Богом даний, забраний людьми

Зоя та Юрій Кайтанови прожили у шлюбі 12 років. Так сталося, що дітей подружжя не мало, тож вирішили усиновити.
„На черзі на усиновлення ми стояли в Ярмолинцях перші, – розповідає Зоя Кайтанова. - Мені зателефонували з ярмолинецького пологового будинку і сказали, що мати відмовилася від маляти. Ми зайшли, хлопчик лежав в окремій палаті. Спав. Нам з чоловіком здалося, що він нам Богом даний. Я потягнулася до нього всією душею”.
Подружжя впродовж кількох тижнів навідувалося до дитини. А ось у біологічної матері дитина не викликала жодних почуттів. Лише агресію.

„Його мати казала, що пила, курила і приймала наркотики лише для того,
аби перервати вагітність”
«До мене звернулася вагітна з сусіднього району. Хотіла перервати вагітність. Мотивувала тим, що не хотіла, аби про це дізналися знайомі. Сказала, що вона на третьому місяці вагітності. Після обстеження з’ясувалося, що дівчина була на тридцятому тижні. Переривати пологи на такій стадії не можна. Але жінка казала, що не хоче цієї дитини, і коли я не зроблю аборт, то вона втопить дитя у відрі. І що вона пила, курила і приймала наркотики лише для того, аби перервати вагітність. Я пояснив, що їй не потрібно так перейматися. Якщо жінка не хоче дитини - нехай народить і напише відмову. Через місяць вона приїхала на обстеження. Я її поклав до лікарні і через 10 днів вона народила здорового хлопчика. Як це роблять зазвичай, я хотів матері покласти дитину на живіт. Вона категорично відмовилася. Хлопченя від неї забрали. Я сповістив відповідні служби. У біологічної матері навіть не було сліз. Я працюю понад 30 років, а ще такого не бачив,” – каже Віктор Сокотун, районний акушер-гінеколог Ярмолинецької центральної районної лікарні.
Натомість, зі слів того ж таки гінеколога, подружжя Кайтанових поводилося з дитиною, як з рідною. Наприкінці листопада хлопчика віддали на усиновлення. Родина Кайтанових назвала малюка Богданом. По-батькові назвали Юрі-йовичем.
Богданчик зростав здоровим і спокійним. За місяць поправився більше, ніж на кілограм. Прийомні батьки придбали дитині візочок та одяг. Годували сина дорогим дитячим харчуванням. Богданчик вередував лише тоді, коли хотів їсти. Вночі мати майже не спала. Боялася, аби дитя не зригнуло та не трапилося лиха.
Та те, що було дано Богом, забрали люди. 18 грудня приїхали представники Ярмолинецького відділу у справах дітей, разом з колегами з Дунаєвець, і відібрали дитину.

В родини усиновлювачів відібрали дитину, натомість не надали їм про це жодної довідки
«Вони зайшли поспіхом, – каже Зоя Кайтанова. – Без будь-якого одягу. А надворі який стояв мороз! Схопили якусь ковдру, нагріли біля грубки, закутали дитину і з хати. Лише сказали: «Ми ж вас попереджали, що впродовж двох місяців біологічна мати може забрати дитину. Вона сидить у машині». І все. Вийшли і не дали нам жодного паперу, що вони забрали дитину. Це ж не котеня. А ми були у такому шоці, що не могли нічого сказати».
А вже наступного дня Зої Кайтановій зателефонувала начальник Ярмолинецького відділу у справах дітей та запропонувала невтішній матері іншу дитину. Дворічну дівчинку.
«Ми приїхали з представниками Дунаєвецької служби у справах дітей і з біологічною матір’ю, котра хотіла повернути дитину, – розповідає начальник відділу у справах дітей Ярмолинецької райдержадміністрації Наталя Шпак. – Вона звернулася з заявою до наших колег, і вони подали клопотання перед нами про повернення дитини. Маму я запитувала про попередню відмову. Вона казала, що в кожній сім’ї бувають різні проблеми. А чому ми не дали жодних паперів, коли забирали дитину? Відповідно до постанови №866 Кабміну, подібний документ надається лише закладам, а не сім’ї, де перебуває дитина».
Як на мене, така відповідь мало що пояснює. І ще менше зрозуміло, чому біологічна мати, у зв’язку з матеріальними труднощами одразу ж після повернення їй сина «тимчасово влаштувала» його до дитячого спеціалізованого будинку «Берізка».
А ще більш незрозумілими є розповіді, як самої Зої Кайтанової, так і сусідів.
«Коли в неї забрали дитину, Зоя не могла ні з ким спілкуватися, – розповідає її сусідка Галина Фурик. – Через кілька днів ми звернулися з заявою до районної міліції і районної прокуратури. Разом з правоохоронцем поїхали в Дунаївці. Міліціонер Наталя Русакова більше години пробула в кабінеті Дунаєвецького відділу у справах дітей. Коли ми піднялися туди, вона з кимось говорила. При розмові нам бути присутніми не дозволили. Лише повідомили, що дитина знаходиться в дитячому будинку «Берізка». Ні з міліції, ні з прокуратури не прийшло жодної відповіді. А до нас дійшли чутки, що у біологічної матері купа кредитів, котрі вона не в змозі погасити. І що весь цей час дитина була не у дитячому будинку, а на вихованні в сім’ї військовослужбовців з Кам’янця-Подільського. За те, що вона віддасть дитину їм, ті готові погасити її кредити. І ніби за дитину вони заплатили гроші. Дитину повернули в дитячий будинок лише тоді, коли ми звернулися в міліцію».

Обласна прокуратура вбачає правопорушення у діях держслужбовців
Ці слова можна було віднести до пліток, або емоцій з боку батьків, в котрих забрали дитину. Однак… По-перше, коли приїжджали відібрати у Кайтанових дитину, свідки бачили у машині лише дві жінки (представниць Ярмолинецького та Дунаєвецького відділів у справах дітей) і водія. Тобто, біологічної матері з ними не було. По-друге, обласна прокуратура, котра взяла цю справу під особистий контроль, ані підтвердила, ані спростувала ці слова. Натомість офіційно заявила, що вбачає у діях Ярмолинецької служби у справах дітей порушення.
Біологічна мати дала адресу, за котрою вона проживає. Шукати довелося кілька годин. Ні таксисти, ні даїшники цієї адреси не знали. Лише МНСники за допомогою службових карт виявили, що це не житловий будинок, а автобусна станція. Та з біологічною матір’ю поспілкуватися нам таки вдалося.
22-річна жінка проживає разом з бабусею та 5-річним сином від першого шлюбу у двокімнатній квартирі. Як стало відомо, ще одне помешкання молода мати здає квартиронаймачам. Тобто, з житлом у молодої матері проблем немає.
«Ви не маєте права про мене писати, – просто з порога на підвищених тонах каже жінка. – Я на вас подам до суду. Відчепіться від мене. Я дитину забираю собі. А те, що вам нарозказував той лікар, то він вам ще не таке розкаже».

Якщо біологічна мати вдруге відмовиться від дитини, Богданчика може усиновити будь-хто
Нині маленький Богданчик перебуває в дитячому спеціалізованому будинку «Берізка».
„У зв’язку з важкими матеріально-побутовими обставинами мати звернулася до нас з заявою на тимчасове влаштування дитини до нашого закладу, – каже головний лікар Хмельницького спеціалізованого дитячого будинку «Берізка» Катерина Горин. – Мати щотижня відвідує дитину. У групі є відповідний журнал, де медсестра записує відвідини, і, в свою чергу, вона також розписується”.
Однак, на прохання показати цей журнал, головний лікар відповіла, що цього зробити не може, оскільки це інформація лише для внутрішнього користування.
А що буде, коли біологічна мати вдруге відмовиться від дитини? Чи повернуть тоді Богданчика сім’ї Кайтанових? Як виявилося, не обов’язково.
„Якщо біологічна мати відмовиться від дитини, її не обов’язково повинна усиновити родина Кайтанових. Це можуть бути інші люди,” – каже начальник відділу у справах дітей Ярмолинецької райдержадміністрації Наталя Шпак.