Огірдин, мелано… все можна виростити на городі

 Не знаю як в кого, а в мене краще виходить вирощування дині. І занадто примхливою культурою, я б її не назвав. Головне – передусім визначитися з метою вирощування: для власного споживання чи для торгівлі. Адже зараз створено безліч чудових сортів та гібридів, не кажучи вже про стародавні місцеві сорти на будь-який смак. Потрібно пам’ятати, що вдало обраний сорт – це вже 50% успіху. Ну а далі технологія і погода. Не треба забувати й те, що будь-яка рослина – живий організм, і невідомо як саме він поведе себе в конкретних умовах, до того ж на кожній фазі розвитку повинен застосовуватися певний рецепт.
Отож вирощую дині я просто. Висіваю завжди замоченим насінням, чи у фумарі (стимулятор росту), або у воді з талого снігу, висів приблизно з 7 і до 10-12 травня. Звісно, можна висівати сухим насінням і в кінці квітня, і намоченим до кінця травня, в кого як вийде. Лунки обов’язково проливаю водою, адже земля вже суха.
Завдяки високій температурі повітр’я сходи з’являються нескоро. Схема розміщення рослин може бути різною, в залежності від площі городу, кількості насіння, властивостей сорту. Дині я не поливаю, бо не маю такої можливості. Це також стосується і підживлення. Хоча можу провести позакореневе обприскування – і не один раз за сезон (особливо на тих рослинах, що ідуть на насіння). Застосовую обприскування і стимулятором росту, або розчином карбаміду в співвідношенні 1-2 ст. ложки на відро води – для швидшого наростання листкової маси. Але якщо вирощувати рослини для домашнього споживання, мабуть, краще взагалі відмовитись від підживлення.
Бажано зробити прищипування рослини після третього листка, але лише на сортах (до гібридів не застосовують). Цей прийом забезпечує більш раннє плодоносіння і дозрівання плодів за рахунок того, що швидше з’являються пагони, на яких і розміщені жіночі квітки. Часто мене запитують, що таке прищипування. Це дуже просто. Потрібно обережно відірвати верхівку рослини після появи на ній трьох листків. А так як верхівку не обламують, а відщипують з допомогою нігтів, то це й називається прищепка.
Про сівозміну також не потрібно забувати, вирощуючи диню на місці, де в минулому році не росли баштанні та гарбузові рослини. Так ми убезпечуємо її від захворювання і шкідників.
Якщо ви ніколи не вирощували дині, мовляв вони в нас все одно не ростуть, зараз, можливо, саме час спробувати, адже клімат поступово змінюється. І ще одне, якщо у вас в перший рік будь-яка рослина не дала гарного врожаю, не потрібно від неї відмовлятися наступного року. Можливо, рослині потрібен час на акліматизацію. Наведу такий приклад. Одного разу придбав я сорт дині під назвою Надія. Висіяв, навіть намагався підживлювати його в процесі вегетації, а урожай отримав хоч плач, дуже мізерний. З рекламними характеристиками цього сорту нічого не співпало. Все ж вирішив зібрати насіння. Наступного року посіяв смужкою це насіння між ділянками томатів й отримав такий врожай динь, якого ще не бачив. З тих пір мені цей сорт дині так сподобався, що щороку я намагаюсь висіяти його побільше. Перевага цього сорту полягає в тому, що він холодостійкий, ранньостиглий і надзвичайно стійкий до примх погоди. В будь-яке літо, спекотне чи дощове, Надія завжди порадує врожаєм, плодами масою 1,5 - 2 кг. Є ще й більші, духмяні та солодкі.
Хочеться згадати і ще про один надзвичайно цікавий сорт дині – огур-диня Арбуз. Рослина компактна, займає досить мало місця, дуже стійка до хвороб. Ранньостигла, але плодоносіння досить тривале. Плоди невеликі, максимум до 800 г (зазвичай 300-500 г) циліндрично-витягнуті, своїм виглядом та кольором схожі на кавуни, світлуваті. М’якоть дуже солодка, з міцним ароматом дині. Особливістю даного сорту є те, що плоди можна споживати разом із шкіркою. А молоді (недозрілі) плоди мають огірковий смак. Отака ця цікава рослина – огірок-диня-кавун, яка в собі оригінально поєднує три різні культури.
Якщо говорити про екзотичність, то не можна не згадати ще про одну рослину. Йтиметься про надзвичайно цікаву рослину мелано. Якщо бажаєте когось здивувати – посадіть цю культуру. Її називають рогатою динею, але власне динею вона не є. Рослина належить до родини гарбузових. Інформації про неї досить багато в періодичних виданнях. Цікава плодами, які в довжину 12-15 см і в діаметрі 5-7 см, в пору технічної стиглості темно-зеленого кольору, в біологічної – жовто-помаранчевого кольору з доволі великими наростами-шипами. Плоди їстівні, мають незвичний смак, доволі часто використовують їх і з лікувальною метою. Особливістю мелано є такий факт. Рослина довго не зав’язує плоди, й коли ми, стомлені чеканням плодів, одного разу прийдемо, то будемо здивовані великою кількістю зелених їжачків. Їх навіть порівнюють з динозаврами, настільки вони мають незвичний вигляд. Врожайність у мелано висока.
Всім читачам «Сімейної газети» надішлю безкоштовно описані мною сорти дині для вирощування. Для отримання насіння, будь ласка, надсилайте підписаний конверт. Гарних вам і щедрих врожаїв!
Моя адреса: вул. Садова, 100, смт Покровське, Покровський район, Дніпропетровська область, 53600.

Євген ЧЕМЕРИС.