П’ять фактів від письменника Юрія Даценка про серію романів і проскурівського хірурга Якова Ровнєра

Детектив з елементами фантастики, пригод і жахів, написаний на реальних історичних подіях, який читаєш і ніби ходиш знайомими вулицями Хмельницького, чи Кам’янець-Подільского. Це про романи Юрія Даценка про проскурівського хірурга Якова Ровнєра, який у першій книзі «Пастка для різника» зустрічається із вбивствами повій у Проскурові, а вже у другій — «Книга в камені» — втягнутий у конфлікт двох могутніх родів у старовинному Кам’янець-Подільському.

Юрій Даценко каже, планував уже з квітня поїхати в презентаційний тур Україною, але карантинні обмеження внесли корективи. Тур мав проходити через 31 місто, із яких зараз заледве п’ять-шість не у «червоній зоні». Тому презентацію другого роману автор проводить, поки що на своїй сторінці у Фейсбуці. А книги з автографом, які були придбані за передзамовленнями, віддає в парку ім.Франка у Хмельницькому вже другу суботу поспіль. Каже, карантин хоч і вніс свої корективи, але писати романи він не припиняє. Сайту «Є» Юрій розповів і про те, скільки ж ще буде романів про хірурга, коли і де відбуватимуться усі події і як взагалі народжуються такі романи.

Факт 1: "Тур не скасовується, а переноситься"

«Тур не скасовую, а переношу на вересень, бо зараз немає сенсу кудись їхати. Тоді в мене вже вийде третій роман, на що я дуже сподіваюся, бо планую його видати під Львівський форум видавців. Тоді вже, сподіваюся, до тих 31 міста додасться ще декілька і презентуватиму вже всі три романи разом», — каже автор, адже тур із презентації книги — це перш за все реклама і живе спілкування з людьми, якого не заміниш.

Презентації «Книги в камені» будуть онлайн, але так книгу важче продати, а для письменника, каже автор, це не лише матеріальне заохочення, але й важливий показник для видавництва, що книги продаються і з цим автором варто продовжувати співпрацю.

Факт 2: "На п’ятому романі планую завершити серію про хірурга"

Перших два романи вже вийшли і поки другий починають розкуповувати, Юрій працює над третім. Каже, половина роману вже написано. Головний герой той самий — Яків Ровнєр, проскурівський хірург, місце подій — Меджибіж і Летичів.

«Дії четвертого роману будуть відбуватися у Сутківцях, за тридцять кілометрів від Хмельницького, де є знаменита церква-фортеця 15 століття. П’ятий роман теж буде, але про нього поки не буду говорити деталі. Власне, на п’ятому я планую завершити серію пригод Якова Ровнєра», — розповів автор.

Щоб отримати книгу з автографом, треба написати автору в особисті повідомлення

Факт 3: "Мої романи — це відсотків 70 реальності"

Письменник каже, що не може віднести свої твори до одного якогось жанру, бо там намішані і реальні історичні факти, і фантастика, і жахи, і пригоди, але зізнається, що більшість тексту — із реального життя.

«У першому романі основний задум був про те, що Джек Різник міг би зійти за свого у Проскурові і він міг бути вихідцем із Російської Імперії, а відповідно, міг знати російську чи польську мову. От коли я дописував той роман вже до середини, натрапив на статтю в інтернеті, що справа Джека Різника розкрита, за аналізом сперми знайшли хто він… Для мене був шок, що він дійсно виявився поляком з Кракова, батьки якого переселилися до Лондона і, відповідно, ця людина могла чути якщо не російську мову, то польську від батьків точно! А Проскурів і польська мова — це ж як одне… всі Гречани розмовляли польською. А відповідно, він тут справді зійшов би за свого! Тобто, єдина фантастика, яка є в романі — це те, що я просто помістив його в ці реалії, а все інше — історичне тло, описи будівель, які тут збереглися — це все реальні і не вигадане», — пояснює Юрій Даценко.

У другому романі трохи більше фантастики, адже там уже з’являються трипільці, які жили на території нинішнього Кам’янець-Подільського. Також в романі автор описує розвиток подій, коли на наших теренах гуляли римські легіони.
«Я намагаюся у свої романи вводити реальні історичні особистості. Наприклад, у другому романі — це дуже відомий історик Юхим Сицінський, який родом з Кам’янця і є одним із головних героїв роману», — зізнається Юрій.

Факт 4: "Події в усіх романах розгортаються протягом трохи більше ніж пів століття"

Часові рамки, у яких відбуваються події усіх п’яти романів — це трохи більше пів століття. Події першого роману розгортаються починаючи із 1890 років. Другий роман — це вже 1900 рік, а третій — 1912 рік. Події четвертого роману припадають на період перших початків молодої радянської республіки, а вже п’ятий — це буде нацистська окупація Проскурова і концтабір, який був у Раково. На той момент головному герою Якову Ровнєру буде вже років із вісімдесят.

Читайте також: Як бути щасливими попри все: хмельничанка Ольга Саліпа анонсувала вихід нової книги

Перших два романи про проскурівського хірурга вже у продажу. Фото зі сторінки Юрія Даценка 

Факт 5: "Письменництво — це робота"

Хороший письменник повинен знати все, перш за все те, про що він пише, переконує Юрій Даценко і каже, що читає зараз про атмосферну оптику — це про різні явища в небі.

«Якісь речі я знаю, а якісь вичитую спеціально для написання роману. Під час написання першого роману я співпрацював із лікарем паталогоанатомом, бо не все можу знати. Також дуже тісно співпрацював із істориком Ігорем Западенком. Ми пропрацьовували всі історичні моменти, щоб знати, що написати фразу «у нього в голові щось увімкнулося» пишучи про період, коли не було вимикачів, неправильно! Це сучасна фраза і якщо ними наповнити історичний роман — не буде епохи! Саме такі моменти роблять атмосферу і вже в другому романі я дуже вичитував такі моменти, щоб не спотворити історичну епоху», — розповідає Юрій і додає, що письменник не має щодня шукати якесь натхнення, а просто сідати і писати. Якщо працювати день в день, то немає нічого складного написати роман за три-чотири місяці.

«Це тільки написати! Задумати, виносити ідею, обдумати з усіх сторін написати план, розгалузити його… Загалом, від початку зародження задуму, до реалізації роману проходить пів року і це цілком нормально. Сама ж задумка народжується спонтанно. Я можу ходити містом і щось побачити, прочитати щось в інтернеті і мене зачіпить воно, народжується задумка, я буду виношувати її, розвивати, а в цей час писати інший роман. От в мене зараз так і є: зараз я пишу третій роман, задум четвертого вже готовий у чорновику, а п’ятий — у коротко описаній концепції», — пояснює автор. 

До теми: На Бакоті організують серію художніх пленерів