Глядачі не приховували сліз на прем’єрі опери «Запорожець за Дунаєм» у театрі імені Михайла Старицького

 Виповнилося 200 років від дня народження творця її – композитора, автора україномовного лібрето Семена Гулака-Артемовського і минуло 150 років з дня прем’єри вистави на сцені Маріїнського театру в Петербурзі, де партію Карася виконував сам композитор. Ці солідні дати і стали поштовхом для постановки комічної народної опери у Хмельницькому. Директор обласної філармонії, диригент симфонічного оркестру Олександр Драган був ініціатором цього масштабного мистецького проекту, у реалізації якого задіяли колективи обласної філармонії, музично-драматичного театру імені Михайла Старицького, музичного училища, педагогічної академії, музичної школи №1. Над постановкою української музичної класики учасники проекту працювали майже рік і в нагороду отримали переповнений зал, бурхливі оплески, вигуки «браво». Від цього яскравого, музичного дійства просто дух перехоплювало, глядачі не приховували сліз, неможливо було впоратися з емоціями, які переповнювали усіх присутніх від прекрасної гри, майстерного вокального виконання, неперевершеної української пісні, колориту образів, народного гумору. П’яниця й гульвіса Іван Карась (заслужений артист України Ігор Сторожук) ніяк не міг втихомирити свою дружину Одарку (заслужена артистка України Фатіма Чергіндзія), від якої щоразу отримував стусана. Серце щемило від прекрасного дуету красуні Оксани (солістка обласної філармонії Ольга Абакумова) та Андрія (Максим Куценко, соліст Національної капели бандуристів України імені Г. Майбороди). Не підвели й турки. Султан у виконанні Дмитра Кальмучина (студент Львівської музичної академії імені Лисенка) та Імам, роль якого грав Микола Насонов (артист ансамблю «Козаки Поділля» Хмельницької обласної філармонії), були також переконливими. Півтори години дійства з прекрасними декораціями, українськими та східними танцями перенесли глядачів у Туреччину XVIII століття. Фінал опери був вражаючим. Арію Андрія «Блаженний день, блаженний час» усі актори виконували разом з чотирма дитячими хорами (діти розмістилися на балконі), і стали не лише певною несподіванкою, але й родзинкою. Багато хто з глядачів, слухаючи цей спів, плакав. До речі, хмельничани зможуть подивитися цю оперу в жовтні, коли відкриється театральний сезон.