Підземелля та мури Меджибізької фортеці відбудовують небайдужі добровольці

Грошей, які виділяють з бюджету на утримання Межибізького заповідника, вистачає лише на зарплату працівникам, електроенергію та господарські потреби. На ремонтні роботи залишається невелика частка коштів, зароблених за продаж квитків. Тому небайдужі волонтери чи не найбільша знахідка для історичного заповідника.

Волонтерська експедиція складається із добровольців, серед яких науковці, краєзнавці, археологи, альпіністи, залізничники, стоматологи, студенти та громадські активісти. Тут зібралися люди з Хмельницького, Києва, Кам'янця-Подільського, Харкова. Одні працюють на висоті, відновлюючи «зубці» на мурах фортеці, інші розкопують підземелля, перевіряючи на міцність фундамент палацу Синявських, який знаходиться на території замку.

Добровольці кожні кілька днів змінюються, але є п’ятеро найдосвідченіших, які знаходяться там постійно. Волонтери-верхолази, щоб відновити зруйновані «зубці», навіть пройшли відповідне навчання у столиці та отримали спеціальні дозволи на роботу. В середньому щодня над відновленням архітектурної пам’ятки працюють до 15-ти осіб.

Волонтери зізнаються: працюючи на такій вистоті, ноги трохи трясуться

Серед активістів, які працюють на 20-метровій висоті, промисловий альпініст з Хмельницького Інокентій Тюрін. Чоловік вже близько 15 років займається волонтерством, взятися до відбудови «зубчиків» вирішив, бо вважає, що незабаром вони можуть зовсім перестати існувати.

«Декілька днів були дощі, тому ми не могли видертися на мури. У цей час працювали в підвалах, відмуровували стіни, а до зубчиків взялися тільки вчора. Ми вирішили їх відновити, бо вони падають і просто перестають існувати. Зараз, після тижневого навчання в Києві, ми працюємо тут, - говорить волонтер. – Щоб відбудувати один зубчик, потрібно витратити півтори тисячі гривень. А їх треба зробити півтори сотні. Добре, що є меценати, які нам допомагають. В іншому випадку нічого б не було».

Дівчата-волонтерки з Хмельницького працюють сьогодні різноробочими

За словами волонтерів, робота надзвичайно небезпечна та потребує людей, які мають спеціальні навички та досвід. Тому студентів цього разу залучали тільки для допоміжних робіт.

«У нас підібрана досить потужна команда, яка допомагає не тільки наверху, але й внизу. Фактично цей проект – символ майбутнього відродження України. Адже те, що ми можемо відродити у себе, те ж ми зможемо відродити загалом в Україні, - говорить організатор проекту «У майбутнє через культуру», волонтер Денис Монастирський. - Сьогодні ми бачимо волонтерство на фронті, а тут волонтерство у сфері культури. Таке волонтерство не менш потрібне, бо війна закінчиться, а культура має жити і має передавати спадок наступним поколінням».

Тимчасова оселя волонтерів на території фортеці

Добровольці живуть у палатках на території фортеці. Робочий день починається рано-вранці та закінчується із заходом сонця. Командувань ніхто не роздає, кожен працює на результат. Такою небайдужістю та активністю задоволений директор Державного історико-культурного заповідника "Межибіж" Олег Погорілець. Говорить: волонтери найбільша знахідка для них.

«Волонтери своєю роботою привертають увагу до пам’ятки, яка руйнується . Крім цього, ремонтні роботи дуже багатовартісні. А роботи, які проводяться на висоті, ще й потребують фахових спеціалістів. У нас же немає можливості навіть в перспективі залучати за гроші фахівців до проведення простих ремонтних робіт, - каже він. - Обласна рада виділяє кошти на підготовку документації по усуненню аварійного стану палацу Синявських. А ця документація обійдеться близько мільйона гривень. Також з бюджету виділено 300 тисяч гривень на проведення першочергових ремонтних робіт. Але цих грошей ні нащо не вистачає».

Частина волонтерів працюють під землею, вивчаючи підземелля фортеці

За словами Олега Погорільця, бюджет заповідника на рік складає один мільйон гривень. З нього до 600 тисяч йде на зарплату працівникам заповідника, більше 200 тисяч - нарахування на зарплату. Ще 176 тисяч – витрати на електроенергію та 19 тисяч - господарські потреби. «До 400 тисяч гривень ми заробляємо за продаж квитків. Їх ми витрачаємо теж на утримання наших працівників, опалення, прибирання та ремонтні роботи, - додає директор заповідника. - Цього року суттєво збільшилася кількість туристів, приблизно на 20%».

Волонтери планують працювати над відновленням фортеці, поки буде тепла погода й охочі допомогти

Стоматолог з Києва, волонтер Ігор Ерметов впевнений - без культури не буде народу, тому її збереження має велике значення
 

Археолог Віктор Вєтров демонструє знайдені в підземеллі пляшки кінця 19-го століття