Гори… сміття димлять

Не досить радісними і приємними виявилися цьогорічні Великодні свята для мешканців Слобідки-Красилівської, що розкинулася за декілька кілометрів від районного центру. На перший день Пасхи зранку одну частину, а після обіду іншу частину села почергово затягнуло густою пеленою сивого диму.
– Важко було дихати, від їдкого запаху нестерпно пекло в горлі, здавалося, що в людей починаються напади астми, - розповідає мешканка цього населеного пункту Неля Тимощук, яка працює медсестрою дитячого відділення Красилівської центральної районної лікарні.
Саме до неї почали звертатися розгублені односельці по допомогу. Однак медик нічим зарадити не могла, лише рекомендувала поменше ходити на дворі, а більше часу проводити в будинках. Хоча, власне, їдкий запах, який пробивався крізь витяжні труби, відкриті кватирки, навіть найменші щілини у вікнах та дверях, і там добряче дошкуляв.
Більше доби мучилися в цьому страшному пеклі майже сімсот мешканців невеличкого села. Дим не дійшов тільки до будинків, які знаходяться у видолинках. Незначне полегшення наступало лише тоді, коли вітер повертався і ніс димову завісу в інший бік. Перелякані і стривожені люди передзвонювалися між собою, з острахом поглядали на Красилівське сміттєзвалище, звідки неслися клуби нестерпно їдкого диму.
– О десятій вечора я вийшов на подвір’я. На Красилівському сміттєзвалищі, що розташоване на відстані близько кілометра від нашого села, високо у повітря здіймалися язики яскравого полум’я. Спочатку було чути сильне потріскування, а потім один по одному почало лунати щось подібне до гучних пострілів з гвинтівки. (Очевидно, вибухали піді-гріті вогнем конденсатори викинутих старих телевізорів та іншої електронної техніки, металева тара з-під дезодорантів, лаків та інших аерозольних речовин – прим.авт.), – пригадує житель Слобідки-Красилівської, водій району електричних мереж Сергій Нахильчук.
Його хата розташована майже на околиці села з боку Красилова.
– Я в той час і подумати не міг, що пожежа набере такого розмаху. Адже повз сміттєзвалище на роботу ходжу щодня. Не раз бачив, як бомжі спалюють побутові відходи безпосередньо на звалищі або ж біля дороги, де вони хаотично розкидані, щоб добути звідти металеві предмети. Ті вогнища подимлять годинку-другу і згасають, - продовжує свою розповідь Сергій Іванович.
Зрозумівши, що димова завіса не швидко зникне, мешканці села в неділю, 19 квітня, після обіду зателефонували в районний відділ МНС. На місце надзвичайної події виїхали вогнеборці підпорядкованої державної пожежної частини (ПДПЧ) №3, представники районного відділу МНС, Красилівський міський голова Марія Гвоздьова.
– Масштаби пожежі були надто великими. Сміття горіло в декількох місцях на загальній площі близько одного гектара. Температура горіння сягала більше тисячі градусів. Скляні пляшки, що знаходилися у побутових відходах, не тріскалися, як зазвичай буває, а розплавлювалися. Протягом трьох діб безперервну боротьбу з вогняною стихією вели дві пожежні команди, – розповідає начальник ПДПЧ №3 м.Красилова Сергій Заруденський.
За порадою працівників обласного управління МНС, які вже мають чималий досвід гасіння таких пожеж, на місця, де найбільше вирував вогонь, завозили землю, і розгортали бульдозерами, перекриваючи таким чином доступ повітря до палаючого шару сміття.
Зусиллями міської влади на гасіння пожежі було мобілізовано близько десяти одиниць техніки з комунальних та промислових підприємств Красилова, мерія виділила сто літрів пального для заправки пожежних автомобілів. І вже в середу по обіді на найнебезпечніших ділянках вогонь було ліквідовано. Втім, у декількох місцях звалища сміття тліє ще до цього часу. Але дим, який розноситься від нього, не завдає шкоди нікому. І з цими залишками пожежі вже більше тижня ведуть боротьбу працівники міськкомунгоспу, в безпосередньому підпорядкуванні якого знаходиться сміттєзвалище.
– Лиху можна було б зарадити, якби на сміттєзвалищі дотримувалися елементарних правил протипожежної безпеки, – каже начальник Красилівського районного відділу МНС України у Хмельницькій області Олександр Швед.
Вогнеборці переконані, що вони могли б і швидше погасити пожежу, якби бульдозерист, який обслуговує сміттєзвалище своєчасно почав загортати джерела загорання. Він хотів це зробити, але не міг, тому що трактор не був заправлений у достатній кількості пальним.
Однією з ймовірних причин виникнення пожежі називають навмисний підпал. Чоловіки та жінки, які тут, здебільшого, мешкають, категорично заперечують свою причетність до того, що сталося.
– Хіба ж ми зацікавлені в тому, щоб спеціально підпалювати? Адже заробляємо собі на існування. Через ту пожежу в мене згорів весь одяг. Залишилося тільки те, що на мені, – каже постійна немолода вже мешканка сміттєзвалища.
– За двадцять два роки, відколи я живу на сміттєзвалищі, це перша така велика за масштабами пожежа, – продовжує розповідь своєї подруги п’ятдесятирічний чоловік.
Наразі, винуватців, через яких страждали жителі Слобідки-Красилівської, задихаючись їдким димом, і досі не знайдено.