Постіться, але не голодуйте

Дехто, переглянувши список заборонених православною церквою продуктів, жахається: а що ж тоді їсти? «Насправді, поститися – не означає бути голодним, – каже головний лікар-дієтолог області Альона Брянцева. – Навіть у наших предків у піст столи  були заставлені різними стравами, незважаючи на те, що на них не було ні м’яса, ні риби.  Можна варити капусняк, рибну юшку (хоч рибу вживати у Великий піст не можна, однак відвар з неї дозволяється), різноманітні каші, готувати овочеві салати, пекти пироги не з дріжджового тіста, а з прісного. А начинка може бути найрізноманітнішою – капуста, гриби, овочі, яблука тощо».
Звісно, суворий православний піст непідготовленій людині витримати важко. Та й лікарі не радять це робити абсолютно усім. «Постити не варто людям, котрі зайняті важкою фізичною працею, - каже Альона Леонідівна, -  маленьким дітям, вагітним та тим, хто годує дитину груддю. Крім того, людям з багатьма хронічними захворюваннями  теж варто утриматися від посту. Адже й церква більше уваги приділяє духовному очищенню, а не утриманню від їжі. І навіть якщо ви відмовитеся від обжерливості, намагатиметеся менше злитися, заздрити, то піст для вас мине недарма».
«Для цілком здорової людини піст – зовсім нешкідливий, – стверджує завідуюча гастроентерологічним відділенням Хмельницької міської лікарні Людмила Белінська. – У піст людина обмежує вживання важкої для травлення їжі, насамперед м’ясної. У медицині є альтернатива християнському посту – розвантажувально-дієтична терапія, коли відновлюється робота травного тракту, зміцнюється імунна система.  Однак, піст перед Пасхою дуже суворий, тому дотримуватися його можна лише цілком здоровим людям. Не рекомендовано поститися людям, які мають інфекційні хвороби чи хвороби кишково-шлункового тракту. Доречно також перед постом порадитися з гастроентерологом».
Лікар стверджує, що під час посту їсти потрібно три-чотири рази на день, бо піст – це не голодна дієта, а також стежити, щоб в харчуванні були білки, жири й вуглеводи. Наприклад, білок, який ми отримуємо з м’яса, з успіхом замінить квасоля, боби, горох. Їх корисно вживати не лише під час посту. Також потрібно, щоб у меню були перші страви. Їсти треба часто, але малими порціями. Також варто вживати кисло-молочні продукти, щоб травні соки встигали перетравити їжу.
Виходити з посту теж потрібно вміючи. Лікарі стверджують, що, накинувшись одразу на жирну та важку їжу, можна отримати чимало проблем зі здоров’ям. При розговінні найбільше страждає підшлункова залоза, адже за період посту вона звикає до певних продуктів. А велике навантаження смаженим та жирним може спровокувати панкреатит чи гастрит.  «За християнським звичаєм, головним на великодньому столі є яйце, – каже Альона Брянцева. – І якщо молодій людині можна з’їсти їх два чи навіть три, то старшим краще обмежитися одним. Так само з паскою. Її можна з’їсти  лише шматочок. Але одразу краще не їсти сирну паску, бо вона жирніша, ніж звичайна. А разом з яйцем вона досить негативно впливає на підшлункову залозу й печінку. Після посту не повертайтеся одразу до звичного режиму харчування, цей процес має розтягнутися на сім-десять днів.  Тваринні продукти вводьте по одному на день».