«Буковель» – туристичне містечко, побудоване «з нуля»

В рамках прес-туру «Україна очима редактора» відвідини одного з найпопулярніших туристичних місць України – Буковелю – організував Український журналістський фонд та Благодійний фонд Олександра Шевченка.

Як найбідніше село стало найбагатшим

Село Поляниця, поруч із яким розкинувся Буковель, ще не так давно було одним із найдепресивніших, найбідніших українських сіл, навіть за мірками Карпат. Мешканці села не мали ані роботи, ані заробітків. Дорогу до села не прокладали, тож восени і взимку сюди не доїжджали громадський транспорт і навіть «швидка». Невелика негода залишала мешканців ще й без світла. Здавалося, виходу ніякого: молодь виїжджала з села, старші люди були приречені доживати віку без цивілізації... Але сталося диво. І нині Поляницю вже ніхто не називає бідним чи знедоленим. Сьогодні тут живуть щасливі люди, сільські мільйонери. На землі, яка шалено злетіла у ціні, люди започаткували родинні бізнеси. І ніхто навіть не думає, щоб виїхати звідси, відтоді, як тут заснували Буковель, жоден мешканець не виїхав із села за кордон. Навпаки, сюди їдуть на заробітки з усієї України, а останній рік і з Європи. Сучасна Поляниця – це село із профіцитом бюджету у 30 мільйонів гривень. Із розвитком курорту, тут створено понад 5 тисяч робочих місць, навколо Буковелю – 20 тисяч робочих місць. Найменша заробітна плата – дев’ять тисяч гривень, а у середньому заробітки на курорті – 20-30 тисяч гривень.

Взагалі все почалося на початку 2000-х. Тоді івано-франківський бізнесмен Олександр Шевченко поїхав до Словаччини покататися на лижах. Після лижного відпочинку загорівся ідеєю створити подібний курорт і у себе вдома. Спочатку думав перетворити на сучасний курорт якусь із баз відпочинку на Закарпатті. Проте домовитися із чиновниками не вдалося. Тоді й народилася ідея створити усе «з нуля». І взявся до роботи поблизу найбіднішого карпатського села. Проте й там не одразу все вдалося. Одразу не зміг порозумітися із місцевими мешканцями. Адже селом поповзли чутки, що селян хочуть виселити з їхніх домівок, повирубати дерева, знищити природу.

На Буковелі є вже більше 60 кілометрів лижних трас, більшість з яких мають штучне засніження. Фото Миколи Комаровського.

Та й фінансів не вистачало. Та, як кажуть, сильне бажання та віра у те, що все задумане вдасться, роблять дива. Так і сталося. Олександр Шевченко знайшов інвесторів, які згодилися вкласти в ідею івано-франківського підприємця величезні інвестиції в 600 мільйонів доларів. Та й з місцевими врешті-решт знайшли спільну мову. Для створення курорту залучили найкращих фахівців. І завдяки цьому у непростих гірських умовах створили усю інфраструктуру з якісними дорогами, водопостачанням та очисними стоками.

«План розвитку Буковелю розробили канадські – одні з найкращих у світі – інженери та екологи, – розповів Олександр Шевченко. – Перед нашим приходом сюди тут панували незаконні рубки лісу. За час роботи Буковелю «кубомаса» лісу збільшилася майже втричі. Всі рубки (окрім необхідних для розвитку курорту) заборонені. Щороку висаджуємо понад тисячу дерев, що в кілька разів більше, ніж вирубується. В Буковелі збудована найсучасніша австрійська система багаторівневої очистки стоків. Створено лабораторію для контролю стоків. Тож характерно, що у вихідному резервуарі очисних споруд живе і чудово почувається форель. У нас було завдання зробити Буковель кращим, ніж будь-який існуючий курорт у світі».

Дороги з десятирічною гарантією та у три рази дешевші

Прикро Олександру Шевченку, що «95% українців не можуть дозволити собі повноцінний відпочинок на Буковелі, і не можуть відпочити далі свого балкону». Фото Миколи Комаровського.

Окрема тема – дороги. Досі карпатські села не бачили не просто хороших доріг, а взагалі доріг. А без якісних доріг не буде ані бізнесу, ні звичайного життя. Тому до будівництва автошляхів підійшли з особливою ретельністю. І на початку 2000-х Буковель став справжнім полігоном з випробування найновіших технологій будівництва доріг. Тоді навіть фахівці на основі експериментів, спостерігаючи, казали: ви тут не лише напрацювали на декілька дисертацій, а й створили нові технології – дешеві і надійні. Фактично Олександр Шевченко і буковельські дорожники здійснили революцію в будівництві доріг в Україні. За два-три роки збудовано сотні кілометрів доріг. Фірма ПБС першою в Україні дає десятирічну гарантію на відремонтовані дороги (раніше гарантія була лише три роки). А вартість дороги у три рази менше, ніж зараз в Україні.

І у 2012 році Буковель визнали гірськолижним курортом світу номер один за темпами розвитку.

Не тільки лижі

Буковель розташований неподалік Поляниці, на висоті 900 метрів над рівнем моря. Перший підйомник курорту довжиною 691 метр запустили наприкінці 2001 року. У 2003 році курорт відвідали вже 48 тисяч туристів, через два роки їхня кількість зросла до 206 тисяч. Зараз щороку на курорті відпочивають близько двох мільйонів людей, третина з них – іноземні туристи. На Буковелі є чим зайнятись як досвідченим лижникам і сноубордистам, так і початківцям. Цьому сприяють 68 кілометрів трас різної складності. Усі траси оснащені сніговими гарматами, тож, незважаючи на погоду, тут щодня засніжено завдяки технологічній водоймі – «Озеру молодості», на місці котрої колись височіла гора.

Сьогодні не потрібно думати, що ж обрати для літнього відпочинку – пляж чи гори. Усе це можна поєднати, приїхавши у Буковель. Зоною відпочинку стає «Озеро молодості». Тут можна поплавати, покататися на водних велосипедах, гідроциклах, водних лижах, зайнятися дайвінгом та серфінгом. Фото bukovel.com

Гірськолижний сезон зазвичай розпочинається наприкінці листопада і закінчується майже у травні. Але не треба думати, що Буковель – суто гірськолижний курорт і якщо ви не вмієте чи не любите кататися на лижах, то вам тут робити нічого. Насправді у Буковелі кожен знайде щось цікаве для себе. Однозначно, нудно не буде нікому. Любителі екстриму зможуть покататися на снігоходах, квадроциклах, проїхатися на велосипеді через «Озеро молодості» на 30-метровій висоті. Якщо надаєте перевагу не лижам, а ковзанам, до ваших послуг – ковзанка. А у цьому сезоні в Буковелі ще й відкрили трикілометрову саночну трасу. Та й останнім часом Буковель перестав бути лише зимовим курортом, тут тепер відпочивають протягом усього року. Влітку у самому серці Карпат можна відкрити ще й пляжний сезон. І сьогодні не потрібно думати, що ж обрати для літнього відпочинку – пляж чи гори. Усе це можна поєднати, приїхавши у Буковель. Зоною відпочинку стає «Озеро молодості». Тут можна поплавати, покататися на водних велосипедах, гідроциклах, водних лижах, зайнятися дайвінгом та серфінгом. В сприятливу погоду озеро приймає щодня десятки тисяч відпочивальників. А нещодавно на Буковель переїхав і всесвітньо відломий дитячий оздоровчий табір «Артек».

Кататися на лижах у Буковелі ще й увесь квітень. Фото Миколи Комаровського.

У крижаному готелі

«Родзинкою» цьогорічного сезону можна назвати неймовірний компекс – готель та ресторан, що побудовані повністю із криги. Стіни, посуд та навіть меблі тут зроблені з льоду і снігу з гірських вершин. Постійна темпертура у готелі – від -2 до -5. Тих, хто наважується переночувати у незвичайних апартаментах, зігрівають спальниками і овечими шкірами. Взагалі у Буковелі щороку з’являється щось нове. Приміром, цього сезону запущено унікальну трасу для катання з гори на санях – вона має чимало крутих віражів й дозволяє дорослим відпочивальникам не тільки згадати дитячу розвагу, а й пережити досить гострі відчуття від цього доволі екстремального способу відпочинку. Є плани збільшити протяжність гірськолижних трас до 300 кілометрів, вийти за межі Прикарпаття аж до Закарпаття, а це вже рівень найбільших гірськолижних курортів світу. А сам курорт вже давно став візитівкою України.

Крижаний готель. Фото Миколи Комаровського.