Фільм про війну Анастасії Ісаєвої визнали найкращим в Україні

 Спортсменка, танцівниця, потужна вокалістка, креативна журналістка... Це далеко не повний перелік захоплень 16-річної хмельничанки Анастасії Ісаєнко. Дівчинка пише детективи, знімає кліпи та фільми, бере участь у конкурсах краси. Ще в 13 років Настуня зняла документальне кіно про ветеранів Другої світової війни. Спочатку стрічка посіла перше місце у місті, потім — в області. Її показали всі місцеві телеканали, а цьогоріч на всеукраїнському конкурсі творчих робіт про війну вже традиційно визнали найкращою. Паралельно ім'я нашої талановитої землячки увійшло у книгу “Пошана України”, де поруч із нею — відома народна артистка України Валерія Заклунна. І це, до речі, не перша відзнака Анастасії. Історію про маленьку талановиту особистість розміщували на сторінках книжок ще двічі: в 2010 році у книзі “Золоті діти України” та в 2013 році в книзі “Кращі з кращих: юні таланти України”. А нещодавно її навіть запросили на телеканал “Інтер” взяти участь у спецвипуску телепередачі “Стосується кожного” у якості головної героїні.

Після зйомок у передачі "Стосується кожного" - з оперною дівою Оленою Гребенюк.

“Ця документальна стрічка стала моєю першою авторською роботою й першим болем”
“Коли я закінчувала навчання на курсах журналістики в дитячому телевізійному агентстві, захотілося зробити щось масштабне, грандіозне, - каже Анастасія. - Вирішила, що це має бути документальне кіно. Мама запропонувала мені декілька тем на вибір, і я, не вагаючись, обрала Велику Вітчизняну війну. Нині люди поступово забувають про подвиг ветеранів, тому дуже важливо залишити якнайбільше згадок для наступних поколінь. Адже нащадкам уже не доведеться побачити їх чи поспілкуватися з ними. Ми об'їздили всю Хмельницьку область, відвідували ветеранів, спілкувалися з ними. Мені було дуже цікаво, трагічні історії героїв вразили до глибини душі. Ця документальна стрічка стала моєю першою авторською роботою й першим болем. В процесі зйомок я дуже зблизилася з одним ветераном і пообіцяла, що до виходу фільму в ефір подарую йому окремий диск на згадку. Так сталося, що дідусь не дочекався, і через місяць помер. Це було його останнє інтерв'ю... Але диск ми таки записали і віддали родичам”.

Творча людина талановита у всьому
Бажання перемагати в Анастасії — у крові, а без різноманітних змагань та конкурсів дівчина не уявляє свого життя. В чотири роки вона почала відвідувати гурток спортивної гімнастики. І не просто відвідувати, а займатися цим видом спорту професійно: Анастасія Ісаєнко триразова чемпіонка України та чемпіонка міжнародного рівня. А потім через травму хребта зі спортом довелося розпрощатися. “Цей час був найважчим, оскільки я дуже непосидюча, і мені життєво необхідно щохвилини чимось займатися, горіти, відчувати, що ти — найкраща, - розповідає Настя. - Тому почала відвідувати гурток журналістики та сучасні спортивні танці. Їздила на різноманітні всеукраїнські та міжнародні конкурси. Здобувала перемоги, медалі та грамоти. А ось щодо вокалу, то я тривалий час пручалася, коли мама стверджувала, що маю гарний голос. Перші півроку ходила на хор через “не хочу”, а потім почала отримувати від цього задоволення. Нині моєю наставницею є Марія Ясіновська, і без пісні я вже не уявляю свого життя! Це те, з чим пов'язую майбутнє”.
Настя мріє вступати в театральний університет у Києві. Хоче бути співачкою й, за сумісництвом, телеведучою. Саме тому почала відвідувати ще й гурток акторської майстерності при драмтеатрі імені М. Старицького і вже навіть встигла зіграти у декількох п'єсах разом із дорослими акторами.
Нині Анастасія закінчує монтаж свого нового фільму про Майдан “Ще не вмерла Україна”. “Я давно хотіла зняти ще якийсь фільм, розглядала різні соціальні теми: аборти, підліткові проблеми. Але події на Майдані затьмарили все. Ця тема актуальна та болюча для кожного, - каже юна хмельничанка. - Все вирішилося спонтанно: ми на ходу писали та вчили сценарій, і досить швидко відзняли весь матеріал. Для цього, звісно, їздили на барикади. Тема патріотизму та любов до своєї Батьківщини для мене — не порожній звук. Мій старший брат нині служить у Збройних військах України й перебуває на Сході в гарячих точках, бореться із сепаратистами. Ми з мамою дуже пишаємося ним, хоч і дуже хвилюємося”.