Життя наосліп

В Хмельницькому вже понад 70 років існує підприємство УТОС, на якому працюють інваліди. 
Як ми уже писали в газеті «Є Поділля», Олександр, який має лише один відсоток зору, років двадцять працює на УТОСі. Там трудиться і його дружина Олена. Кому ж, як не їм, знати усі здобутки й негаразди.
На підприємстві працює більше 60 інвалідів: хто – в цеху, хто – обслуговуючий персонал. Всі вони, незважаючи на проблеми зі здоров’ям, намагаються власноруч заробити гроші на прожиття.
„Часом заробляю 10 гривень на місяць, інколи на кілька гривень більше, а коли, навіть, і менше, – каже Олександр. – Бо ж якщо працювати чотири-п’ять днів на місяць, як заробити більше?”.
 „Те, що я не бачу, не означає, що я нічого не можу робити, - пояснює Олена. – Звісно, є така робота, яка мені не під силу, але досить багато є такої, яку ми, незрячі, цілком здатні виконувати! Ми такі ж люди, як і інші, лише не бачимо”.
Олена і Олександр мріють про те, щоб у них на підприємстві з’явилася машина, яка друкує книжки для обліку комунальних платежів за газ, воду, світло.
„Місту стільки потрібно цих книжок! – говорить Олександр. – І ми можемо їх друкувати. Як би було добре – задовольнили потреби міста, і ми не без хліба, і підприємство працюватиме!”.
Подружжя залюбки виконувало б надомну роботу. Якщо в когось є ділові пропозиції, допоможіть і зателефонуйте: 664098, 097 2730345.