Плоскирівці – Хмельницький: 593 років від першої згадки та цікаві факти з давнини

10 лютого 1431 року – дата, яку прийнято вважати найдавнішою писемною згадкою про поселення Ploskirоwcze – Плоскирівці, яке нині має назву Хмельницький.

Коли та де віднайшли ці відомості, а також, які ще цікаві факти з давнини міста відомі історикам, - у добірці сайту «Є ye.ua».

Як та де віднайшли документ, який зробив місто старшим на 60 років

Першу згадку про місто віднайшли у джерельних збірках привілеїв на володіння землями у Подільському воєводстві, а саме «Книгах ревізій листа» та «Реєстрі Коронного архіву», зроблених Яном Замойським.

Віднайшов згадку кам'янчанин, історик Віталій Михайловський. Він натрапив на документ у 2000-у році, працюючи в архівах Польщі.

Варто додати, що до цього, за першу писемну згадку про Плоскирівці було прийнято вважати 1493 рік. За джерело цієї дати були взяті публікації Михайла Грушевського з історії пізньосередньовічного Подільського воєводства. Зокрема, реєстр димів, який було складено у 1493 році. Саме тут згадувалося чимало населених пунктів, серед яких і Плоскирівці.

Утім, опрацьовуючи давні польські документи, Віталій Михайловський натрапив на назву Плоскирівці та дату, що була на понад пів століття ранішою, ніж відома на той час з публікацій Грушевського.

Згадка, за словами Віталія Михайловського, віднайшлася у джерельних збірках привілеїв на володіння землями у Подільському воєводстві, а саме «Книгах ревізій листа» та «Реєстрі Коронного архіву», зробленого Яном Замойським.

Загалом історик натрапив аж на чотири згадки, зроблені до 1493 року. Найдавніший документ, датований лютим 1431 року, свідчить про те, що король Владислав ІІ Ягайло записує Янові Чанстуловському 100 гривень на володіння «селами Голисин (нині село Олешин) та Плоскирівці на річці Південний Буг у Летичівському повіті Подільської землі.

Найдавніший документ, датований лютим 1431 року, свідчить про те, що король Владислав ІІ Ягайло записує Янові Чанстуловському 100 гривень на володіння «селами Голисин (нині село Олешин) та Плоскирівці на річці Південний Буг у Летичівському повіті Подільської землі

«Правильна дата, вказана у віднайденому документі, – 12 лютого, а не 10-те, - зазначає доктор історичних наук Віталій Михайловський. - Помилка сталася через особливість читання латиномовних дат: зазвичай, тоді їх писали як день тижня до чи після якогось з католицьких свят. Саме під час трактування написаного і сталася ця помилка. Пізніше я її виправив, але на момент публікації статті як було зазначено 10 лютого, так і ця дата увійшла в науковий обіг».

У 2006 році дату першої писемної згадки про Хмельницький було офіційно перенесено на 1431 рік. Так Хмельницький на понад 60 років став древнішим.

Що відомо про Плоскирівський замок та де він був розташований

Нові відомості про те, де міг бути розташований Плоскирівський замок, декілька років тому відкрила краєзнавцям новознайдена карта.

За словами Володимира Захар'єва, археолога та пам'яткоохоронця, автора низки історичних видань та досліджень, до недавнього часу більшість дослідників Хмельницького вважали, що Плоскирівський замок був розташований в районі нинішньої школи СЗОШ №1, де колись був зведений костел.

Та з часом з'явилися нові джерела, зокрема документи, які дають можливість робити припущення, що Плоскирівський замок був зведений в іншому місці.

Зокрема, у 2018 році на широкий загал виставили карту Проскурова 1798 року. На неї натрапив киянин кастеолог (дослідник замків) Філіп Гавриленко в одній з польських книг. А до цього часу вважали найдавнішою картою міста, яка існує, мапу 1800 року. Тож артефакт став справжнім відкриттям.

Здавалося б, що цікавого може розповісти карта, старша всього на 2 роки від попередньої? Для краєзнавців, як виявилося, вона дала можливість зробити чимало цінних висновків. Зокрема, і про розташування замку.

Карта міста 1800 року.

Взагалі, на те, що Плоскирові був замок, вказують декілька фактів. Є думка, що Плоскирів отримав від короля магдебурзьке право 1566 року. А однією з умов цього є наявність оборонного замку. Інформація про плоскирівський замок також згадана у різній статистичній та фіскальній документації другої половини XVI століття.

За словами Володимира Захар'єва, також наявніcть замку 20 липня 1594 року підтвердив і австрійський посол Еріх Лясота, який повертаючись від запорозьких козаків до Європи, проїжджав поруч з Плоскировим. Правда, назвав його Prostirow і вказав, що то маленьке (male) містечко із замком віддане Владеку, розташоване біля красивого озера, яке ділить місто на дві частини, там річка Prostirowка впадає у Буг.

«Карта 1800 року не дає уявлення про первинний острів, де знаходилося село Плоскирівці, а потім місто Плоскирів. На мапі не показано жодних об'єктів. А на карті 1798 року ми бачимо, що цей острів був обжитий. І серед іншого зображено квадрат, який трактується як «колишній старостинський двір».

На карті 1798 року видно, що острів був обжитий. І серед іншого зображено квадрат, який трактується як «колишній старостинський двір»

Цей квадратний об'єкт у північно-східному кутку острова став основною родзинкою вищезгаданої карти. Філіп Гавриленко обережно натякнув, що той «давній старостинський двір, може, і є ділянкою замку». Підтвердження цього є і в перекладах цитати зі шляхових записок Ульріха фон Вердума від 24 листопада 1671 року. У них йдеться про те, що Проскурів лежить над болотами і в болотах, і в широкому озері, яке тягтеться аж до Бугу.  Розташований на ньому довгий чотирикутний острів, який – оточений валами та частоколом – є місцевим замком. Місто колись тягнулося по двох боках озера і було дуже великим, розділеним водою на дві частини. Довгий міст вів від однієї частини до другої. Частина, яка веде до Моісеєвців (тепер Масівці), є півостровом, повністю спустошеним. Друга частина, за мостом (це «Старе місто»), оточена з усіх боків водою. Знаходиться на ній близько 30 будинків з церквою.

Тож, за словами Володимира Захар'єва, це дозволило висунути гіпотезу, що власне весь острів між Плоскою і річкою Рів, нині уже неіснуючою, був замком. Фраза про те, що він був повністю спустошеним, свідчить, що населений пункт та його інфраструктура дуже постраждали від інтенсивних бойових дій.

«Так, варто визнати, що усі без виключення дослідники, і я також, поміщували Плоскирівський замок позаду СЗОШ №1, де розташовані провулки Ломаний, Гречанський та Рибацький. До цього спонукали інформація з довідкових джерел першої половини ХІХ століття, стереотипність мислення і сучасне розуміння доцільності замку. Мовляв, конкретне урочище займає найвищу точку мікрорайону, має природне укріплення західного схилу та ще й прямокутну форму... Але поява карти 1798 року розставляє все на свої місця. Переконаний, що мова йде про залишки феодального замку, який був побудований на окремому невеликому, штучно підсипаному острівці-останці, при впадінні струмка Рів у Буг. Це, швидше за все територія, яку займає дитсадок, що розташований за адресою: провулок Човновий, 8».

За припущеннями Володимира Захар'єва, оборонний об'єкт феодала (старости) був побудований у 1550-1565 роках.

Він був земляно-дерев'яним, що притаманно для нашої території.

Про що свідчать археологічні знахідки у середмісті та коли почали розбудову місцевості між нинішніми вулицями Староміською та Вайсера

Хмельницький, на жаль, не може похвалитися грунтовними археологічними дослідженнями, які б підтвердили припущення істориків щодо того чи іншого уявлення про давнину, артефактами. Утім, навіть невеликі дослідження розкривають надзвичайно цікаві факти про місто.

У лютому 2022 року до музею історії міста Хмельницького археолог Володимир Захар'єв передав цінні археологічні знахідки. Вони були знайдені під час обстеження ділянки, де велися земляні роботи під будівництво торговельно-офісного центру на вулиці Кам'янецькій, 11/1 у 2020-у році.

Ця ділянка розташована в одному з найдавніших кварталів міста, в районі вулиці Староміської, неподалік собору Різдва Пресвятої Богородиці. Тоді у будівельному котловані Володимир Захар'єв виявив кілька об'єктів, які використовувалися як житлова чи складська інфраструктура. В усіх випадках це були підвальні приміщення. Тут він знайшов велику кількість датуючого матеріалу, зокрема кераміки, скляних, кістяних та навіть дерев'яних виробів.

Це дослідження дало зрозуміти, коли насправді було розпочато забудову історичних кварталів між вулицями Староміською та Вайсера. Адже, за словами Володимира Захар'єва, залишки будівель з підвалами свідчать, що забудова історичної частини Плоскирова між нинішніми вулицями Староміською та Вайсера могла потенційно розпочатися після 1710 року, що й підтверджують виявлені та досліджені під час археологічного нагляду артефакти. Саме тоді місто почало розбудовуватися за межами острова в південно-східному напрямку.

Знахідки під час досліджень - від битого посуду - до гало - своєрідного інструменту для розгладжування тонких тканин. Фото: з архіву редакції

Практично всі досліджені у котловані залишки будівель постраждали від пожежі. Знахідки в одній із них підштовхнули археолога до висновку, що там розташовувалася корчма. Тут були виявлені струхнявілі фрагменти дерев'яних козубів, а ще — днища і стінки діжок та кадубів і навіть дерев`яний корок від ємності для вина чи квасу. Очевидно, цей підвал використовувався, як склад для алкогольної продукції. На те, що це приміщення було корчмою, вказували й розбиті скляні келихи, чарки, штофи і горнятка для кави.

Підтвердженням специфіки об'єкта став і смітник на подвір'ї за приміщенням, де знайдено фрагменти скляних виробів, глиняного посуду та виварених кісток свійських тварин і птиці.

Великий інтерес викликають фрагменти візерунчастих кахлів, ринок для випікання хліба, тарелів, керамічні люльки з поливою, керамічний друшляк… А ще гало — округлий скляний інструмент для розгладжування тонких тканин та мережива, який знайдено у смітнику.

Та чи можна стверджувати, що раніше ця частина міста, не була зайнята людьми, і мешкати тут плоскирівчани почали лише у XVIII столітті?

За словами Валодимира Захар'єва, до XVIII століття Плоскирів був аграрним. Більшість жителів мали землю і віддавати її під забудову не хотіли. Тому ця територія була полями. До слова, у котловані на вулиці Кам'янецькій 11/1 знайдено свідчення, що цей останець правобережжя Південного Бугу цікавив людей і раніше: на глибині 3,6 метра археолог виявив фрагмент стінки ліпної посудини VI-VIII століття нової ери.

Фрагмент кераміки VI-VIII століття нової ери, знайдений під час досліджень. Фото: з архіву редакції

Читайте також: Унікальну плиту зі згадкою про османського султана знайшли у селі на Хмельниччині