Звернення до Вакарчука та Вересня. Чому фермер не може агітувати за знищення українських естради і пісні

Причиною написання такого листа стала офіційна позиція Святослава Вакарчука та Миколи Вересня стосовно відкритого ринку землі. Вакарчук вважає, що заборона на продаж землі - символ імпотенції реформ, а Микола Вересень - один із тих, хто підписав відкритий лист на захист ринку землі.

«Свого часу російський поет Михайло Лєрмонтов писав про одного громадянина Росії (Дантеса): «Нє мог понять он в міг кровавий, На что он руку подимал». Ці слова (строки) відразу пригадалися, коли прочитав у пресі Ваші заклики до початку розпродажу української землі», – пише у своєму листі до Святослава Вакарчука Кузьма Матвіюк. 

Він зазначає, що вклад Вакарчука у розвиток української естради значний і тому й до слова його дуже важливі. А публічний захист ринку землі, за словами фермера, завдає велику шкоду всьому народові.

«Я фермер. Не маю ніякого відношення до естради і шоу-бізнесу, лише час від часу слухаю пісні. Якби з’явився проект повністю знищити українську естраду, а я як фермер, мав Ваш рівень популярності, то автори такого проекту вибрали б мене для популяризації їх злого задуму. І тоді я, фермер, далекий від цієї галузі культури, доводив би своїм співвітчизникам необхідність позбутися української естради і української пісні», – припускає у листі до Вакарчука Кузьма Матвіюк.

Звертаючись же до Миколи Вересня громадський діяч пише, що сьогодні на нашій планеті населення збільшується на 220 тисяч чоловік кожного дня, а кожного року посівна площа земель зменшується на 1 мільйонів гектарів.

"Ця земля безповоротно перетворюється в пустелю. Хліба вже не вистачає сьогодні, а завтра не вистачатиме ще більше. Майбутнє за народами які мають землю і вирощують хліб. Це добре знають ті, хто хоче скупити українську землю, а народ український спихнути у небуття. Ви, пане Миколо, зробилися рупором цих покупців, стали озвучником їх підлих намірів. То чи хоча б усвідомлюєте Ви на що піднімаєте руку?" - запитує у Миколи Вересня громадський діяч.

Кузьма Матвіюк каже, своїм зверненням хоче не лише привернути увагу відомих осіб, але й розтлумачити їхнім читачам, слухачам, прихильникам чому важливо зараз не продавати землю.
Хвалити Бога, пише Кузьма Матвіюк, проекту знищити українську естраду немає, а ось проект відібрати в українців землю – є.

Далі подаємо текст листа повністю:

"Групи людей, які кинули оком на вироблену українську землю, є дуже багатими людьми і хитрими. Вони розуміють хиткість своєї аргументації (вірніше добре розуміють її облудність) і намагаються полонити людей емоціями. Для цього вони залучають відомих людей: співака С. Вакарчука, журналіста М. Вересня і інших. Вважаю, що М. Вересень попросту підробляє, озвучуючи тексти новітніх агресорів, які зазіхнули на останнє, що залишилось в українців - їх землю. Ви ж, Святославе, далеко не бідна людина і підробіток, думається, Вам ні до чого. Так само, вважаю, що не займаєтесь Ви глибоко і деталями Земельної реформи ( на зразок: динаміка надходження інвестицій в аграрний сектор економіки України, очікуване коливання цін на землю, тощо). Тож надіюсь діалог (чи полеміка) з Вами з приводу висвітленої в пресі Вашої позиції є зайвим. Але кінцевий результат, так званої «Земельної реформи» розпочатої ще російським комуністичним режимом в грудні 1990 року, має в однаковій мірі непокоїти і мене, і Вас.

Перефразовуючи відомий вірш, скажу:

Аграрієм ти можеш і не бути:
Але громадянином бути мусиш…

Розпочата у 1990 році «Земельна реформа – це продумана і ретельно спланована багатоходова дія, результатом якої є обезземелення корінного народу – українців із наступним витісненням їх з їхньої споконвічної території.

Кожного дня населення земної кулі збільшується на 220 тисяч чоловік, а з поверхні планети щорічно зникає 1 млн. га орної землі, перетворившись у пустелю. Хліба не вистачає вже сьогодні, завтра не вистачатиме ще більше.

Майбутнє (економіка і політичний вплив у світі) за тими державами, які матимуть орну землю і вирощуватимуть хліб.

Вільних земель для розселення на планеті вже немає. В кінці 20 і на початку 21 століття відбувається глобальний перерозподіл території планети шляхом скуповування великими країнами-агресорами землі в менших країнах. Країни-агресори переконались, що дешевше і надійніше землю купити, ніж завоювати. Завоювавши територію зброєю, можна очікувати всенародного повстання, а якщо купити – то це вже назавжди.

Навіщо владі (вірніше кільком «родинам»)конче потрібний закон про зняття мораторію і закон про вільний продаж землі? Що, влада не в змозі забрати і привласнити землю, переступивши закон? В змозі. Але тоді їх ловитимуть в інших країнах як злочинців і судитимуть. А там же за кордоном розміщені їхні маєтки, там живуть їхні діти. Та і перепродати землю буде складно. Отож конче потрібно, щоб українські депутати прийняли ці закони, а українські селяни добровільно продали свою землю.

Всі ті принади, які нам малює новітній агресор і його найманці, матимуть місце і при оренді землі. Можна прийняти закон про обіг земель в Україні, де замість ринку землі буде впроваджений ринок оренди землі.

Але це не влаштовує агресора, бо при оренді земля залишається власністю України.

«Та не однаково мені
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
ЇЇ окраденою збудять» - застерігав наш національний Пророк.

Достатньо ВР України прийняти закон про продаж землі, і зайве буде, п. Святославе, закликати не здаватись без бою, Українці, приспані «злими людьми» і їх помічниками добровільно продадуть землю, і бою, як такого, просто не буде.

Продаж землі за своїми наслідками страшніший татаро-монгольської навали 1240 року і Голодомору 1932-33 років. Тоді український народ вистояв і відродився. Без землі це буде неможливо".