Гаряча тема:
- Війна
А я люблю військових… красивих і толкових…
Чоловік у формі. Уява одразу малює ідеального мужчину, який завжди відповідає за свої слова. Дисциплінованого, мужнього і галантного
В житті, звичайно ж, буває по-різному. Але, коли вулицями Хмельницького під час загальноміських чи професійних свят крокують десантники з військової частини «А-0553» або, як їх називають, «блакитні берети», про оте «різне» не думається. На плацу вони серйозні, зосереджені, випромінюють впевненість та силу. А от які вони у звичайні будні, дізнатися не так легко. Адже у військових усе по-іншому. До них в частину просто так в гості не ходять – усе і скрізь військова таємниця. При вході на територію – суворий контроль, перевірка: хто, звідки, до кого, на коли домовлено, з якою метою, посвідчення, все, як то кажуть, «як в армії». На території – ідеальна чистота, солдати скрізь ходять «в ногу», все гармонійно-паралельно-симетрично, здається навіть дерева від вітру і ті колихаються якось по-військовому. «Дисципліна і порядок – це головні умови виконання будь-якого завдання. І не лише в армії. Від цього залежить успіх, а іноді й життя», – зізнаються військові. Про те, від чого залежить життя, вони знають не з розповідей. Адже з грудня 1962 року, коли частина була створена в місті Ізяслав Хмельницької області (у Хмельницькому в\ч «А-0553» базується з 2004 р.) і за майже півстоліття її існування, солдати-десантники здійснювали миротворчі місії чи не у всіх гарячих точках планети. Хмельницькі «блакиті берети», здійснили більше двох тисяч стрибків з парашутами і брали участь в бойових діях в Афганістані, Лівані, на території колишньої Югославії, в Іраці, Сьєрра-Леоне. З 1985 до 1988 роки миротворчу місію в Афганістані здійснював 186 окремий загін, за що троє військових отримали звання Героя Радянського Союзу.
«Повітряно-десантні війська – це школа мужності та витривалості, – стверджує командир військової частини Василь Денисюк. Ці солдати працюють там, де найбільш небезпечно, де необхідна відмінна підготовка і досконалий бойовий вишкіл. Наші бійці завжди досягали найкращих результатів». Василь Іванович у цій частині служить з 1994 року, коли після строкової служби у Росії та Білорусії, навчання у Київському військовому училищі, а потім – Одеському інституті сухопутних військ потрапив у в\ч «А 0553». У цій частині він пройшов усі посади - від командира групи до командира частини у якій майже тисяча солдатів. Серед них і розвідники, і зв’язківці, і десантники. Усі виконують головне завдання – займаються бойовою підготовкою. «Дай Бог, щоб вона не знадобилася нам на практиці», – додають у приватній розмові офіцери. А ще зізнаються, що після занять вони «такі ж, як і всі, ходять у «джинсах і куртках», змінюють берци на звичайні черевики, пишуть вірші, зустрічаються з дівчатами або вже мають сім’ї, бо надійний тил потрібен завжди».
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: