ye-logo.v1.2
24 Листопада, 2020

Незрячий голубовод Василь Кирилюк колекціонує «пернатий раритет»

Суспільство 3425 1
Дмитра Скрипника
Василь Кирилюк та його онучка Христина мають спільне захоплення.. Фото: Дмитра Скрипника

Близько шістдесяти голубів тримає 65-річний Василь Кирилюк на своєму господарстві у Старокостянтинові.

 Любов до птахів у чоловіка з дитинства. І перша голубка до нього «прибилася» сама. Восьмирічний хлопчина чимчикував до школи, аж раптом пташка сіла йому на груди, рятуючись від хижого яструба. Він забрав її додому й почав про неї піклуватися. А коли Василь Родіонович ішов служити до війська, в його колекції вже було близько сотні голубів. Не покинув голубовод свого захоплення й після армії. Але згодом страшна біда постукала у двері родини Кирилюків: внаслідок травми на виробництві пан Василь повністю втратив зір. З того часу голуби стали для чоловіка розрадою і, не зважаючи на те, що він їх більше не бачив, легкокрилих почав відчувати серцем. Нині до такого спеціаліста, як Василь Родіонович, приїжджають консультуватися голубоводи з усього Поділля. Він вміє на дотик визначити стать пташки, чистоту породи та стан здоров'я.
Лише смерть може розділити голубину пару
«Ще донедавна тисячі голуб'ятень були не лише в селах, але й у містах, - розповідає Василь Кирилюк. - Для багатьох хлопчиків голуб був так само цінний, як зараз комп'ютерні “прибамбаси”. Тішить те, що голубоводство починає потроху відроджуватися і розводити цих красивих птахів починають не лише чоловіки, але й жінки та діти». У Василя Родіоновича є голуби переважно поштових порід: спортивні, «чехи», «румуни», молдавські горбоноси та одеські. Але є також елітні дутиші та павичі. Живуть вони у спеціальних вольєрах та у голуб'ятні. На вулицю птахів господар випускає навесні, тоді, коли на дворі вже тепло. Єдина біда — їх може вполювати яструб чи домашній кіт. «Поштові голуби завжди повертаються додому, - пан Василь. - Днями до мене прилетіла голубка, яку я подарував ще вісім місяців тому товаришу з Білогорська. Через це не варто купувати вже дорослих поштових голубів, адже гарантії, що вони залишаться жити з вами, немає. Краще придбати пташенят, які ще не були на дворі. Голуби - дуже вірні птахи. Якщо обирають собі пару, то це вже на все життя. На волі голуб ніколи не залишить обрану самку. Навіть коли голубка хвора, він буде з нею до кінця. Лише смерть може розділити голубину пару. В неволі голубоводи штучно створюють пари, аби покращити породу. Буває, що птахи довго не можуть зійтися. Голуб може декілька місяців «залицятися» до голубки, поки вона підпустить його до себе».
Пташенят висиджують по черзі
Василь Родіонович запевняє, що самець завжди приходить на територію самки, а місце для гнізда обирає голубка. Пташенят пара висиджує по черзі. У них навіть є чіткий графік - коли голубка злітає з гнізда, щоб поїсти, замість неї сідає самець. Голуби можуть вигодувати 2-3 пташенят. Буває, що пташечки вилуплюються не з усіх яєць. Тоді досвідчені голубоводи припускаються хитрощів: підкидають такій парі яйця цінних порід голубів. «Якщо в голубки забрати яйця, то вона почне нестися знову, - ділиться досвідом чоловік. - Тим часом перші яйця висиджують «прийомні» батьки. Однак, якщо часто забирати у пари яйця, самка перестане їх відкладати. Пташенята вилуплюються на 16-18-ий день голими і сліпими. Годують їх обоє батьків «пташиним молоком». Це відрижка із зобу. Ця рідина білого кольору і схожа на молоко. В ній містяться всі необхідні для малечі поживні речовини». Для того, аби голуби не хворіли, птахівник радить напувати їх настоями з часнику (2 головки роздушеного часнику розвести у 3 л води) та відваром полину (траву заварювати, як чай).
Просо, овес, горох та кукурудза — це справжні голубині ласощі
«Голуби - птахи дуже охайні, люблять купатися і приймати сонячні ванни, - запевняє пан Василь. - Коли йде дощ, вони стоять, немов грибочки, і не ховаються. Під час купання вони загартовуються, отримуючи при цьому задоволення. Крім того, водні процедури допомагають запобігти появі паразитів». Незважаючи на свою сліпоту, пан Василь постійно порається біля своїх птахів. Поділяє дідове захоплення і 20-річна онучка Христина. Голубовод жартує, що в неї, мабуть, дідусеві гени. Звісно, для того, щоб тримати таке велике пташине господарство, Василеві Родіоновичу потрібно не лише доглядати за птахами, але й годувати їх. А для цього доводиться купувати багато зерна. Витрати у грошовому еквіваленті птахівник вже давно не підраховує. Каже, що його голуби залюбки їдять крупу з проса, вівса, гороху, ячменю, кукурудзи та інші пташині ласощі.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую