Гаряча тема:
- Війна
Песець: чи є шанси відродити маєток барона Местмахера?
За легендою, князь Данило Галицький полюбляв у цьому селі влаштовувати полювання.
Навряд чи у селі Песець, що в Новоушицькому районі, коли-небудь водилися справжні полярні лисиці, що йому дали таку назву. Але лови, кажуть, тут влаштовував сам Данило Галицький. Принаймні, так свідчать усі місцеві легенди. А оскільки в давнину песцями називали і лисиць, і вовків, і борсуків, тож село і справді нарекли так неспроста. З історичних джерел відомо, що в ХІІІ столітті дружинники галицьких князів частенько влаштовували полювання в багатих лісах придністровського Пониззя. Тож на згадку про перебування тут на ловах у 1255 році князя Данила Галицького місцеві поселенці й назвали село Песець. Втім, зробив село відомим на всю околицю якраз не Галицький, а барон Местмахер, який мав тут маєок, гуральню, ремісничу школу. Нині у панському маєтку - повна розруха, тож гарних фото, на жаль, не буде...
«А ще в нас є невеличка річечка Данилівка, – розповідає директор місцевої школи Василь Перепелиця. – Кажуть, її також назвали так на честь князя Данила. А щодо назви села, то ще існувала версія про вченого монаха, який вмів дуже гарно писати. Але її майже ніхто не підтримує, бо якихось документів, які б це підтверджували, немає. Натомість про княжі полювання якраз є: деякі історичні документи розповідають, що Данило Галицький їхав з Бакоти на Калюс і влаштував тут лови».
Мури, якими був обнесений маєток барока, досі міцні.
Як би там не було, Песець у своєму районі – село відоме. Жителі зізнаються, що з того часу, як село об’єдналося у громаду, бачать позитивні зміни: і дороги підсипані. І вода та світло на вулицях є. А ще тут багато родючих яблуневих садів, є сучасна школа, один з найкращих на околиці стадіон. От тільки, шкода, дітлахів-школярів все не так багато, як було кілька десятків років тому.
Ще кілька десятиліть тому, кажуть місцеві жителі, маєток був у досить доброму стані.
Місцеві жителі зібрали у школі невеличкий музей. Знесли різноманітні фотографії про розвиток села, облаштували світлицю в українському стилі, зробили куток кам’яної доби. Тут зберігають про село усілякі відомості, знайдені в архівах. Приміром, є у музеї газета, в якій йдеться про події тридцятих років минулого століття: день, коли в селі руйнували церковні дзвони з прізвищами «героїв», котрі це робили. А ще є свідоцтво про шлюб Михайла Оскаровича Патона (брата відомого будівничого мостів Євгена Патона,) з Олександрою Будде, племінницею барона Местмахера, у якого в Песці був величезний маєток.
В баронських покоях – розруха
Саме барон Павло Павлович Местмахер заснував в Ушиці ремісничу школу, бо хотів, щоб навколишні землі обробляли кваліфіковані спеціалісти. У Песці Местмахер мав, окрім маєтку, винокурний завод та добував воду з місцевого мінерального джерела. За переказами, тією водою він вилікувався від важкої недуги, тож в народі її і досі називають «баронською». Гуральня проіснувала до революції 1917-го: під час чергового повстання працівники завод зруйнували. Кажуть, тоді увесь спирт вилили в річку…
Звідси- близько до криниці, що має назву "баронська".
«Барон Местмахер усього цього вже не бачив, – розповідає Василь Іванович. – Він помер ще у жовтні 1909 в Кам'янці-Подільському. По обіді 22 жовтня барона привезли в Песець і поховали в родинному склепі. Старожили переповідали, що труна, в якій лежав барон, була цинковою з невеличким віконечком. Віконечко, кажуть, було чомусь зафарбоване. Той склеп і досі є на старому кладовищі. Щоправда, вже засипаний. Відновити родинне поховання не було кому».
Частково зберігся в селі маєток Местмахера. Нині він в дуже плачевному стані. За радянських часів баронські покої облаштували під зерносклад, а нині від усього того залишилися лише напіврозвалені стіни. Василь Перепелиця каже, що свого часу маєток був окрасою села. Чого лише варті муровані підвали, де зберігали усіляке добро. І дуже шкода його втратити. Зізнається, що є ідеї відновити маєток. Якщо навіть не в такому вигляді, як він був колись, то принаймні, залатати дах та підмурувати стіни, щоб не руйнувалися далі. Подейкують, що є людина, котра вже пообіцяла на ці заходи 2 мільйони гривень.
Маєток - в аварійному стані.
У грубках, традиційно, шукали золото...
Фестиваль часнику прославив Песець на всю Україну
Далекі від істини подорожні автомобілісти, які щорічно проводять гони позашляховиків на Бакоту, часом дозволяють собі в соцмережах поглумитися з назви. Звісно ж, такі асоціації неабияк ображають жителів цього славного села. Якби який з них поглумився отак прямо в очі, то одразу ж лишився б без коліс, кажуть у селі.
Фестиваль часнику зібрав як гостей з україни, так і з-за кордону.
«Песець – дуже гарний, – запевняє директор Василь Перепелиця. – Край багатий, співочий. Маємо свій відомий колектив художньої самодіяльності «Барвіночок». А головне, в селі є робота людям. Бо одним із найбільших агропромислових підприємств Новоушицького району є якраз наше місцеве товариство. А фестиваль часнику, що проходив у селі торік, прославив Песець на всю Україну! У селі є газ, амбулаторія, будинок культури… Тож у нас все добре, хай би що там не казали!»
Веселили гостей фестивалю відомі артисти.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: