“Я, потяг і вагон”

“Людина живе стільки, скільки живе про неї пам’ять. Ми знали Миколу Заріцького як людину життєрадісну, світлу, готову у будь-який момент допомогти ближньому”, – такими словами розпочала вечір презентації збірки ініціатор та координатор видання, редактор нетішинської газети “Пост громадського контролю” Руслана Чернюк.
Миколи Заріцького немає серед нас вже більше року. Його вірші ніде до цього не друкувалися, адже писав поет для душі. Проте знав напевне, що вони побачать світ, але не за його життя. Поезія Миколи Матвійовича сповнена болю, який він виливав на папері, й ніколи не ділився ним з оточуючими.
“Людина з великої літери”, – так сказав про нього нетішинський журналіст та поет, редактор газети “Перспектива” Віктор Гусаров. Саме він і запропонував назву збірки та був одним з перших, хто прочитав рукопис.
Під час презентації лунали вірші Миколи Заріцького, його улюблені пісні. Своїми спогадами ділилися численні друзі та колеги.
Започатковано журналістсь­кий конкурс імені Миколи Заріцького. У ньому можуть взяти участь усі бажаючі юні поети та журналісти. А судитиме творчі роботи журі у складі відомих поетів та журналістів Поділля.