ye-logo.v1.2
29 Вересня, 2020

Пішки до Очакова: чому троє подолянок вирішили здолати Кучманський шлях

Туризм 2748
У похід стартували з Ярмолинців, поруч з якими, власне, і проходив Кучманський шлях
У похід стартували з Ярмолинців, поруч з якими, власне, і проходив Кучманський шлях. Фото: з архіву групи Кучманський шлях - Подільський шлях у фейсбуці

Їхня дорога розпочалася в Ярмолинцях та закінчилася в Очакові.

Пройтися Кучманським шляхом – шляхом Роксолани та інших невільників, яким у Середньовіччі гнали татари бранців у полон, взялися три подолянки - журналіст Чемеровецької районної газети «Нове життя», голова громадської організації «Роксолана. Відродження» Мороз Галина, художниця з Кам’янця-Подільського Ніна Басиста та керівник благодійної організації «Волонтер Ярмолинеччини», доброволець 8-го батальйону УДА «Аратта» - Наталія Беренда. Їхня дорога розпочалася з Ярмолинців та закінчилася в Очакові.

Галина Мороз зізнається, що тему Роксолани досліджує досить давно.

«Десь років зо тридцять тому мені трапилася книга Осипа Назарука «Роксоляна». Там, зокрема автор згадує про слова польського поета, представника української школи в польській літературі Мауриція Гославського із містечка Фрампіль (тепер село Косогірка Ярмолинецького району), який свого часу в поемі «Поділля» (1826 рік) писав про Роксолану. Зокрема те, що за давніми народними переказами Роксолана є донькою пароха Лісовського з Чемеровець. Мене ця тема дуже зацікавила. Почала її досліджувати. Паралельно з цим збирала усі дані і про Кучманський шлях, який тоді пролягав Поділлям та яким пройшли тисячі невільників, таких як і Роксолана, полонені татарами. Мені стало цікаво, яким є цей шлях не в книгах та на старих картах, а вживу», - розповідає ініціаторка походу Галина Мороз.

Вивчивши старі карти, відомості про роки нападів татар на Поділля Галина Мороз не полишала думки пройтися тим шляхом, яким гнали в ясир, збираючи відомості про історичні пам‘ятки, які залишилися на Кучманському шляху, пісні, легенди, місцеві перекази, різноманітний етнографічний матеріал.

Тож напрацювала маршрут, пункти для зупинок і знайшла однодумців. Так до Галини доєдналися ще дві «роксолани» - Наталя Беренда та Ніна Басиста. 4 серпня жінки вирушили в дорогу.

Шлях пролягав через Правдівку, яка колись мала назву Татаринці. Фото: з архіву групи Кучманський шлях - Подільський шлях у фейсбуці

Вони стартували з Ярмолинців, поруч з якими, власне і проходив Кучманський шлях. Далі дорога пролягла через Сутківці (за словами Галини Мороз Кучманський шлях не проходив через село, а повз нього), де власне, до наших часів збереглася церква-фортеця оборонного типу та залишки замку. Далі – на Правдівку, це колишні Татаринці, Антонівку, Шарівку (колишня назва Шаравка), дві Вербки, Баранівку…

«Саме в Баранівці нам розказали цікаву легенду про те, що коли татари гнали бранців, то тут їх застав мор. І людей, та коней захоронили в одній могилі. Про місце цієї могили досі пам’ятають у селі…», - пригадує пані Галина.

Далі «роксолани» пройшлися Зіньковом, повз який (на віддалі 7-ми кілометрів) також пролягав Кучманський шлях, і перебралися на Вінниччину. Пройшли Ялтушків, Бар, Станіславчик багато сіл і містечок…

У містах та селах жінки зібрали багато етнографічного матеріалу, яким радо ділилися місцеві жителі. Фото: з архіву групи Кучманський шлях - Подільський шлях у фейсбуці

«На шляу нам наланило на надзвичайно гостинних та привітних людей. Усі залюбки ділилися історією населених пунктів, показували музеї. Ми зібрали дуже багато цікавого етнографічного матеріалу. Звісно, ще деякі села потрібно допрацювати. Ми їх залишили на потім, як то кажуть», - розповідає пані Галина.

Переважну частину шляху жінки подолали пішки. Лише після Балти зрозуміли, що Наталя вже не може йти – далося взнаки поранення в ногу. Тож довелося скористатися транспортом.

Переважну частину шляху жінки подолали пішки. Лише після Балти зрозуміли, що Наталя вже не може йти – далося взнаки поранення в ногу. Фото: з архіву групи Кучманський шлях - Подільський шлях у фейсбуці

Кінцевою точкою був Очаків.

«За свідченнями Кучманський шлях починався біля Вознесенська – біля витоків Інгулу. Але я опрацювала давні польські джерела, то дізналася, що татари йшли однією дорогою на Поділля та Волинь, а верталися трішки іншою. І кінцевими пунктами були саме Очаків, Білгород-Дністровський… Саме звідси відправляли бранців на Кафу та Стамбул. Так, в Очакові нам розповіли, що Роксолану відправляли з Кінбурзької коси, де 500 років тому стояла турецька фортеця», - розповідає Галина Мороз.

Жінка зізнається, що започаткувала проєкт «Кучманський шлях. Шлях Роксолани» не просто як похід з цікавості, а з метою розвитку внутрішнього туристичного туризму.

«Будь-яка справа починається з першого кроку, - каже вона. – Ми подивилися, що на шляху і справді багато цікавих сіл та міст, тож туристичний маршрут – піший чи велосипедний був би цікавий та пізнавальний».

Наразі «роксолани» виношують в планах дослідити Кучманський шлях від Ярмолинців на Захід – через Тернопілля аж до Львова.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую