"Люди з інвалідністю мають право на щастя!"

Звертаюся з великим проханням, вірою та надією. Я народився 22 липня 1986 року, через три місяці після Чорнобильської трагедії. Я інвалід першої групи з дитинства, у мене була вроджена спинномозкова грижа, яку видалили, коли мені не було ще й року.

Я не можу ходити, пересуваюся за допомогою інвалідного візка. Перебуваю весь час в підгузниках. В дитинстві ніхто не хотів зі мною возитися, і, як мені здавалося, батьки мене просто соромились, бо я був "не такий", як інші діти. В школі не вчився, тільки зрідка до мене приходили вчителі. Так я і закінчив 9 класів.
Зараз я живу в сільській хаті з батьками, бабусею, та рідним братом, його дружиною та їх дворічною дитиною. В цій хаті в мене навіть власного кутка немає, де б я міг просто полежати в тиші і спокійно відпочити. Я живу в прохідній кімнаті, а в цю кімнату хто коли хоче, тоді й заходить. Уявіть собі, я навіть поміняти підгузника спокійно не можу, ховаюся і прислухаюся, чи ніхто не йде. Вдома ніби всі сліпі і не бачать моїх елементарних потреб.
Розповідаю все як є, бо моя душа вже більше не витримує. Хіба я винен, що народився інвалідом, що я – людина з особливими потребами? Я спокійна, доброзичлива, щира і дуже терпляча особа. І незважаючи на все, не зламався. Відверто кажучи, мені дуже важко розповідати в листі про своє життя, але, подолавши внутрішні сумніви, я вирішив це зробити.
Одна розрада для мене – це вишивання. Мені дуже подобається цей вид рукоділля. Ще я вмію шити, але в нашому селі за професією «швачка» на роботу, на жаль, не влаштуєшся.
Я дуже хочу жити, радіти життю, а не існувати в цьому світі! Я хочу жити у невеличкому власному будинку, де буде доступність усюди: і в кімнату, і на кухню, і на вулицю. Я дуже хочу, щоб там був туалет і душ. Я хочу бувати на вулиці в будь-яку пору року, а не тільки коли суха дорога і немає «болота». Якби тільки в мене було де жити – я б одружився зі своєю коханою дівчиною (вона також інвалід, але ходить) і ми б разом вишивали, а ще було б добре, якби нам вдалося знайти роботу. Люди з інвалідністю також мають право на ЩАСТЯ!
Щиросердно звертаюся з надією до всіх небайдужих і чуйних людей: «Благаю Вас, якщо у Вас є можливість допомогти фінансово чи матеріально - я буду дуже-дуже вдячний за будь-яку допомогу, за проявлене милосердя та добро».
З повагою, Володимир Побережний.
Реквізит для перерахування коштів на спеціальний картковий рахунок: отримувач: ПАТ «КБ»ХРЕЩАТИК», м. Київ
код ЄДРПОУ отримувача:19364259
Банк-отримувач ПАТ «КБ»ХРЕЩАТИК», м. Київ
код банку МФО: 300670
рахунок поповнення: 292400024
Призначення платежу: Поповнення поточного рахунку: 10215528201, ПІБ: ПОБЕРЕЖНИЙ ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ, ІНН: 3161421371.

Моя адреса:
Побережний Володимир Анатолійович
Вулиця 60-річчя Жовтня 101,
Село Губник,
Гайсинський район,
Вінницька область,
Україна,
Індекс 23746

Тел.моб: 097 6894261
Тел.дом:80433472334
E-mail: [email protected]