Микола Ворона: «Людині треба дуже мало. Найперше - здоровий глузд» | Новини Хмельницького "Є"

Фото: Сергія Мар'ясова та з особистого архіву Миколи Ворони.

Побутує думка, що сучасний керівник - це такий собі зарозумілий, обважнілий від «щоденної важкої праці» здирник, хапуга, який витирає ноги об підлеглих і не замислюючись здере з ближнього останню сорочку, аби вкинути собі в кишеню зайву копійку.

Проте, наша розмова з генеральним директором споживчого товариства «Кооператор», нагородженого орденом «За заслуги ІІІ ступеня» та трьома церковними орденами, депутатом обласної ради Миколою ВОРОНОЮ перевернула, якщо можна так сказати, мою свідомість з ніг на голову. Оскільки менш за все очікувала побачити керівника, який по-батьківськи опікується своїми працівниками: як теперішніми, так і тими, що вже пішли на пенсію, який допомагає абсолютно незнайомим людям, якому небайдуже, як живе і виглядає наше місто, який активно займається спортом і залучає до цього молодь, який любить тварин, і навіть рибу, зловлену на рибалці, випускає назад у річку...

- Миколо Володимировичу, про Вас, як про керівника, ходять мало не легенди. Нібито Ви ще нікого не звільнили. Навіть за алкоголізм. Мало того, ще й лікували їх за власні кошти.
- На нашому підприємстві, в яке входить продовольчий, речовий ринок, який в народі називають «толкучка», ринок непродовольчих товарів або «залізний» на Старокостянтинівському шосе та комплекс-ресторан «Веселка» працює 200 людей (в цілому по підприємству торгують 6,5 тисячі чоловік). Раніше у нас було більше працівників, але прийшла оптимізація, місця скорочувались, однак ми жодної людини не вигнали...

Уривок з статті. Повну версію читайте у журналі "Проскурівський телеграф" №31 від 01.08.2013.