За вісім років нас стало менше майже на сто тисяч

Цьогорічний грип, щоденні повідомлення про померлих від різних ускладнень підступної недуги багатьох просто-таки вибили з колії звичайного життя. Ми наслухалися чимало різних думок – і про невідому «заразу», яку лікарі не вміють ні діагностувати, ані боротися з нею, і про політичний підтекст «грипозної лихоманки». Ми вирішили відкинути усі думки й коментарі, а звернутися до звичайних й усім зрозумілих цифр, щоб з’ясувати – від чого ми найчастіше вмираємо і чи справді цьогорічна «інфлуенца» виявилася настільки страшною й смертельною.

На тисячу жителів в області народжується 11 немовлят
Як би останнім часом ми не пишалися підвищенням показника народжуваності,  населення області все одно зменшується. Приміром, за даними обласного управління статистики, з часу останнього перепису  населення (2001 рік) його чисельність в області скоротилася на 95,3 тисячі чоловік. Якщо подивитися образно,  то це означає, що з карти області зникло таке місто, як Кам’янець-Подільський або як Чемеровецький та Городоцький райони (разом узяті).  Цікаво, що мешканців міст стало менше усього на 4,1 тисячі чоловік, а сільське населення зменшилося аж на 91,2 тисячі осіб. Сьогодні в області 1 335,5 тисячі мешканців. Й з початку цього року населення області скоротилося на 5,8 тисячі жителів.
І це притому, що кількість народжених зростає рік у рік. Приміром, як розповідає начальник відділу статистики населення обласного управління статистики Тетяна Зенькович, у 2001 році коефіцієнт народжуваності складав 8,4 народжених на тисячу мешканців, а у цьому році він вже зріс до 11,1.  Найбільше народжується у Шепетівці – 13,6 дітей на тисячу жителів, а найменше – 8,7 - у Віньковецькому районі.  Однак, кажуть фахівці, такі сплески народжуваності спостерігаються періодично. Й сьогодні народжують ті, хто сам з’явився на світ під час чергового сплеску народжуваності – коли в державі продовжили оплачувану відпустку по догляду за дитиною до трьох років.
У демографії намітився ще один позитивний момент.  Маємо на увазі тенденцію до зменшення смертності. Якщо показник смертності зростав у 2001-2005 роках, то протягом останніх чотирьох років він потроху падав – з 17,4 особи на тисячу жителів до 16,2. Найменше помирають у Нетішині, у цьому молодому місті показник смертності лише 6,3, а середній вік населення – 33,8 року. А от у Ярмолинецькому районі показник смертності зашкалює за 24, а середній вік досягає 44,5 року.  До речі, якраз на Ярмолинеччині живе найстаріше населення області. А сама Хмельниччина у всеукраїнському рейтингу старіння населення посідає третє місце.  На тисячу людей працездатного віку у нас припадає 715 пенсіонерів, а у селах й взагалі 958.

Смертей на дорогах поменшало
Найчастіше забирають життя подолян, як свідчить статистика, хвороби кровообігу, 65 відсотків людей помирають саме від них. На другому місці – новоутворення, вони складають 12,5 відсотка смертей. Й замикають трійку лідерів причин смертності так звані зовнішні причини. Цікаво, що цього року вони забрали значно менше життів, ніж у минулі роки. Приміром, якщо за десять місяців 2008 року на дорогах області загинули 234 людини, то цього року – лише 140. Й така тенденція спостерігається після підсилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху – просто ми стали обережніше їздити. Але й пити теж стали менше. Хоча, можливо, справа не у кількості, а у якості алкогольних напоїв. Та як би там не було, смертність від алкогольних отруєнь зменшилася цього року на 43 відсотки. І навіть втоплених у цьому році менше на 14 відсотків.

Інфекції атакують
Інфекційна захворюваність в Україні складає третину усіх хвороб. Незважаючи на те, що, згідно з офіційною статистикою, за останніх чотири роки спостерігається тенденція до зниження загальної інфекційної захворюваності, однак показник смертності від цих недуг зростає. Щороку від інфекційних хвороб в Україні гине 20 тисяч людей. 
Хмельницька область майже дзеркально відображає ситуацію в Україні. Ми маємо високий рівень нейроінфекцій, вірусних гепатитів, менінгококової інфекції, кашлюка, вітряної віспи. Зростає захворюваність на окремі інфекційні хвороби, наприклад, менінгіти та менінгоенцефаліти, кашлюк (в області за останні 4 роки кількість випадків цієї хвороби зросла в 3 рази), ротовірусну інфекцію та вітряну віспу, краснуху, кір (спалах інфекції реєструється кожних 5 років). Якщо ж звернутися до статистики, то на Хмельниччині смертність від інфекційних хвороб у першому півріччі цього року вдвічі менша, аніж торік: якщо за 6 місяців минулого року померло 32 людини, то за перше півріччя цього року – 16.
«У структурі смертності від інфекційних хвороб першість за СНІДом та ВІЛ-інфекціями, – стверджує головний лікар Хмельницької міської інфекційної лікарні Оксана Піддубна. – Така тенденція зберігається вже протягом кількох років. На другому місці – смертність від нейроінфекцій. Це менінгіти та менінгоенцифаліти, тобто інфекційне ураження оболонок головного мозку чи речовини головного мозку, пов’язане з вірусами чи бактеріями. Найбільше таких смертей реєструється від менінгококової інфекції. Третє місце серед смертей від інфекційних хвороб посідають вірусні гепатити та їхні наслідки – цироз та рак печінки. Серед поодиноких випадків є й смерті від зараження крові, запущених кишкових інфекцій, кашлюка».
Додала клопоту інфекціоністам цьогоріч і пневмонія. «За останні 40 років не було жодного випадку такої масової госпіталізації хворих на пневмонію за досить короткий проміжок часу, як цьогоріч у жовтні-листопаді, – пригадує Оксана Піддубна. – Можливо, якщо б ці випадки взяти і «розтягнути» на увесь холодний сезон, то їх кількість була б такою, як і в минулому році. Інфекціоністи підрахували, що за два тижні листопада було зафіксовано стільки ж випадків пневмонії, як за увесь минулий рік. Однак вірусна пневмонія дуже важко діагностується. Лікарі «вухом» її практично не чують. Тому паніка, безумовно мала і свій позитивний результат, бо усім, хто звертався до лікарів з підозрою на пневмонію, призначали рентген та спеціальне лікування. На жаль, двох хворих на вірусну пневмонію врятувати не вдалося. В обох випадках вони надто пізно звернулися до лікаря». 

Вбивця № 1?
Вбивцею номер один люди цього року вивели грип та його ускладнення. Принаймні, так нам здавалося під час кількох тижнів епідемії, коли щодня чули дані про смерті людей. За даними обласної санітарно-епідеміологічної служби, від грипу та його ускладнень в області померло 26 чоловік. Додамо лише, що на пожежах в області з початку року загинуло 54 людини, у дорожньо-транспортних пригодах – 140. А від пневмонії різного походження за десять місяців минулого року померло 110 чоловік, тоді як десять місяців цього року хвороба забрала життя лише 67 чоловік. І навіть якщо додати сюди усі смерті від грипу та ГРВІ під час епідемії, до минулорічного показника десяти місяців ми все одно не дотягнемо.