ye-logo.v1.2
«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо

Унікальна Хмельниччина: фотопрогулянка одним з найбільших рукотворних підземель

Туризм 10397
Іванковецькі штольні з
Іванковецькі штольні з'явилися у середині 1950-х років. Фото: Дмитра Полюховича

Закинуті штольні розташовані на території НПП «Подільські Товтри». Поводитися тут потрібно відповідно до статусу національного парку.

Однією з найяскравіших туристичних перлин Хмельниччини є карстові печери. Однак їх відвідування є лімітованим і лише за узгодженням з адміністрацією Національного природного парку «Подільські Товтри». Про знамениту «Атлантиду», що білля села Завалля, знають навіть далеко за межами України. Але те, що в області є низка не менш цікавих рукотворних штолень-катакомб, широкому загалу практично невідомо.

Зокрема, такі маємо в околицях села Яцьківці (колишній Дунаєвецький район), що знаходяться в каньйоноподібній долині річки Студениця. Вони, однак, невеликі - загальна довжина доступних ходів усього близько 300 метрів. Від 2020 року штольня Яцьковецька є загальнозоологічним заказником місцевого значення, метою якого є збереження важливого оселища рукокрилих ссавців.

Гуменецькі штольні, що неподалік Камянця-Подільського – набагато більші. Власне, вони є найбільшими з досліджених в області. Протяжність лише головного тунелю тут понад 2 кілометри. Але для відвідин туристами є певні складнощі – ці підземелля закриті.

Вхід до головної штольні

Трохи менше рукотворне підземелля Хмельниччини знаходиться у глибині лісового масиву за 3,5-4 кілометрів від села Іванківці, що біля Сатанова. Закинуті штольні розташовані в межах Іванковецького ландшафтного заказника на загальній території національного природного парку «Подільські Товтри». Тобто це, практично, заповідник, де поводитися потрібно відповідно до статусу національного парку. Після ваших відвідин там повинні залишитися лише сліди на стежках і на вапняковій пилюці катакомб та гарні світлини у вас в фотоапараті. ВСЕ!

Наголосимо, що штольні Яцьковецькі, Гуменецькі та Іванковецькі є місцями значних зимувальних колоній кажанів, де щороку зимує понад 5 тисяч особин цих тварин. Ці підземелля віднесено до ключових територій для охорони і збереження кажанів Європи (за назвами: GMN-K, IVK (ChmK-01), Yackivci).

Дістатися до штолень можна лише пішки. На авто – практично неможливо технічно, а головне – заборонено. Утім, важкодоступність й береже штольні від нашестя масового туриста з усіма сумними наслідками «поїздок на шашлики» - купами сміття, пляшками, одноразовим посудом, залишеним по собі.

Дістатися до штолень непросто

Сумарна довжина «іванковецьких» тунелів сягає близько 21-го кілометра.

Промисловий видобуток під Іванківцями розпочали десь у середині 1950-х років. Від початку камінь брали відкритим способом. Тобто закладали вибухівку, а потім підривали. Двоступінчаста чаша старого кар’єру і сьогодні добре проглядається. Згодом перейшли до підземного видобутку. Рівні будівельні блоки можна видобувати лише так. Місцевий вапняк має дивовижну особливість: від початку від надзвичайно м’який і пиляти його можна звичайною пилкою, але постоявши на повітрі він набуває досить пристойної міцності.

Головна штольня. Варто застерегти, що ці катакомби вкрай небезпечні

Каміння в штольнях різали десь до 1971-1972 років. Далі, через високу аварійність (кажуть навіть загиблі були), видобуток припинили.

Нагадаємо, що ці штольні відрізняється від Гуменецьких структурно, вони мають серйозні розломи (навіть не тріщини), обвали та просочування вод. Ці катакомби вкрай небезпечні, тому відвідувати можна лише незначні ділянки біля входів. Врешті, у цьому випадку ніхто нічого не втратить – всі тунелі однаковісінькі.

Відтоді, з часу закриття, вже пів століття катакомби стоять пусткою.

Про високу аварійність свідчать сліди давніх обвалів

Вхід до головної штольні розташований в основі «нижньої сходинки» старого відкритого кар’єру. Він чималий. Колись тут спокійно проїжджали вантажівки.

Центральна штольня має довжину 300-350 метрів. Від неї в усі боки йдуть бічні виробки.

На склепіннях можна побачити небезпечні тріщини 

Якщо дійти до кінця та повернути праворуч, то незабаром буде ще один прохід, що веде у тому ж напрямку, що й головна штольня. Тут збереглося чимало трухлявих колод, які колись кріпили склепіння. Правда, всі вони давно попадали на долівку. Це додає певного антуражу та фотогенічності. А чималі тріщини в склепінні – ще й адреналіну (бо впасти може в будь-який момент). УВАГА! Ця ділянка є найбільш потенційно небезпечною в усій мережі штолень! Тож потикатися сюди не варто від слова «зовсім» (автор заліз неподумавши). Ви думаєте просто так хазяйновиті селяни залишили тут стільки файної деревини?

Взагалі ж сліди чималих обвалів, а також небезпечні тріщини в бічних стінах та склепінні весь час тримають діггера в напружені. В деякі тунелі зазираєш, присвічуєш ліхтариком і… повертаєшся назад. Страшно.

Ще один обвал

В дірах деяких обвалів видно тунелі другого ярусу катакомб, але у автора шукати до нього прохід бажання не з’явилося.

Коли робітники пішли геть, катакомби заселили кажани. Тут проживають понад 10 видів різних рукокрилих. Правда поталанило побачити лише малих підковоносів. В «згорнутому» вигляді вони розміром з невеличку сливу.

Малий підковоніс. Зверніть увагу на «засмальцьований» лапками краєчок каменю

Колонія кажанів. Нагадаємо, що всі європейські кажани – червонокнижні і охороняються законодавством

Нагадаємо, що всі європейські кажани – червонокнижні і охороняються законодавством. Якщо хто натрапить на колонію чи навіть одну тварину – не турбуйте і не займайте. Особливо під час зимової сплячки, коли необережні, або ж, навпаки, зумисні дії, можуть призвести до загибелі рідкісних, корисних та симпатичних тваринок. Навіть знимкувати у цей час не варто, спалах може вивести тваринок з зимової сплячки, що не добре (автор цього, до речі, на час відвідин не знав).

Виявляється кожен спалах - це потенційне пробудження, а кожне пробудження – посиленні витрати енергії, які взимку немає чим поповнити. Відповідно це збільшує шанси недозимувати, або дозимувати в поганому стані, що означає для самки – не народити малюка і так далі. Просто тихенько йдіть геть. А краще взагалі обмежте екскурсію привхідною ділянкою. Вкотре наголосимо – всі штольні абсолютно одноманітні і нічого нового ви там не побачите. По-перше це безпечніше для вас, по-друге, ви не потурбуєте кажанів, які є справжніми господарями цих підземель. Якщо бути зовсім точним, то справжні господарі тут гриби, а кажани – квартиранти, але то вже дрібниці.

І чого абсолютно не варто робити, і що, на жаль, автор якось бачив у деяких туристичних фотозвітах, - брати в руки кажанів для фотосесії. Така «забава» смертельно небезпечна для тваринки. Вам «прикольні» фотки, а червонокнижному кажану – смерть.

І ще одне важливе зауваження. Всі європейські рукокрилі – надзвичайно корисні. Вони харчуються виключно комахами. До вампірів та інших страшилок вони не мають жодного відношення. Дійсно, є кажани-вампіри, але ці живуть лише в Південній Америці. Наші ж до крові ссавців абсолютно байдужі. Комарі їм смакують більше.

Один із трьох входів до катакомб

Від головної штольні убік долини Збруча веде закинута дорога, що виводить до чималої скелі, в основі якої маємо ще три проходи до катакомб. Останні нічим не відрізняються від горішніх, а от сама скеля – дуже мальовнича. Автор ці штольні не надто обстежував, тож сказати, чи вони якось зв’язані з горішніми – не може. Якщо так, - то в Іванківцях маємо триповерхову систему катакомб.

Інший вхід закритий дерев’яними гратами

З цікавих знахідок варто виокремити вирізьблену з каменю основу надмогильного хреста. Вірогідно крім будівельних блоків тут колись виготовляли ще й пам’ятники.

Основа надгробка. Можливо, крім будівельних блоків тут колись виготовляли ще й пам’ятники

В силу віддаленості, важкодоступності і, головне, природоохоронного статусу, масовий туризм тут неможливий і не бажаний. Допустимі лишень нечисельні відвідини невеличкими групами за узгодженням з адміністрацією НПП «Подільські Товтри» та лише у період з травня по вересень.

Отака от незрозуміла колона в штольні

Якщо хто раптом захоче навідатися сюди самостійно – пам’ятайте: штольні місце підвищеної небезпеки. Тут можна потрапити під обвал чи заблукати – 21 кілометр лабіринту то не жарт! Обмежтеся виключно ділянкою в 50-100 метрів від входів.

Не забувайте - місцеві кажани охороняються законом.

Територія довкола – чиста і не засмічена (ну майже) – от і ви не смітіть!

Голосно кричати, включати музику, заїздити на авто тощо теж неможна. Сюди лише пішки. Це природоохоронна територія, а зайвий шум та галас погано впливає на місцевих тварин та пташок. В штольнях шуміти ще й небезпечно – це може призвести до обвалів. Нагадаємо – вони є найбільш небезпечними з усіх катакомб області.

В період з листопада та по кінець квітня сюди взагалі потикатися не варто. У першу чергу є ризик потривожити сон місцевих кажанів. По-друге, 90 відсотків туристичного задоволення - це краса місцевої природи. А в зимовий час з цим не дуже, бо теліпати 4 кілометри в один кінець (а туди й назад – 8) грязюкою чи по снігу – задоволення ще те. А от краєвиди – зовсім не ті, що влітку. Тож насолоджуйтеся нашою фотомандрівкою.

Мандрувати катакомбами краще віртуально, дивлячись на світлини

Екскурсію провів Дмитро ПОЛЮХОВИЧ, автор проекту фотомандрівок маловідомими куточкам Поділля «Віртуальні витрішки».
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую