ye-logo.v1.2
«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо

Унікальний Сатанів: у камінні замку ховаються мешканці давнього океану Палеотетіс

Туризм 8792
Сатанівський замок. Руїни південної башти
Сатанівський замок. Руїни південної башти. Фото: Дмитра Полюховича

Замкові укріплення складено з двох видів вапняків.

Замок в Сатанові - один з відомих та часто відвідуваних туристами подільських укріплень. Тут свою роль зіграли, як транспортна доступність, так і обставина, що селище - знаний на всю Україну (і не лише) курорт.

На перший погляд місцева твердиня не приховує у собі жодних таємниць, тому туристи тут затримуються максимум на якісь півгодини. Цього цілком вистачає, аби зробити вражаючі фото (замок один з найбільш фотогенічних). Досліджувати ж тут на перший погляд нічого. У тому ж Зінькові, наприклад, маємо досить таки цікаві каземати – мрію екстремала. А от входи в льохи сатанівського замку – давно засипані. До речі, згідно зі старими описами вони нівроку і, вірогідно, значна їх частина уціліла. У перспективі їх варто відкрити і розчистити. Це привабить чимало туристів.

На перший погляд місцева твердиня не приховує у собі жодних таємниць.

Поки ж від одного найбільших укріплень Поділля до уваги мандрівників маємо лише один мур та дві п’ятикутні башти середини XVI століття та «Круглу» (вона ж «Порохова» чи «Зброярська»). Щодо останньої досі точаться суперечки, крапку у яких можуть поставити лише масштабні археологічні дослідження. Одні історики вважають, що це фрагмент якогось мурованого укріплення, поставленого князями Корятовичами ще у XIV столітті. Інші – вважають, що ця башта - все, що залишилося від «першозамку», поставленого в середині XV століття сатанівським дідичем Петром Одровонжом.

Щодо «Круглої» башти досі точаться суперечки, крапку у яких можуть поставити лише масштабні археологічні дослідження.

Мало хто знає, що від замку уціліла частина (нижній ярус) ще однієї п’ятикутної башти. Але ці руїни ховаються в кущах і більшість туристів про їх існування навіть не здогадуються. Ба, у значній частині краєзнавчих путівників та популярних публікацій йдеться виключно про три уцілілі в Сатанові башти, хоча насправді їх чотири.

«Четверту» башту знайде не кожен…

Тут поставимо крапку бо далі йтиметься дещо про інше.

Добре видно, що замкові укріплення складено з двох видів вапняків. Основна частина має сіре забарвлення (художники тут можуть додати про ряд відтінків, але ми зупинимося просто на визначені «сірий»).

Основна частина замку складена з «силурійського вапняку»

Крім того тут бачимо практично білі тесані блоки, які навіть за структурою значно відрізняються від «сірого» каміння. Останні, до того ж, досить м’які, про що свідчать видряпані на них автографи туристів.

Вік та походження цих вапняків – різний. «Білі» та м’які - відносно молоді (11-18 мільйонів років) та утворені давніми організмами, що мешкали в океані Паратетіс (втім частина дослідників вважають його морем), а опісля - утвореному на його основі Сарматському морі. Колись ці морські мешканці утворили Великий бар’єрний риф, нині відомий як Товтри.

Ріг башти складено з великих тесаних блоків «сарматського» вапняку.

«Сіре» каміння набагато давніше. Ці вапняки відносяться до Силурійського періоду Палеозойської ери (444-419 мільйонів років тому) і утворені організмами давнього океану Палеотетіс та Тетіс.

Рештки мешканців океану Тетіс. Закинута каменоломня неподалік Сатанова

Автор неодноразово досліджував кар’єри, де добувають як «сарматське», так і «силурійське» каміння. Перші вапняки з точки зору палеонтології цікаві не дуже. Напівпрісноводне Сарматське море мало досить бідну видову різноманітність.

А от в силурійських нашаруваннях можна знайти скам'янілі рештки одиночних коралів-ругоз, колоніальних коралів на кшталт Favosites, Thamnopora та інших, губок, строматопор, брахіопод, моховаток, морських лілій, легендарних трилобітів та інших вимерлих мешканців давнього океану Палеотетіс.

Тож враховуючи усе сказане було вирішено дослідити руїни замку під кутом палеонтології.

Вірогідно рештки якогось корала сімейства Favosites. Сатанівський замок.

Навіть обстеження невеличкої південної ділянки внутрішньої частини муру дало чималий результат. Зокрема було виявлено кілька колоніальних коралів, найвірогідніше вони належать до вимерлого виду Thamnopora та ще ряд коралів вимерлого сімейства Favosites. Досить цікавою знахідкою стала скам’яніла моховатка Fenestella.

Корал вимерлого виду Thamnopora.

Ще однин корал Thamnopora.

Наймасштабнішою за розмірами знахідкою став кам’яний блок з добре помітними та чимось схожими на капустини чималими круглими утвореннями. Найвірогідніше це так званні «строматоліти». Вони часом бувають до півметра діаметром. Продуцентами строматолітів вважаються колонії нижчих водоростей, передовсім синьо-зелених.

Строматоліти бувають до півметра діаметром.

Знайшлися тут і традиційні для силуру одиночні корали-ругози та схожі на намистинки членики морських лілій.

Скам'яніла моховатка - також  одні з цікавих знахідок.

Слова «ймовірно» та «вірогідно» вжито не просто так. Більш точно про скам’янілість можна говорити лише після хоча би часткової розчистки знахідки, поверховий ж огляд завжди залишає місце для помилки.

Велике кругле утворення – вірогідно поперечний переріз одиночного коралу-ругози. Стрілочка вказує на членик морської лілії.

Детальніше та ретельніше палеонтологічне дослідження замку може принести набагато більш цікавіші відкриття і знахідки, адже океани Палеотетіс та Тетіс славилися різноманітністю форм життя. Власне завдяки саме цим давнім силурійським організмам ми й маємо знамениту сатанівську мінералку.

А це вже сучасний господар мурів сатанівського замку (точніше господиня). Ще 20 років тому богомоли були мешканцями півдня. Але через зміни клімату вони тепер звичні й на Поділлі.

Отож, як бачимо, сатанівський замок може привабити не лише любителів історії та старовини, але й палеонтології. Єдине прохання до туристів – не треба длубати давні мури. Знайшли, помилувалися, сфотографували, - дайте це ж саме зробити й іншим.

Дмитро ПОЛЮХОВИЧ
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую