ye-logo.v1.2
1 Жовтня, 2020

Під час ДТП отримала перелом, а лікарі «виявили» лише забій

1962
«Чому мені кожен крок дається з болем?» – питає 15-річна Світлана.. Фото: Фото автора.

Водій донині не покараний, неправильний діагноз призвів до операції, і повного одужання дівчині не гарантує ніхто

Того жовтневого ранку 14-річна мешканка Ізяслава Світлана Стрельбіцька, як завжди, доїхала до школи на маршрутному таксі. Дівчина разом з подругами переходила дорогу, коли раптово з'явився автомобіль. Автівка наїхала Світлані на ліву ступню і вдарила по стегну.  
«Світлана йшла трохи попереду, – пригадує її подруга Яна Островська. – Ми були метрів за п'ять від пішохідного переходу. І тут вилітає машина. Вона навіть не загальмувала. Збила Свєту. Водій після цього кілька хвилин сидів у машині. Потім підійшов до неї і сказав, що відвезе в лікарню».  
«Я була налякана, – долучається до розмови Світлана Стрельбіцька. – Звідки я знаю, що то за людина, і куди він мене міг завезти. В машину до нього не сіла. Сказала, що у мене все гаразд. Та й сильного болю ще не відчувала. Напевне, з переляку».  
Подруги під руки завели дівчину до школи. За півгодини їй стало зле. Дуже боліла ступня. Пальців на нозі Світлана не відчувала. Нога терпла до стегна. Класний керівник викликала карету швидкої допомоги. 

«Відлежиться, і через два дні буде бігати»
До Ізяславської райлікарні одразу приїхала і мати Світлани. З приймального відділення потерпілу направили на рентген і консультацію травматолога.  
«Біля рентгенкабінету до нас підійшли Лариса та Олександр Бернадські, – розповідає мати Світлани Антоніна Булгакова. – Олександр Бернадський збив мою доньку. Лариса запитала, чи зробили знімки, а потім зайшла до кабінету, забрала знімки дитини і, не кажучи ні слова, побігла до травматолога. Я донині не розумію, яке лікар мав право віддати рентгенівські знімки сторонній людині. Лікар Жижін сказав, що все нормально: «Відлежиться, і через два дні буде бігати». З тим ми і пішли додому».
Світлана цілу ніч не могла заснути. Від нестерпного болю не знаходила собі місця. Прописані гелі та знеболюючі мало чим допомагали.          
Дорожньо-транспортна пригода сталася 21 жовтня 2009 року. За словами Антоніни Булгакової, Бернадські просили, аби вони не зверталися в міліцію. А натомість вони будуть цікавитися здоров'ям дитини, і за необхідності допомагати. Однак за два дні не зателефонували жодного разу. А біль не припинявся. Антоніна звернулася до міліції. Вже наступного дня після звернення Бернадські прийшли додому до Антоніни. Вдома була лише Світлана.   
«Жінка почала кричати до мене, щоб батьки забрали заяву, а то вона нас всіх прокляне», – каже Світлана Стрельбіцька.
Невідомо, скільки би це тривало, і чим би все скінчилося, якби не з'явилися батьки Світлани. Антоніна сказала, що не погоджується з висновком ізяславських лікарів, і дитина потребує подальшого обстеження. Бернадські погодилися, і навіть пообіцяли поїхати разом. Але обіцянка-цяцянка…

А чого це ви досі не у гіпсі?
«У лікарні я почула, як Бернадська просила санітарку, котра працює в рентгенкабінеті, знайти знімок моєї доньки за 21 жовтня, – розповідає Антоніна Булгакова. – А згодом у поліклініці ми зустріли старшу медсестру хірургічного відділення. Вона здивовано на нас подивилася і запитує: «А чого це ви досі не в гіпсі? У дівчинки перелом». Медсестра посилалася на висновок рентгенолога Артема Григор’єва. Я повернулася до травматолога Жижіна і про все йому розповіла. Він, не кажучи мені ані слова, зробив запис у медичній картці: «Консультація завідуючого травматологічним відділенням». За кілька годин до цього заввідділенням Федорчук казав мені, що дівчинку потрібно покласти на обстеження. А коли я зайшла до нього після травматолога, просто вигнав нас з кабінету».  
Лікарі все  «футболили» Світлану з кабінету у кабінет. З ліків виписали лише знеболювальне. Жінка поїхала у шепетівську поліклініку, де дитячий лікар-травматолог поставив діагноз: «Перелом основи 2-ї плюснової кістки». Стопу загіпсували. А наступного дня Шепетівська судмедекспертиза встановила діагноз: перелом лівої кістки стопи та забій лівого стегна.  
«Дізнавшись про висновок СМЕ, до нас додому прийшов Бернадський і приніс п'ять тисяч гривень, – каже Антоніна Булгакова. – Але перед цим зателефонував начальнику слідчого відділу району Макарову. Порадитися, чи так можна зробити».  
Грошей на лікування доньки Антоніна так і не отримала. А начальник районного слідчого відділу Макаров чомусь не погодився з висновком судмедекспертизи. І направив Світлану у Хмельницький на СМЕ.
«Тут безліч порушень, – каже адвокат Антоніни Володимир Тріска. – По-перше, райвідділ Ізяслава не мав права робити відмовний матеріал. У цьому випадку це прерогатива слідчого з ДТП. А оскільки кримінальна справа не порушена, то про які додаткові СМЕ може йти мова? Тим більше, без направлення. Це повний абсурд».  
Перелому немає, у дівчинки вроджений феномен, до того ж, на обидвох ступнях   
Цікава ситуація сталася у Хмельницькому бюро СМЕ. Забігаючи наперед скажу, що судмедексперт Бартко звільнився. Його підозрюють у хабарництві.
«Судмедексперт Володимир Бартко зустрів нас сам, – каже Антоніна Булгакова. – І відразу почав: «Я детально вивчив медичні  документи, рентгенівські знімки. У вас все нормально, перелому немає». Я наполягла на повторному рентгенівському знімку. Бартко з рентгенлаборантом самостійно зняв гіпс, і зробили знімок. А за 5 хвилин вийшов з сухим (я – медсестра і знаю, що за такий час знімок навіть не встигне висохнути) і каже: «Я вас вітаю, мамочка, у вас перелому немає».  І пішов. Я хотіла отримати ксерокопію висновку обласного рентгенолога. Для цього підійшла до кабінету Бартка. Поряд стояв якийсь чоловік. Я впізнала у ньому ізяславського міліціонера. Він відкрив папку, а там медичні документи Світлани. Я заходжу в кабінет Бартка і кажу: «Оце так ви вивчили наші медичні документи? Дайте мені копію висновку обласного рентгенолога і направте на консультацію до травматолога». На що була відповідь: «Консультації вам ніхто не проведе, бо у вас немає направлення на СМЕ. І взагалі, подякуйте мені, що ми безкоштовно обстежили вашу дитину». І вказав на двері».
Після того, як Світлані зняли гіпс, нога набрякла, а біль посилився. Жінка повезла доньку на консультацію у Рівне. В Рівненській обласній дитячій консультативній поліклініці Світлана з листопада по березень перебувала на амбулаторному лікуванні. 12 березня 2010 року у травматологічному відділенні дівчину прооперували. Майже шість місяців Світлана Стрельбіцька не відвідувала школу. А найгірше те, що і після операції дівчина шкутильгає.  
Нині справою займається Шепетівський слідчий з ДТП. Реагуючи на численні скарги матері потерпілої, міліціонер вдруге направив рентгенівські знімки і медичні документи у Хмельницьке обласне бюро судово-медичної експертизи. І за його висновком від 26.08. 2010 р. перелому немає, а є «вроджений феномен». Причому на обох ступнях! 

Якби дитині своєчасно наклали гіпс, подібного б не сталося  
«Мною було проведене обстеження за № 1048, – розповідає судово-медичний експерт Шепетівського міжрайонного відділення СМЕ Сергій Кормилецький. – У дитини був забій лівого стегна та перелом другої плюснової кістки. Ця травма належать до тілесних ушкоджень середньої важкості. Про це був складений відповідний акт. На мою думку, стан дитини погіршило несвоєчасне накладення, а згодом і зняття гіпсу. А всім відомо, що колишній начальник Ізяславського слідчого відділу Макаров і, також вже колишній, заступник начальника обласного бюро СМЕ Бартко в дуже гарних стосунках».  
За словами заступника головного лікаря Ізяславської райлікарні Ігоря П'єнтого, у діях лікаря Жижіна є порушення, оскільки: «Без дозволу хворого лікар не має права розголошувати про нього інформацію. За цим фактом буде проведене об'єктивне службове розслідування».  
Тільки як це об'єктивне розслідування допоможе нині вже 15-річній Світлані Стрельбіцькій?
Лариса Бернадська розмовляти з журналістом категорично відмовилася. Лише кинула: «Їх ще Бог покарає», – побігла по коридору і зачинилася у туалеті. До речі, найпершого рентгенівського знімку стопи, де був чи не було перелому, у районній поліклініці немає. Він просто зник.  
З Олександром Бернадським зустрітися також не вдалося. На роботі сказали, що він уже пішов, а вдома двері ніхто не відчинив.  
До речі, Олександр Бернадський не поніс жодного покарання. Кримінальну справу так і не порушили, до адміністративної відповідальності не притягнули. Після ДТП навіть автівку не забрали на штрафмайданчик. 

У чому моя провина?
Нині Світлані Стрельбіцькій важко ходити. Біль у нозі дає про себе знати навіть через сім місяців після операції. «У Свєти по фізкультурі завжди було 10-12 балів, – каже вчитель фізкультури Валентин Нечай. – Вона була найкращою у школі. А нині від мого уроку звільнена».  
Нині щодо повного видужання Світлани спеціалісти не дають жодних гарантій. Дівчина шкутильгає. Після занять у школі її єдине бажання – дійти до ліжка.  
«Чому я маю лікуватися? Чому не можу носити високі підбори? Чому мені кожен крок дається з болем? Чому Бернадські, коли мене бачать, насміхаються наді мною? Хіба я винна у тому, що потрапила під машину? Чи винна у тому, що мене неправильно лікували, бо хтось усе повирішував? Чому саме я?»
P.S. Наступного дня після від'їзду журналіста до матері Світлани Антоніни Булгакової завітав міліціонер. За його словами, пані Бернадська подає на жінку до суду за те, що та звернулася до журналіста. Як то кажуть, коментарі зайві.



Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую