Чи потрібні опорні школи і яка в них користь, обговорювали освітяни 5 областей в Сатанові

На Хмельниччині вже рік працює чотири опорні заклади з 11 філіями в сільських громадах. Але не всі жителі знають що це за заклади і бояться віддавати туди своїх дітей. Опорні школи створюють для того, щоб забезпечити належний доступ до якісної освіти кожної дитини. На нові освітні центри в Україні виділили 200 мільйонів гривень: на сучасні кабінети фізики, хімії, біології чи вдосконалення комп'ютерних класів. І це все реально, кажуть ті, хто вже має досвід створення таких шкіл. Але є й проблеми, адже не всі батьки дітей з маленьких шкіл погоджуються на реорганізацію і змусити їх неможливо, бо цей процес добровільний. Закриють школу – пропаде село – такі аргументи також можна почути в сільському середовищі.

Голова Старосинявської ОТГ Віталій Здебський каже, головна мета, створення таких шкіл – дати якісну освіту сільським дітям.

«Але як це можуть розуміти батьки, коли й самі вчителі не йдуть на співпрацю та відмовляють їх від цього. Вчителі бояться втратити роботу, а працювати в інших закладах не хочуть, мовляв, там інший рівень, до якого прагнути не хочуть. В цьому й проблема», – каже Віталій Едуардович.

За його словами, вчителі в малокомплектних школах не мають спілкування, а відповідно професійного росту. Вони відірвані від інших процесів в освіті. З виникненням опорної школи, всі вчителі залучаються до спілкування з іншими колегами, зокрема й тими, які є у головній школі й філіях. А це дозволить вчителям дізнаватися про нові запровадження, методи викладання тощо. Саме на прикладі кращих практик, можна покращити систему. Тому, зміни вкрай потрібні, вважають освітяни.

Опорні школи – це хороший інструмент для вирівнювання якості освіти в селі й у місті, вважають учасники форуму. Але першопрохідцям завжди непросто. На шляху до створення якісного надання освітніх послуг довелося долати багато труднощів.

Разом із новим статусом опорна школа отримала нову сучасну техніку, поліпшення умов та якості навчання. Але чомусь замість сучасної опорної школи з комп’ютерними класами жителі маленьких сіл досі відстоюють свої малокомплектні заклади, де один учитель викладає кілька предметів, всі «зручності» – на вулиці, а навчання одного учня коштує до півсотні тисяч гривень на рік.

«Ми створили Старосинявську опорну школу в 2016 році. Там навчається більше 360 дітей. На реорганізацію закладу держава виділила 2,4 мільйона гривень. За ці кошти втілили багато з того, про що раніше могли роками тільки мріяти. Зробили ремонт актового та спортивного залів, закупили оснащення для 8 класів з різних предметів, забезпечили дітей всіма новітніми технологіями, замінили в школі всі вікна, аби було тепліше збудували котельню. І це ще не все, наразі ми плануємо утеплення школи та проведення Wi-Fі. Тому, сьогодні, ми хочемо показати, що опорні школи, це зовсім не погано, а навпаки. Ми хочемо, щоб в цій школі навчалися діти з прилеглих сіл району, адже тут якісніша освіта та комфортніші умови навчання», – ділиться Віталій Едуардович.

А поки батьки та вчителі гальмують процес реорганізації шкіл, статистика результатів ЗНО – не тішить. Самі ж освітяни зізнаються – більшість відмінників із сільських шкіл свою «медаль» на тестуванні не підтверджують.

За даними департаменті освіти Хмельницької ОДА, цього року лише близько 25 відсотків учнів сільських шкіл підтвердили свої відмінні знання.

«Ці невтішні дані говорять про те, що проблема в якості освіти і в тому, як вона подається. Саме тому ми зібрали освітян, щоб в реальності змінювати цю ситуацію», – каже організатор форуму, директор Хмельницького підрозділу Центру розвитку місцевого самоврядування, Сергій Яцковський.

На форумі обговорили не лише переваги опрних шкіл, але й багато інших тем, які стосуються овсітніх процесів у об'єднаних громадах.