Хмельничанин Олег Гришко: «Велотріал – захоплення для душі та тіла»

Погодьтеся, люди, які займаються незвичним видом спорту, завжди викликають захоплення та подив. Тим паче у невеликому місті, де майже усі один одного знають.
Нещодавно під час прогулянки у парку спостерігала за хлопцем, який віртуозно стрибав на велосипеді через... велике каміння. Звісно, журналістська цікавість призвела до знайомства.
Велотріал – саме так називається те, чим займається хмельничанин Олег Гришко.
“Іншими словами, це проходження різних перешкод на велосипеді без сідла. І чим легший ваш велосипед, тим краще для вас, - розповідає про своє захоплення Олег. - Для мене це таке хобі, яке дає змогу морально відпочити, незважаючи на чимале фізичне навантаження, адже велотріал потребує постійних тренувань, хоча б двічі на тиждень по декілька годин”.
Цим видом спорту Олег почав займатися ще у 2002 році, коли натрапив в Інтернеті на відео. “Мене зацікавили трюки на велосипедах, які виконували хлопці, тому вирішив спробувати”, - каже Олег Гришко. Звісно, хлопець й до цього займався спортом, зокрема, йогою, брейк-дансом, кросс-кантрі - змаганя з пересіченя місцевості та даунхілом - швидкісним спуском з гори. Проте побачене у відеоролику настільки його захопило, що наразі Олег один в нашому місті, хто професійно займається велотріалом і має за плечима чималий стаж. Окрім Олега, в Хмельницькому велотріалом займаються ще двоє хлопців – Тарас та Олександр, але на аматорському рівні.
“Спочатку я також займався на аматорському рівні. Тренуюся, в основному, там, де є каміння (в парку імені Чекмана і в дендропарку) та споруджених власноруч конструкціях поблизу свого будинку. Зазначу, що тренерів та посібників з велотріалу не існує, кожен сам собі тренер, - розповідає Олег. - У 2006 році на другому етапі кубку Європи, де взяло участь 160 чоловік, я зайняв ІІ місце в категорії “любитель”. Наступного року посів друге місце в категорії “експерт” на чемпіонаті України”.
Протягом 2007-2010 років Олег Гришко неодноразово брав учась у різноманітних змаганнях та чемпіонатах, де посідав призові місця. А цьогоріч на першому етапі чемпіонату України серед професіоналів, який проводився в Запоріжжі, хмельничанин зайняв п’яту сходинку. Каже, що перемогти завадила погана підготовка, бо забракло часу добряче потренуватися перед змаганнями. Проте хлопець не переймається і має надію, що наступного року обов’язково буде в числі переможців.
“Взагалі, чим вища у тебе категорія, ти складніші завдання та додається значно більше перешкод. Всього існує вісім трас для проходження, а якщо вони дуже складні, то шість. Траса займає до 30 метрів, і подолати її треба за 2,45 хвилини, при цьому не торкаючись ногами землі. Якщо торкнувся однією ногою – отримуєш штрафне очко, двома – 5 очок, навіть дискваліфікацію з траси. Проте її можна проходити повторно. Я долав трасу за 1,30 хвилини, - каже Олег. - Існує кілька основних елементів для виконання на трасі (див. нижче). Мій особистий рекорд у сайд-хоп становить 1,31 метра (світовий – 1,5 метра). У педал-ап я стрибаю на 1,32 метри, у хук-ап – 1,65, у довжину на задньому колесі – 2,70 метра”.
Олег – частий гість на різноманітних заходах, що проводяться у нашому місті. У свої 22 роки він не має шкідливих звичок, зате має велику жагу до пригод, до життя та гарне почуття гумору.
Для довідки:
- трек-стенд – стоїш на місці й тримаєш рівновагу;
- сайд-хоп – стрибок на задньому колесі у висоту та вбік;
- педал-ап – стрибок прямо на перешкоду на задньому колесі;
- хук-ап – стрибок на вертикальну стіну висотою 1,5 метри та більше;
- стрибок на задньому колесі в довжину.