ye-logo.v1.2
30 Вересня, 2020

Мандри журавлиним маршрутом: чим в селі Летичівщині дивуватимуть туристів

Туризм 1036

Підписатися на канал "Є" в Youtube

В Лисогірці Меджибізької ОТГ мають намір розвивати сільський туризм.

Чим може здивувати туристів село, яке не має, скажімо, старовинної архітектури чи див природи, на які їхатимуть дивитися усі охочі? Варіантів безліч, кажуть в селі Лисогірка Меджибізької ОТГ, маючи твердий намір розвивати тут сільський туризм. І вже навіть взялися за створення туристичного маршруту: відновили давні криниці з журавлями, запрягли у бричку коней і нині катають заїжджих туристів, показуючи красоти Лисогірки, як кажуть, «Від журавля до журавля».

Лисогірка - село відносно молоде. Ще на початку XIX століття тут був невеличкий хутірець – якихось десяток хат, приписаних до села Чарторийки. Тоді той хутірець входив до складу Меджибізького ключа князів Чарторийських. За історичними даними, за участь у польському повстанні останнього з власників Адама Чарторийського Лисогірку конфіскували у державну власність і перетворили на військове поселення. Сюди ж і переселили частину населення з ліквідованої у 1831 році Чорторийки.

Перенесли до нового поселення селяни й дерев’яну церкву. Згодом на її місці збудували кам’яну та почали обживатися.

Однією з перших викопали тут криницю, що й досі напуває сільчан водою. Викладена камінням, широченна, з неї води не дістанеш інакше, ніж журавлем.

Як розповідає староста села Емілія Мазур, згодом люди повикопували криниці й на власних подвір’ях, тож про цю дещо призабули. Нагадував про неї хіба що старий дерев’яний журавель посеред села. Та в останні роки багато криниць у селі зміліли. Заглянули до журавля, а тут як було щедро води, так і залишилося.

Староста села Емілія Мазур каже, що криницю з журавлем викопали тоді, як тут заснували село.  

«Водогону в селі немає, а без води ніяк. Тож ми відновили журавля, і нині з цієї криниці дуже багато людей воду беруть», - каже пані Емілія.

Інша криниця-журавель в Лисогірці – на краю села. Її також відновили декілька років тому. А між ними – створили «журавлинний маршрут», яким цікаво проїхатися, відвідуючи Лисогірку. Проїхатися не автомобілем, а на… бричці, запряженій кіньми. Додають, що, за бажання, маршрут «Від журавля до журавля» можуть подовжити за село – по гриби чи ягоди.

Власне, як розповідає Емілія Мазур, Лисогірка свого часу і розбудовувалася так, щоб бути ближче до лісу, бо лісовий промисел тут чи не основний тут заробіток.

«Починаємо сезон навесні білими грибами та закінчуємо восени опеньками. А між тим - ще малина, суниця, словом, усе, на що ліс щедрий», - каже староста.

Анатолій Іконов каже, що автівкою нині нікого не здивуєш, а бричка - нарозхват.

Править конем та возить охочих на бричці Анатолій Іконов. Чоловік свого часу поміняв обласний центр з квартирою на сільський затишок, купив коня, змайстрував бричку. Зізнається, тепер автівкою, нікого не здивуєш, а такий як у нього транспорт – нарозхват. Кого куди підвезти – нікому не відмовляє. Тож і туристів, каже, возитиме залюбки ще й цікавими історіями розважатиме. Головне, щоб приїжджали.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую