ye-logo.v1.2

Чоловік двічі купував квартиру, а в результаті залишився без житла

Суспільство 1813

Нині Микола Кохановський разом з сім’єю мешкають у напівпідвальному приміщенні без води і опалення

Микола Кохановський вперше придбав квартиру у 2002 році. На той час
3-кімнатне помешкання у багатоповерхівці коштувало трохи більше 10 тисяч доларів. Згодом з’ясувалося: раніше у квартирі, що у будинку на вулиці Панаса Мирного, 26/3 мешкали двоє дітей. Нечисті на руку ріелтори скористалися тим, що їхня мати зловживала алкоголем – підпоювали її спиртним. Жінка підписала на них дарчу. Вона майже нічого не пам’ятає.
«Я нічого не пам’ятаю, – каже Тетяна Козловська. – Ні що підписувала, ні в якого нотаріуса. Ходила як чумна. Все намагалася згадати. Так нічого і не пригадала».
Прокуратура стає на захист неповнолітніх. Рік по тому рішенням суду сім’ю Миколи Кохановського з квартири виселяють, а попередніх власників зобов’язують повернути Кохановському кошти. А коли ті не змогли повернути гроші, виставили квартиру на аукціон. Саме тоді, за словами Миколи Кохановського, державна виконавча служба запропонувала йому купити цю квартиру вдруге.
«Я запитував у державних виконавців, чи зараз з цією квартирою все гаразд, бо знав, що вона проблемна, - розповідає Микола Кохановський. - Там запевнили, що немає жодних проблем, і коли я не візьму участь у торгах, то її купить хто-небудь інший. Було шкода, я вже звик, та й в ремонт вклав майже 8 тисяч доларів. Я вирішив брати участь у аукціоні».
У 2003 році Микола Кохановський вдруге купує квартиру, цього разу сплативши за неї 123 тисячі гривень. Все ніби стало на свої місця. Неприємності з першою невдалою покупкою житла почали забуватися. Минуло п’ять років. І тут держслужбовці з’ясували, що квартиру з аукціону не можна було продавати. На ній аж сім арештів! В травні минулого року колишній господар квартири, його дружина двоє дітей та теща опинилися на вулиці.
«Нас вигнали просто під під’їзд, як якихось злочинців, – каже теща Миколи Кохановського Теофілія Жинська. – Ні квартири немає, ні іншого житла. Я плачу, донька плаче. Куди маємо подітися?»
«При покупці квартири першого разу мій клієнт став жертвою посередника, котрий зловживав своїми правами, – розповідає адвокат Миколи Кохановського Оксана Шмігель. – Нотаріус помилився кілька разів, тому й договір був визнаний недійсним. Наступного разу державна виконавча служба мусила зняти з квартири арешт та повідомити органи опіки і піклування, що вона реалізує це помешкання. Цього не було зроблено. Тож договір купівлі-продажу квартири знову визнається недійсним. А його організувала державна виконавча служба, державне підприємство „Укрспе-ц’юст”, яке є підприємством Міністерства юстиції України».
Оскільки іншого житла сім’я не мала, на деякий час їм дав притулок приятель Миколи. За три місяці чоловік узяв кредит, та почав будувати житло самотужки.
– Років десять тому я придбав ділянку землі, – каже Микола Кохановський. – Думав побудувати гараж. Жити не було де, то я взяв кредит і почав будуватися. За ті кошти звів лише цокольне приміщення. Ось тут ми всі і живемо. А ще щомісячно плачу майже 300 доларів кредиту. На виконавчу службу я подав судовий позов. Щоб вони повернули мені кошти. Кілька місяців тому суд виніс рішення на мою користь».
У цокольному приміщенні мав би розміститися гараж, але тут мешкає п’ятеро чоловік. Від постійної вологи стіни вкриті грибком. Воду носять з криниці. Найбільше дошкуляє відсутність опалення. Різниця між температурою на вулиці і всередині приміщення всього у кілька градусів. Це просто  захисток від вітру і дощу. Хоча, від останнього лише наполовину. Дахом служать панелі, зверху на котрі поклали целофанову плівку.
«В нас немає ані підлоги, ані нормального даху, – каже дружина Миколи Аліна Кохановська. – Не можемо зігрітися. Діти постійно хворіють. Матері вже 80 років, а їй доводиться жити в таких умовах. Коли йде дощ, стеля підтікає. Доводиться підставляти якісь відра. Меблі та одяг вкрилися цвіллю. В таких умовах неможливо жити».
Згідно з рішенням суду виконавча служба повинна повернути Кохановському 400 тисяч гривень. Але замість сплати держслужбовці подають апеляційну скаргу.
«Я не знаю, чому цю квартиру не перевірили належним чином, – каже головний спеціаліст Головного управління юстиції Хмельницької області Олексій Присяжний. – Я цьому не можу дати оцінки».
На захист державної структури стала прокуратура і управління державного казначейства. Прокуратура нам у коментарях відмовила (її представник, пославшись на обідню перерву, вийшов з приміщення), а в держказначействі лише руками розводять. Мовляв, грошей немає.
«Нині такі призначення в державному бюджеті відсутні, а тому і відсутні джерела покриття  шкоди від незаконних дій», – каже начальник юридичного відділу Головного управління державного казначейства в Хмельницькій області Оксана Заворотна.
«Я не думав, що зі мною може таке статися, – каже Микола Кохановський. – Мені вже перед друзями соромно. Але сім’я мене підтримує. Незрозумілим для мене залишається одне: чому прокуратура захищає виконавчу службу?».
Судова тяганина триває донині. А сім’я Миколи Кохановського продовжує мерзнути у напівпідвальному приміщенні.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую