Що спровокує відкриття ринку землі?

Білому ринкові землі в Україні – бути. Без того очевидну звістку вкотре підтвердили на рівні керівництва державою навіть з приблизним строком виконання до 1 грудня поточного року. Впродовж останніх 15 років в нашій країні діяв мораторій на купівлю-продаж найбільш стратегічно-значущого ресурсу. І хоча існує безліч дієвих схем, як обійти цю заборону задля власної вигоди, справжнього законного продажу земель сільськогосподарського призначення громадянам України чи іноземцям не відбувалося. Швидкість розгляду та прийняття законопроектів за президента Володимира Зеленського, до яких не доходили руки у численних попередників вражає, тому немає жодної підстави сумніватися у серйозності намірів стосовно створення ринку землі та скасування мораторію на її продаж. Тож які переваги та які небезпеки очікують нас із початком зими?

Почати варто з можливих негативних явищ, які здатний спровокувати початок роботи ринку землі в Україні. Багато хто ще до кінця не оговтався від нещодавно відкритого ринку електроенергії, тому занепокоєння наразі більше, ніж уповзань на краще. Однозначно слід чекати на подорожчання землі: це аксіома ринкових відносин, за яких попит впливає на вартість пропозиції. А охочих до української землі є немало. І це не лише громадяни нашої країни, але й іноземці, що викликає певну настороженість. Звісно, мова не йде про умовного Джона, фермера з Техасу, що хоче придбати трошки наших родючих ґрунтів для ранчо під Деражнею. Небезпеку становлять крупні іноземні холдинги, аграрні компанії чи фонди і на це є ряд причин. По-перше, у деяких «гігантів» коштів більше, ніж у вітчизняному бюджеті, що одразу впливає на ціноутворення за згаданим вище економічним принципом. По-друге, великі гравці позбавляють конкурентоспроможності дрібні українські господарства. По-третє, апетити іноземців просто не можуть обмежуватися невеликими площами, оскільки такі придбання навряд чи будуть вигідними. Із всього цього випливає четвертий пункт – значна територія України може опинитися у власності іноземців, а це вже пряма загроза суверенітету.

Якщо розглянути досвід сусідніх країн-членів ЄС, то можна знайти ґрунтовні приклади не порожніх хвилювань українців. Подібний ринок запрацював у 2017 році в Румунії та спричинив численні негаразди. Вартість гектара землі після дозволу на купівлю іноземцями підскочила вдвічі! Це зв’язало руки місцевим фермерам у розширенні своєї справи й дало «зелене світло» заможним компаніям з-за кордону шматувати придатні для діяльності землі. Як наслідок – стрімке зростання цін на сільськогосподарську продукцію.

Із позитивного варто найперше відзначити потужний вплив на розвиток економіки держави та притік реальних інвестицій. За перший рік роботи ринку планується приріст ВВП на 1,5%. При подальшому зростанні на 2-3% позитивні зміни будуть відчутні кожним пересічним українцем і такі темпи дійсно можуть бути досягнуті самим лише білим ринком землі. Не слід забувати, що реформа відбувається за активної участі ЄБРР, спеціалісти якого розробляють для України власну особливу модель для ефективного розвитку економіки. Інвестиції, в свою чергу, зможуть зрушити перехід нашої держави від аграрно-сировинного придатку цивілізованого світу до потужного виробника харчової продукції. А це не лише розвиток економіки, але й шанс на відродження українського села. На користь цьому гратиме також впровадження сучасних аграрних технологій, що створить нові робочі місця там, де сьогодні іржавіють старезні автопарки чи стоять руїни колишніх господарських споруд.

Ще одним доволі позитивним й відверто радісним перетворенням має стати активний захист державою приватної власності. Нарешті зі ЗМІ можуть зникнути численні сюжети про безсоромні рейдерські захоплення земель, ставків чи урожаїв. Адже після повної передбаченої інвентаризації всіх сільськогосподарських земель шахраям буде важко гратися у «крутих хлопців» із чесними аграріями, а з іноземними інвесторами – навіть дуже боляче.

Отож сказати напевне яким буде співвідношення позитивних та негативних наслідків початку роботи ринку землі станом на сьогодні практично не можливо. Єдине, що відомо достеменно – зміни будуть і трапляться вони вже надто скоро. Значною мірою ситуація залежатиме від розроблених державою та ЄБРР механізмів взаємодії та важелів впливу на процеси. І, звісно, треба бути надзвичайно обачними й пам’ятати про важливість Незалежності нашої держави в умовах, коли глобалізація вже впритул добралася до українських земель.

Вячеслав Антонюк, депутат Хмельницької обласної ради.