clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwaytSkypeWhatsappViberPhoneMail

Була зона – нема зони: чим живуть села, які постраждали від Чорнобильської катастрофи

Деякі села, що постраждали у 1986-му, входять до Національного парку

Деякі села, що постраждали у 1986-му, входять до Національного парку "Подільські Товтри". Фото: ukrainaincognita.com

Донедавна дев’ять сіл на Хмельниччині мали статус четвертої зони посиленого радіологічного контролю через аварію на ЧАЕС.

Ще кілька років тому в селах Ніверка, Чорнокозинці, Нововолодимирівка та Шустівці, що на Кам’янеччині, у Вікторівці, Шидлівцях, Малій Зеленій, Великій Зеленій та Крикові на Чемеровеччині більше чверті століття постійно перевіряли людей, воду та продукти харчування на радіацію. Сільчани до цієї процедури вже були звикли, як до чогось буденного і за результатами до сільради навіть не йшли. Місцеві жителі все не вірили, що радіацію можуть знайти в їхньому, такому далекому від Чорнобиля, селі.

З кожним роком ці села втрачають залишки цивілізації. І не лише через статус. Селяни кажуть, молодь, як і скрізь, повиїжджала до міста, а доживають віку лише старі. Щоправда, через радіацію села якраз ніхто не покидав. На їхньому житті вона відбитку не наклала. «Телята з п’ятьма ногами у нас не родилися», - жартують вони. Та й спеціалістів з дозиметрами вже кілька років тут не бачили, додають.

Чорнокозинці славляться старовинними "родзинками". Фото: ukrainaincognita.com

Як виявляється, рівень радіації у цих селах не контролюють уже з 2014 року. Як пояснюють у відділі з питань персоналу та правового забезпечення Департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА, разом із внесеними змінами до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статус четвертої зони посиленого радіологічного контролю через аварію на ЧАЕС з цих сіл зняли.

Борис Малицький, завідувач радіологічної лабораторії ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» додає, що навіть в останні роки, коли села ще мали цей статус, радіаційний фон не перевищував допустимих норм. Тож нині контроль не проводиться. «Не було жодних відхилень ні в грунті, ні в продуктах харчування, – каже він. – Показники не відрізнялися від середньостатистичних по Хмельницькій області».

Найбільше радіації концентрується в старих пеньках

У перші роки після аварії на ЧАЕС на Чемеровеччині можна було знайти місця, де дозиметр фіксував 60 і навіть 80 мікрорентген на годину. При допустимій нормі – до 20 мікрорентген.

«В лісі поблизу села Мала Зелена на старих пеньках, де в основному сконцентрувалися радіоактивні ізотопи, свого часу фіксували такий рівень радіації, - розповідає завідувач Чемеровецьким лабораторним районним відділення ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» Василь Мазур. – Свого часу тут фіксували і до 100 мікрорентген. Це якраз тут над лісом пройшов, як у нас кажуть, радіаційний дощ. Пригадую, той 86-й рік. Я тоді якраз працював в санепідстанції. Нам дали завдання досліджувати грунт на вміст цезію, стронцію, а місцеві жителі все не вірили, що радіацію можуть знайти в їхньому, такому далекому від Чорнобиля, селі. Аж поки не почали вертольоти над селами літати. Щоправда, якоїсь паніки в селах тоді не було, ніхто виїжджати звідти й не збирався. А от ми ходили по дворах, заказували людям ходити в ліс по гриби…»

Перехід з Шидлівців Хмельницької області у сусідні Шидлівці Тернопільської області. Фото: ukrainaincognita.com

Нині, стверджує Василь Мазур, хоч статус з цих сіл зняли, це не означає, що не моніторять. «Так, уже не беремо на перевірку ні молоко, ні картоплю, не обстежуємо людей, але щороку виїжджаємо і обстежуємо повітря. Де 32 роки тому у лісах в свій часу було до 60 мікрорентген, то зараз фіксуємо максимум 28 мікроренген. В населених пунктах – менше 20 мікрорентген. Більше - в жодному з п’яти сіл останнім часом не фіксували. Рівень радіації в населених пунктах знижується швидше, ніж в лісах, бо тут щороку переорюється грунт, стелять дороги новим асфальтом, підсипаються щебенем тощо. Хоча період напіврозпаду радіоактивних ізотопів 300 років…»

На пенсію – у 55

Статус четвертої зони посиленого радіологічного контролю Вікторівка, Шидлівці, Мала-Зелена, Велика-Зелена та Криків отримали в 1993 році. Тоді за кошти чорнобильського фонду в селі Мала Зелена встигли побудувати фельдшерсько-акушерський пункт, прокласти кілька кілометрів дороги та три десятки газопроводу і провели газ майже до кожної хати.

Останнім часом рівень радіації в цих селах у межах норми: 15-18 мікрорентген на годину. В останні роки, ще у статусі четвертої зони, тут не знаходили радіації вже ані в городині, ані у воді чи в молоці. Тому селянам не було заборонено його заготовляти чи здавати на молокопереробні заводи. А от вплив радіації на людей таки відчувають.
«Багато у нас хворіють. Села вимирають, - зізнається діловод села Шидлівці Надія Коруна. – З п’ятьох наших сіл за рік пішло десь 40 чоловік. А народжується все менше. Цього року, на жаль, ще нема жодного народження». Довічний статус та пільги чорнобильців у селі мають лише ті, котрі народилися до 1989 року. Раніше дітям путівки на оздоровлення були. Нині нема і того. Школу у Великій Зеленій закрили вже кілька років тому – не вдалося зберегти. Всі діти навколишніх сіл ходять у Шидлівці. І навіть тут вже зробили дев'ятирічку".

А от старші жителі, коли чують слово «пільги», лише сміються та кажуть, що на сьогодні залишилася лише одна - вихід на пенсію. Так чоловіки ідуть у 55 років, а от жінкам, зважаючи на пенсійну реформу, вже потроху додають до тих 50-ти, в які можна було виходити на заслужений відпочинок раніше.

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментувати:
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні фото та відео



Курси валют на 16.11.2018
купівля
продаж
Міжбанк
$
27.77
27.79
31.38
31.4

Архів новин

<<Листопад 2018>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30