючі особи цієї історії є етнічними українцями та православними і греко-католиками за сповіданням.

«Це була добра справа, - прокоментував подію отець Володимир Наглій, - священик Сатанівського Свято-Троїцького монастиря, - місця молитви не мають стояти занедбаними, бо у молитві людина єднається з Богом. До Сатанова, останнім часом, приїздять багато євреїв, вони повинні мати місце аби помолитися. Дуже добре, що від нечистот відчистили скрижалі з 10-ма Божими заповідями, адже вони дані усім людям і є законом - як для християн, так і юдеїв. Такі справи угодні Богу».

Ніхто нічого не палив!

У той же день зроблено й маленькі відкриття. Виявляється, літери на скрижалях колись теж були вкриті позолотою. Цього знизу зовсім не видно, а от упритул на них можна помітити дрібні залишки золота.

Були і страшні знахідки. Як виявилося, фарба на центральній фресці пооблазила зовсім не через несприятливе зовнішнє середовище. Наприкінці 50-х саме через значні перепади вологості та температури облетів весь тиньк разом з фресками, що прикрашали колись стіни. Центральну фреску пошкоджено кулями. Якісь німці чи поліцаї використали арон-кодеш у якості мішені, вправляючись у стрільбі. Що це не випадкові кулі свідчить те, що одна з куль втрапила просто в середину розпростертої в благословляючому жесті долоні. Інша у самий центр корони. Таке собі німе свідчення єврейської катастрофи.

Від бажання видлубати хоч одну кулю довелося відмовитися – це б ще більше могло пошкодити багатостраждальну фреску.

Незважаючи на те,що сторінками комуністичних та російських шовіністичних видань вже котрій рік тиражується байка про те, як українські націоналісти з «Нахтігалю» спалили сатанівську синагогу разом з євреями. Ніяких слідів пожежі не виявили. Ця брехня давно спростована навіть архівами СБУ – в липні 1941 року бійці «Нахтігалю» справді побували у Сатанові, але вони проминули містечко навіть не зупинившись! На жаль жодні аргументи «борців з націоналізмом» не переконують, і брехня продовжує тиражуватися.

Але повернімося до сучасності.

На жаль, всі старання Бориса Андрійовича та інших небайдужих можуть виявитися марними. Справа в тім, що років зо двадцять тому якісь занадто хазяйновиті сатаняни розібрали на будматеріали потужні контрфорси, що підпирали стіни синагоги. Останні одразу ж «поїхали» і сьогодні густо помережені чималими тріщинами, що швидко ростуть. Якщо ситуацію не змінити незабаром синагога-цитадель, яка колись неодноразово витримувала турецькі та татарські обстріли, просто завалиться, поховавши під купами каміння і «відчищених» левів і Скрижалі Заповіту… У держави грошей на порятунок чи не найвизначнішої єврейської пам’ятки України немає (як і немає грошей на історію і культуру взагалі), чисельним євреям-олігархам до синагоги байдуже, а українці, котрі намагаються хоч що зробити, не мають коштів, бо навіть найнеобхідніші консерваційні роботи коштують десятки тисяч доларів.
Дмитро Панаїр.

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Популярні новини

Останні оголошення

Останні фото та відео