Яку ялинку: живу чи штучну ви ставите у себе дома?

 Іван Гончар, депутат обласної ради, власник ТМ «Фруктовий рай»: «Звичайно ж, живу. Яке без неї свято? У дитинстві ми завжди ставили справжню ялинку, яка приносила у дім ні з чим незрівняний аромат, з яким асоціюється Новий рік. Штучна ялинка не має того запаху свята. У нас у сім’ї заведено, що купую ялинку я, а прикрашають її – дружина й троє наших дітей. І хоча у всіх смаки різні, намагаємося дійти згоди, щоб догодити кожному».
Микола Скиба, ректор Хмельницького національного університету: «Вже років п’ять, може навіть більше ставимо вдома штучну ялинку. Екологію треба берегти! Й подавати гарний приклад своїм студентам! Щороку купуємо хоча б трохи нових ялинкових прикрас, хоча залишилося чимало старих, радянських іграшок».
Валерій Кольгофер, голова Летичівської ОДА: «Ставимо живу ялинку, яку обираємо з дружиною. Прикрашаємо її разом із дітьми. Разом і розбираємо. Зазвичай, встановлюємо ялинку за день до дня святого Миколая. Цього року у нас 3,5-метрова ялинка. І Миколай вже встиг принести під неї подарунки. Прикрашаємо ялинку і сучасними іграшками, і тими, що залишилися з дитинства, не забуваємо й про цукерки з гірляндами».
Анатолій Бєлєванцев, заступник директора обласного науково-методичного центру культури та мистецтва: «Вже два роки поспіль ставлю вдома смереку з гілочок. З одного боку, це справжня ялинка, яка очищує повітря, з другого – не так шкодить природі. Цього року смерека стоїть в мене з Миколая. Намагаюся прикрашати ялинку в одній кольоровій гамі. Оскільки до нас йде рік Змії, у мене усі іграшки золотаві, як і господиня наступного року. Ще на ялинку додав янголят, що грають на віолончелі, трубі та арфі. Минулого року прикрашав райськими яблучками».
Ірина Мерлені, олімпійська чемпіонка: «Тільки живу. Цей Новий рік зустрічатиму у Києві. Там біля нас, на Печерську, є невеликий риночок, на якому торгують ялинками, там й купуватимемо. Хоча, якщо сподобається, можемо обрати сосну. Намагаємося ставити ялинку заздалегідь, щоб у повній мірі відчути дух свята. Ялинкових прикрас, які залишилися з дитинства, немає – майже усі ми з братом перебили. Тому у нас в сім’ї існує така традиція – щороку купувати хоча б кілька нових іграшок».
Олександр Антонюк, художник: «Вже третій чи четвертий рік поспіль ставитимо штучну ялинку. Так з дружиною вирішили. Вона і пухнатіша за живу, і сміття від неї немає, і до березня може стояти. Хоча можемо принести додому й пару справжніх гілочок, щоб відчувався новорічний аромат. А того року взагалі дві ялинки ставили – і живу, і штучну. Якихось спеціальних традицій по прикрашанню ялинки немає. Діти можуть її кілька разів за день зібрати-розібрати. Прикрашаємо її і саморобними іграшками, і купленими, і навіть цукерками».