ye-logo.v1.2

Від хобі до нацрекорду: як плетіння дідухів стало справою життя ексвійськового

Культура 1253
Володимир Таранціца займається виготовленням вінків та дідухів вже 4 роки
Володимир Таранціца займається виготовленням вінків та дідухів вже 4 роки. Фото: ubranstvo.ua

Про українську традицію крізь власний досвід й рекомендації щодо створення дідухів говорили із титулованим рекордсменом Володимиром Таранціцою.

Століттями російська імперська, а потім і радянська окупаційна влада намагалися викреслити з нашого життя чимало народних вірувань і традицій. Однак не вдалось.Сьогодні, коли Україна знову стоїть у боротьбі за незалежність, наші люди не лише пам'ятають, а й розвивають українські звичаї у всьому їхньому різноманітті.

Як і колись, так і нині, особливе місце в українській культурі з усією його обрядовістю займає Різдво. Цього дня обов'язковою різдвяною прикрасою у багатьох українських будинках знову є дідух – солом'яний оберіг який уособлює дух наших предків і пам'ять родини.

Як сьогодні відтворюється традиція у роботах сучасних майстрів, на власному прикладі розповів сайту «Є» Володимир Таранціца – митець з Хмельниччини. Цьогоріч він встановив національний рекорд: із висушених польових трав та дідухів створив український тризуб висотою близько семи метрів.

Усе починалося з хобі. Далі два переломні періоди

Пан Володимир мешкає у селі Зяньківці Деражнянської тергромади. У минулому він військовий, нині – пенсіонер. З 2009 року підробляв, торгуючи на Житньому ринку садовиною і городиною. У літній період у нього можна було придбати квіти й букети із сухоцвітів, які робив сам. Вироби мали попит серед покупців, тож поступово ставали його основною справою.

«Я був часто в полях, збирав різні трави. Потім подумав, а чому б не почати створювати з них композиції. Спочатку для мене це було хобі, а серйозно займаюся справою четвертий рік. У своїй роботі використовую трави, які власноруч збираю: це і тисячолистник, і звіробій, і лаванда тощо. Раніше сам вирощував льон. Пшеницею і ячменем зі мною діляться мої друзі-фермери. Домовляюся з ними й кошу... Це все для мене особлива справа. Так відволікаюся від буденності, розвантажую думки й розслабляюся», - ділиться чоловік.

Пан Володимир власноруч збирає трави для своїх майбутніх робіт. Фото: ubranstvo.ua

Його донька, пані Ольга, згадує, що перший переломний момент у справі батька відбувся у 2021 році, коли усі ринки закрилися через локдаун. Відтак, потрібно було думати про інші шляхи реалізації. Так вирішили перейти в режим онлайну.

«Спершу продавали сухоцвіти та різні вироби з них. До Різдва почали робити дідухи, які мали чудовий успіх в реалізації. Ми зрозуміли, що в країні є великий попит на вироби в традиційному українському стилі, - каже донька Володимира Таранціци й продовжує, - у лютому 2022 почалась війна. Запит суспільства на українське зріс багатократно. Ми закупили різного виду колосся та сухоцвітів і тато почав творити неймовірне: вінки і дідухи були тими виробами, які поклали початок переосмисленню нашої справи. Так ми стали ubranstvo.ua - українським автентичним хендмейд брендом».

Донька, пані Ольга, допомагла татові у соцмережах перетворити хобі на український автентичний хендмейд бренд. Фото: ubranstvo.ua

Як експерименти привели до рекорду

Роботи Володимира Таранціци - справжнє мистецтво. Чоловік любить експериментувати не тільки з видами трав, а й з формою, розміром та навіть функціональністю. Ще до встановлення нацрекорду він майстрував 2-метрові композиції з трав.

До минулого Різдва створив 12-променеву зірку діаметром 1,7 метра, а цьогоріч – зробив вертеп з зіркою, що обертається навколо осі.

Один із гіганських гербів, які створив пан Володимир. Фото: ubranstvo.ua

Вертеп, у якому зірка обертається навколо осі. Фото: ubranstvo.ua

Ідея встановити національний рекорд, каже пан Володимир, виникла в травні: «вона з'явилася випадково. Ми почали обговорювати заміну герба на щиті «Батьківщини-матері» на український тризуб. Тоді подумали: а що, якщо зробити такий гігантський тризуб з різнотрав'я? І почали над цим працювати».

Згадує, що це було літо безсонних ночей і постійної праці – працював над гербом з кінця травня й до ранку 24 серпня. І у день Незалежности рекорд був зафіксований. Тризуб майстра вийшов шириною 4,04 метра і висотою 6,6 метра.

«Травами, пам'ятаю, тоді встелив весь дім. Це були колосся ячменю, пшениці, льону, материнки, звіробою, топірців та лаванди. Друг допоміг виготовити конструкцію, щоб цю величезну композицію можна було зібрати і розібрати. Дні невпинної праці. І так вийшов найбільший в Україні тризуб з дідухів», - каже майстер.

Пан Володимир у процесі виготовлення композиції. Фото: ubranstvo.ua

Нині титулований рекордсмен проводить майстеркласи з виготовлення українського дідуха у Києві. Бере участь і в благодійних проєктах. Так, зокрема, разом з гуманістичним українським рухом UAnimals, організували воркшоп, кошти з якого спрямують на допомогу тваринам з прифронтових територій.

Пан Володимир встановив рекорд, створивши найбільший герб з сухоцвіття і дідухів. Фото: ubranstvo.ua

Диплом рекордсмена. Фото: ubranstvo.ua

Погляд на традицію крізь власний досвід

Пан Володимир каже, що немає чітких канонів до того, яким має бути дідух. Це може бути як просто колосся, так і колосся, прикрашене різнотрав'ям. Головне – під час процесу бути у гарному настрої.

«В Україні є сотні народностей і в кожному селі в'яжуть по-своєму. Кожна людина в'яже по-своєму. Вона повинна в'язати так, як вона бачить. Наприклад, для когось дерево – це символ роду, другий бачить у ньому силу, а для третього воно означає приземленість. Це так само як борщ: поставити десять хазяйок і дати одні й ті ж компоненти – кожна зробить по-своєму. Так само і тут: варіантів безліч, головне розуміти принцип. А далі, як душа лежить», - пояснює митець.

Водночас він зауважує, що ні в якому разі не можна використовувати різнотрав'я з дідуха для споживання. Варіацій, як з ним обходитись після закінчення свят є кілька.

«Дідух забирає на себе всю погану енергетику в домі. Наші пращури вважали, що погане вогонь знищує. Тому після Різдва обмолочували колосся, спалювали, а зерном засівали першу ниву. В кожному регіоні свої правила. До прикладу, можна також поставити, щоб горобці з'їли», - радить пан Володимир.

Ще декілька із робіт пана Володимира: 

Читайте також: Різдво 25 грудня – чому в 145 країнах світу його відзначають саме цього дня 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую