Хто, як не ми? У Хмельницькому дякували тим, хто вміє допомагати

 З нагоди Міжнародного дня волонтера, який відзначали в Україні і світі минулого тижня, керівництво міста й області вирішило подякувати людям, які безкорисливо присвячують свій час та сили іншим. Під вигуки «Молодець!» і «Слава Україні!» дякували активістам-волонтерам Євромайдану та Революції гідності, усім, хто допомагає вимушеним переселенцям, а також тим, хто підтримує сьогодні українське військо на Сході держави.
«Вражає згуртованість, патріотизм та небайдужість сотень тисяч українців, які пройняті єдиним бажанням – об’єднатися заради допомоги українській армії», - зазначає голова обласної ради Іван Гончар.
«Хотілося б відзначити всіх поіменно, але ж це неможливо. Ми намагалися підрахувати, як Хмельницький допоміг нашим воякам. Виявилось, що місто відправило допомоги бійцям на суму близько восьми мільйонів гривень. Мабуть, приблизно на стільки ж коштів усього необхідного доставили люди напряму, які самі їздили в АТО», - каже секретар міської ради Костянтин Чернилевський.
Посадовці висловлювали подяку усім мешканцям області, які своєю добровільною, самовідданою працею повсякденно надають конкретну допомогу тим, хто її потребує. Вшанували благодійні фонди, громадські організації, підприємців і цілі колективи. Влаштували для них і невеличкий концерт.
«Дуже приємно, що ми тут зібралися з волонтерами. У нас вже є взаємозв’язок, взаємодопомога. Ми вже один про одного знаємо. І найприємніше те, що волонтерський рух поширений не лише у місті, а й у всій області. На Сході вже добре знають людей з Хмельниччини як найактивніших волонтерів», - каже керівник апарату облдержадміністрації Леся Стебло.
Волонтери вдячні за привітання, та запевняють: займаються своєю справою не заради пошани. Ці люди жертвують своїм часом, сім’ями, бізнесом, аби лише допомогти тим, хто потребує. Кажуть, це спільна війна, і якщо нічого не робити, ворог завтра буде в нашому домі.
«Волонтер – це людина, яка намагається чимось допомогти. Одні допомагають людям похилого віку, інші – хворим. Але сьогодні ми зрозуміли, що можна і потрібно допомагати всім. Та зараз, коли наша свобода на кону, в першу чергу треба боротися за країну. Я більш ніж впевнений, Путін і уявити не міг, що народ наш підніметься. Скільки добровольців пішло на Схід. Без теплого одягу, без продуктів харчування. Ми розуміємо, що на голому патріотизмі далеко не дійдеш, тому повинні зробити все можливе, щоб перемогти у війні і з найменшими втратами», - каже заступник начальника штабу ГО «Громадянська оборона Хмельниччини» Олександр Івахов.
«У такий час допомагати один одному повинні всі українці, хто чим може. Кожен громадянин у тилу має підтримувати бійців, які захищають нас від ворога на передовій. Якщо є можливість, треба щось передати, організувати, переконати інших, які не пройнялися ідеєю допомоги воякам», - пояснює волонтер благодійного фонду «Волонтери Поділля» Володимир Наглій.
«Для мене волонтерство – це вже наче наркотик. З весни постійно возимо на Схід хлопцям усе необхідне, вже й не злічити тих поїздок. Але щоразу – це нові емоції, наче чергова доза… Неможливо словами описати, як бійці радіють привезеному. Тоді розумієш, яке насправді цінне життя», - міркує співзасновник обласного благодійного фонду «Патріоти України» Сергій Кисельов.
«Не розумію, як можна бути осторонь того, що відбувається. Це просто неможливо – сидіти, склавши руки, і нічого не робити. Якщо ми не будемо допомагати хлопцям стримувати ворога, то він прийде у наш дім», - переконаний волонтер ГО «Хмельницького обласне об’єднання миротворців України» Артем Бексяк.
Продовж тижня заходи із вшанування волонтерів відбулися у всіх районах області. Благодійникам представники органів влади вручили подяки, від подарунків вони відмовились.