ye-logo.v1.2
«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо

85 років Хмельницькій області: «прихована» мета, перші вибори та перенесення обласного центру

Історія 2194
У 1937-у Кам
У 1937-у Кам'янець-Подільську області виокремили вздовж державного кордону таким чином, щоб зручно було керувати військами, які розміщувались на її території. Фото: надані автором

22 вересня 1937 року на карті України з’явилося чотири нових області. Серед них – і наша.

22 вересня 1937 року була утворена Хмельницька область, яка початково мала назву Кам'янець-Подільська. Факт відомий мабуть усім. Але, виявляється, знайти докладнішу інформацію про причини утворення області, про перші вибори обласної ради, про перенесення обласного центру – справа не легка. Тривалий час історична література на ці питання відповідей не давала.

«Прихована» мета утворення області

22 вересня 1937 року на карті України з’явилося чотири нових області. Утворили їх шляхом розділення вже існуючих областей надвоє: з Харківської виокремили Полтавську, з Київської – Житомирську, з Вінницької – Кам’янець-Подільську, з Одеської – Миколаївську. Як стверджувала тодішня партійна преса, держава через такі адміністративно-територіальні зміни прагнула «…посилити вплив на маси, зміцнити зв’язок з ними, оперативніше керувати здійсненням грандіозних планів соціалістичного будівництва». Але, таким поясненням можна обґрунтувати хіба що утворення Полтавської області.

Фрагмент Постанови ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 року по утворення області. Джерело: Газета Червоний кордон, 24.09.1937 р.

Створення інших трьох областей явно мали «приховану» мету – військово-стратегічну. Адже, Одеську, Житомирську та Кам'янець-Подільську області виокремили вздовж державного кордону таким чином, щоб зручно було керувати військами, які розміщувались на їх території, а також налагодити тісну взаємодію партійно-господарських адміністрацій та військового керівництва на виконання мілітарних завдань.

Кам’янець-Подільська область – військово-стратегічний плацдарм на південно-західному кордоні СРСР. Фрагмент карти УРСР, 1939 р.

Зокрема, у Кам’янець-Подільській області, крім охорони державного кордону, стояло два головних завдання – добудувати оборонну смугу укріплень так званої «Лінії Сталіна» уздовж кордону та створити плацдарм для майбутнього наступу Червоної армії на сусідні держави, який планувався згідно нової концепції радянської воєнної політики. Заглядаючи наперед, бачимо, що все заплановане було виконано у короткі роки: у 1938-39-му – фактично завершили будівництво укріплених районів «Лінії Сталіна», а у вересні 1939-го та червні 1940-го – з території області Червона армія здійснила «визвольні» походи на Західну Україну та Буковину і Бессарабію, наслідком яких стало примусове приєднання цих земель до СРСР.

Вибори першої обласної ради

Тим часом, між цими двома військовими «операціями», у Кам’янець-Подільський області відбулись вибори у місцеві Ради депутатів трудящих, які пройшли 24 грудня 1939 року. З загальної кількості виборців 1 мільйон 20 тисяч 96 осіб у голосуванні взяли участь 1 мільйон 19 тисяч 125 осіб, що становило 99,89 відсотка. Цікаво, що на всіх виборчих дільницях висувались лише по одному кандидату від так званого «блоку комуністів та безпартійних» – тобто, на виборах вибору не було. Отже, результати отримали передбачувані: до Кам’янець-Подільської обласної ради депутатів трудящих 1-го скликання пройшли всі зареєстровані кандидати. Було обрано 86 депутатів, серед яких членів компартії – 57, безпартійних – 29.

Типовий виборчий бюлетень тих років. «Залишить у виборчому бюлетені прізвище одного кандидата…». А кандидат і так лише один.

Ще одна цікава цифра – серед усіх депутатів лише 14 мали вищу та 25 середню освіту – а це усього 45 відсотків.

Перша сесія облради пройшла 5-6 січня 1940 року, на якій обрали перший в історії області виконавчий комітет Кам’янець-Подільської обласної ради. Головою одноголосно вибрали Андрія Микитовича Ковбасюка, кандидатуру якого рекомендували з Києва та напередодні затвердили на Політбюро ЦК КП(б) України. Як бачимо, і тут імітація виборів.

Перенесення обласного центру

Під час утворення області обласним центром затвердили Кам’янець-Подільський. Але, вже 15 березня 1941 року вийшла Постанова Ради народних комісарів УРСР та ЦК КП(б)У про перенесення обласного центру Кам'янець-Подільської області до Проскурова. Постанову видали з грифом «Совершенно секретно» і майже два місяці про таке рішення знало обмежене коло осіб. І лише 12 травня рішення перенести обласний центр було оприлюднено. Пов’язана така таємничість передусім з передислокуваннями військових установ і керівництва.

Таємна постанова про перенесення обласного центру 15 березня 1941 р.

Тут цікаво і те, що у Раднаркомі УРСР Проскурів пропонували затвердити центром області ще перед її створенням у 1937 році, адже місто було розташоване на перетині залізничних та шосейних шляхів i мало центральне географічне розташування в новому регіоні. Але виявилось, що у Проскурові банально бракувало адміністративних будівель, яких для функціонування обласного апарату потребувалось чимало. Не відповідала статусу адміністративного центру загальна забудова та благоустрій міста. Отож, іншої альтернативи у 1937 році не було – центром новоутвореної області став Кам’янець-Подільський.

Разом з тим, Раднарком УРСР поставив завдання перед міською владою Проскурова за п’ятирічку піднести місто на рівень, який би відповідав статусу обласного центру. Того ж року Харківським інститутом «Діпромісто» був розроблений «Генеральний проект реконструкції м. Проскурова», який послідовно почали реалізовувати. До початку 1941 року благоустрій та забудова змінилась на краще, Проскурів за чисельністю населення став найбільшим містом в області, а, найголовніше, – важливим військово-стратегічним пунктом. Отож, рішення про перенесення обласного центру не забарилось.

Для розміщення обласних установ надали Будинок Червоної армії (нині – корпус ХУУП на вул. Проскурівській,57). Фото 1940-х років.

Для розміщення обласних установ надали Будинок Червоної армії (нині – корпус ХУУП на вул. Проскурівській, 57) – туди в першу чергу переїхав облвиконком і обком партії. Протягом квітня-червня 1941 року до нового обласного центру переїхали інші обласні державні і партійні установи. Разом з тим, до початку війни не встигли перебратись у Проскурів деякі обласні установи і заклади, як, наприклад, театр, бібліотека та інші. Не була перейменована і область – вона ще до 1954 року залишалася Кам’янець-Подільською.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую