ye-logo.v1.2

«Наша мама майже годину мертва лежала під самою хатою,

Суспільство 2715

а ми з донькою не знали цього і спокійно вечеряли», - розповідає мешканець Ярмолинець Віталій С.

Пам’ятаєте, як у Метерлінка: увечері родина майже у повному складі зібралася за столом, і ніхто з них навіть не здогадується, що біля вікна стоять чужі люди, які не знають, як повідомити їм страшну новину - на носилках до будинку несли їхню мертву доньку…

Того дня, 28 жовтня, за словами Віталія Йосиповича, родина мала святкувати день народження дочки Наталі. Дівчина якраз приїхала із Дніпропетровська, де навчається в митній академії. Батько зустрів її біля поїзда, приїхали додому, сіли повечеряти.
«Дружина вже б мала прийти, - розповідає Віталій, - тому я почав телефонувати їй на мобільний. Але на мої дзвінки ніхто не відповідав. Ми з Наталею дзвонили їй знову і знову, і навіть не здогадувалися, що наша мама мертва лежить біля самого дому. А ми сидимо і п’ємо чай. Коли, нарешті, зайшов родич і сказав: «Вашої мами вже нема», ми вибігли і побачили, що біля будинку повно людей, міліція, швидка, ДАІ. І наша мама, в якої цілою залишилася лише голова...».

Троянда за 70 карбованців
Віталій Йосипович та Галина Вікторівна жили дуже добре, виростили двох прекрасних дітей: 23-річний син, Сергій, служить у МНС, 17-річна дочка Наталя, навчається в академії.
Галину Вікторівну, яка працювала бухгалтером на «Заготзерні», знали усі Ярмолинці. Знали як людину добру і порядну. «Як бухгалтер, вона вирішувала чимало питань, - розповідає ярмолинчанка Наталя Ярош, - але це робилося так професійно і по-людськи, що навіть, якщо питання вирішувалося не на твою користь, вона робила це так спокійно, що зла на неї ніхто не тримав».
Віталій та Галина були однолітками. Після школи хлопець вступив до Одеського морехідного училища, і, приїхавши додому на проводи до сусіда, познайомився зі своєю майбутньою дружиною.
«Якось я запросив їй до себе, - згадує Віталій. - Так приготувався! Хлопці залишили мені кімнату, я привів її в ідеальний порядок. То була зима, радянські часи, то ж за троянду заплатив 70 карбованців (а тоді в декого зарплати були такі). Накрив стіл, купив дороге вино. Виглядав весь день, а ввечері комендант дала мені телеграму від неї: «Я не можу приїхати»… Я їй довго згадував той день, але це не завадило нам невдовзі одружитися. Нам обом тоді було по 23 роки».

«Вітя, тебе половини нема!»
Чоловік, який скоїв наїзд на дружину Віталія, мешкає в будинку навпроти, і родини були добре знайомі. «Я досі не можу зрозуміти, як він не побачив, що там хтось йде, - каже Віталій. - Спочатку він кілька разів приходив, просив пробачення, - продовжує Віталій. - І я ніби бачив розкаяння. А тепер навіть не знаю. Прийшов був з жінкою, вона почала розповідати, що вини її чоловіка немає, що у моєї дружини, напевно, підбор зламався, що вона оступилася… Я не мав наміру його садити, але він сам себе садить: адвоката нащось найняв, а тепер, кажуть, ліг у лікарню з інсультом. У мене є друзі, яким довелося побувати в такій же ситуації, як і він. То вони навколішках просили пробачення. А тут…
Ми з дітьми вирішили, що його гроші нам не потрібні. І біди великої не буде, якщо він не заплатить. Адже в мене біда така, що до кінця життя вистачить!
Вчора зустрів знайомого, він ахнув: «Вітю, тебе ж половини нема!». А я думаю, що більше, ніж половини. Бо в мене дружина, як кажуть, була від Бога. Вона - то все, що в мене було, і тепер наче душу відібрали. Щодня їжджу на кладовище, в мене вдома повсюди стоять її фото, навіть з собою їх ношу. Я навіть в місто не можу вийти, - дуже важко бути між людьми, слухати співчуття. Від цього стає так боляче! Звичайно, в мене є діти, але дочка вже поїхала на навчання, син теж скоро повернеться до Харкова, я ж залишуся сам... А вдома, де не ступни - там вона: тут стояла, там сиділа. І я весь час виглядаю її, як дитина, чекаю, що прийде».
Можливо, саме тому, Віталій не помічаючи, увесь час, що ми з ним спілкувалися, говорив про дружину лише в теперішньому часі.

«Хоч приснися, хоч слово скажи»
За словами Віталія, нікому в родині нічого не снилося, ні в кого не було ніякого передчуття. Хоча…
«У неї в сумці, як у кожної жінки, було повно «потрібних» речей: якісь книжки, папери, всілякий дріб’язок, - каже чоловік. - Однак, коли через кілька днів після її смерті я відкрив її сумку, там був лише християнський молитовник… Вона все відчувала, але чомусь нічого мені не сказала.
Я весь час її прошу: «Хоч приснися, хоч слово скажи». Але вона жодного разу нікому не приснилася. Лише один раз відчув її поруч - коли був у костелі».
У Віталія всякі думки, думав, може, їм хто позаздрив: фірма, ділянка, квартира. Все нажите власною працею, ліпили гніздечко копійка до копійки. Взяли кредити, потихеньку виплачували. Діти вчилися, вони з дружиною залишилися самі, і в них був наче другий медовий місяць. Щовечора забирав Галину додому, а тут не забрав...
Можливо, у біди інша причина. У восьмиквартирному домі, де живе Віталій, взагалі діється щось незрозуміле. За два роки майже у всіх квартирах хтось помер. Причому, всі приблизно його років. Лише у двох родинах обійшлося, але люди там перехворіли на інсульт, і наслідки дуже важкі. Дехто вважає, що причиною цьому те, що будинок стоїть на перехресті, тож, можливо, не завадило б викликати священика.
А може, вважає чоловік, то доля. За його словами, колись Галина ходила до ворожки, і та сказала, що вона помре раніше від нього. Тоді Віталій перевів усе на жарт, посміявся. А тепер згадав, що його батько, як і батько Галини, обидвоє померли у 46 років. «Сімнадцятого грудня моїй жінці мало виповнитися 46 років, - каже чоловік. - Вважаю, що це несправедливо, на її місці повинен бути я. Я ладен теж піти у 46, аби моїх дітей це не зачепило. І якби можна було, я би з нею помінявся, секунди б не думав.
А загинула вона страшно. Її переїхали КамАЗом. Вдарили і переїхали. Повністю. Тільки голова була ціла, коли я її віз до моргу, чоло, незважаючи на кінець жовтня, було ще теплим.
На дев’ять днів на тому місці, де вона загинула, ми з сином посадили горобину. Прилетять пташки, склюють…».

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую