Наркомани позитивно впливають на молодь?

Такої думки головний лікар Хмельницького обласного наркологічного диспансеру Богдан Проскурняк, котрий днями разом з представниками Хмельницької обласної асоціації сприяння вирішенню проблем наркоманії та СНІДу «Вікторія» зібрали журналістів, щоб презентувати громадський центр профілактики «чуми ХХ століття» у обласному центрі та підбити підсумки спільної діяльності.
Проте, і тут не обійшлося без політики. За словами незмінного директора асоціації «Вікторія» Лариси Висоцької, нинішні політичні «війни» між урядом та Президентом вплинули й на наркозалежних та хворих на ВІЛ/СНІД жителів Хмельниччини. На її думку, така нестабільна політична ситуація в державі відвертає від України  «донорів», котрі готові надавати на впровадження проектів з профілактики ВІЛ/СНІД гроші. І це при тому, каже Лариса Улянівна, що сама держава на ці цілі фактично не виділяє жодної копійки. Та, як би там не було, за 13 років свого існування «Вікторія» змогла реалізувати 50 проектів – як за міжнародні, так і за місцеві кошти.
Ось і цього року асоціація розпочала нову стадію програми «Профілактика ВІЛ/СНІДу в Хмельницькій області», в якому задіяні не лише ресурси асоціації, а й беруть участь державні установи: обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом, обласне управління у справах сім’ї, молоді та спорту, центр соціальної допомоги молоді, обласний наркодиспансер, управління Державного департаменту України  з питань виконання покарань у Хмельницькій області та інші. До речі, співпраця з останнім триває ще з кінця 90-х років, коли волонтери «Вікторії», а майже усі вони – колишні наркомани, почали спілкуватися з людьми, котрі позбавлені волі. Працівники департаменту кажуть, що спочатку здавалося, що нічого путнього з цього не вийде.  Але минув час, і навіть серед ув’язнених почали з’являтися добровільні волонтери, котрі пропагують в своєму середовищі безпечний секс та здоровий спосіб життя.
Між іншим, серед близько п’яти тисяч ув’язнених на Хмельниччині – п’ята частина вживає ін’єкційні наркотики і є потенційними розповсюджувачами ВІЛ/СНІДу, тому така профілактична робота просто необхідна.
В принципі, як і  жінкам, котрі заробляють, продаючи своє тіло. За словами Лариси Висоцької, для працівників «Вікторії» виїзд на «трасу» – справа буденна. Спочатку «нічні метелики» сприймали волонтерів вороже. «Та ми запевнили їх, що нам немає жодної справи до того, чим вони займаються, –каже Віра Улянівна. – Головне, щоб вони не заразили себе та інших людей хворобами, які можуть зламати усе подальше життя».
В результаті для хмельницьких повій стало нормою, що просто на трасі до них може завітати лікар-венеролог чи мобільна лабораторія для того, щоб зробити експрес-аналіз на ВІЛ. Між іншим, за словами головного лікаря обласного центру профілактики ВІЛ/СНІДу Олександра Касяндрука, якщо, ще сім років тому основними розповсюджувачами ВІЛ-інфекції були ін’єкційні наркомани, то зараз 70% хворих підчепили «чуму ХХ століття» саме статевим шляхом.
Вже декілька років поспіль Хмельниччина є лідером Західної України за кількістю ВІЛ-інфікованих. Тому, напевно, одним з  найбільших здобутків за ці 13 років роботи «Вікторії» стала поява в Хмельницькому громадського центру профілактики ВІЛ/СНІД. Він розташувався на проспекті Миру у декількох невеличких затишних кімнатах цокольного приміщення звичайної багатоповерхівки. Саме тут відбувається обмін шприців, роздача презервативів та лубрикатів.  Кожний бажаючий чи то наркоман, чи то ВІЛ-позитивний може навчитися тут працювати на комп’ютері. Іноли до центру приходять люди, щоб випрати свою брудну білизну. У центрі регулярно проводяться тренінги, на яких вчать жити з ВІЛ або захищати свої права.  Та, головне, каже Лариса Висоцька, це те, що у наркозалежних, ВІЛ-інфікованих нарешті з’явилося місце, де вони можуть відкрито говорити про свою проблему, відчути підтримку від тих, хто опинився в схожій ситуації і зміг її перебороти.