У школі села Западинці відмінили 8 березня

Ховали 34-річну Наталю та її п’яту дитину «усім миром». На похорон, який сколихнув увесь Летичівський район, зібралося не лише село, а й жителі сусіднього Шрубкова, де знаходиться місцева сільська рада, з райцентру та Хмельницького. Пояснити, як могла статися трагедія, нині не можуть ані родичі померлої, ані сусіди. Правоохоронці лише констатують: жінка народжувала вдома сама. За попереднім висновком породілля померла від кровотечі, а її щойно народжене немовля – від переохолодження.
Померлу дитину спочатку не могли знайти
За словами першого заступника начальника районного відділу міліції Олександра Майстра, виклик надійшов до правоохоронців вранці 15 лютого. Тіло жінки одразу відправили на розтин. Саме під час нього з’ясувалося, що кровотеча сталася…внаслідок пологів! Але яке ж було здивування медиків та правоохоронців, коли новина про причини смерті майже з ніг «збила» родичів померлої. Виявилося, що ніхто з них навіть не здогадувався, що Наталя була вагітною. «Справа в тому, що жінка була повною та невеликого зросту, – розповідає Олександр Олександрович, – її вага була більше 100 кілограмів, тому, цілком можливо, що про її вагітність ніхто з оточуючих й здогадатися не міг». Та, як би там не було, факт залишився фактом. Тому одразу постало питання, де дитина? «Жінка померла вдома, і ми одразу поїхали оглянути її будинок, – згадує пан Олександр. – Немовля шукали разом з мамою померлої. І врешті-решт знайшли у купі старого одягу. Звісно, воно було вже бездиханне. Як встановила попередня експертиза, дитина померла від переохолодження. За словами слідчих, на тілі була невелика гематома, проте вона цілком могла утворитися під час пологів, коли дитину або невміло витягали, або придавили». До речі, як повідомили нам у райвідділі міліції, декілька років тому Наталя також народила дитину, яка померла після пологів. Тобто, це немовля було вже шостим.
За п’яту дитину держава повинна була надати Наталі більше 70 тисяч гривень
У висновку про смерть 34-річної багатодітної матері, яке нашій газеті продемонстрували у Шрубківській сільській раді, до якої належить й село Западинці, написано: «Атонічна кровотеча в ранньому післяпологовому періоді». Тут зберігається й паспорт матері чотирьох дітей. На фото круглолиця симпатична жінка з коротким волоссям русявого кольору та яскраво нафарбованими губами. «В мені в голові не вкладається, як таке могло статися, – ділиться селищний голова Шрубкова Михайло Демків. – Наталя та її чоловік Сашко жили душа в душу. Народили чотирьох дітей – двох дівчаток та двох хлопчиків. Найстаршому сину Олексію повинно скоро виповнитися 14 років. Тримали чимале господарство: дві корови, теля, свині. Навіть кобила є. Чоловік працює у сусідньому селі Гречинці охоронцем на господарстві. Не розумію, чому вона приховала від усіх свою вагітність… А ми ж того не бачили: вона повненька була, от і не розбереш… Зрозуміло, було важко виховувати дітей і морально, і фінансово, та за п’яту дитину родині повинні були дати допомогу від держави у розмірі більше 70 тисяч гривень. А згодом вона отримала б статус «Матері-героїні», а відтак додаткові пільги та грошову допомогу…»
Про те, що народила, нікому не сказала. Навіть чоловіку
На подвір’ї цегляного будиночка, де мешкала Наталя, бігають кури. В хаті нікого немає. «Зранку її мати була, – кажуть сусіди, – працювала по господарству та пішла до себе. Чоловік на роботі, та до нього на машині вам не доїхати, там усе замело…». В декількох кроків від оселі знаходиться фельдшерський пункт. Фельдшерки немає: поїхала відвозити аналізи до лабораторії. З усього медичного персоналу лише молодша медична сестра Любов Кітнік. «Усіх своїх дітей Наталя народжувала в лікарні, – розповідає вона. – Як і годиться, ставала на облік, здавала усі аналізи. Щоправда, декілька років тому вона народила дитину, яка, на жаль, після пологів померла. Ось і про цю вагітність вона нікому нічого не сказала. Навіть видно не було, що вона вагітна. Наша фельдшерка завжди намагається відвідати кожного хворого в селі. Цього разу, за декілька тижнів до трагедії, Наталя перестала на вулицю виходити. Чоловік сказав, що прихворіла. Потім казав, що дружина погано себе почуває: у грудях закладено, ось вона і лікується від застуди вдома».
Про хворобу Наталі напередодні трагедії згадує й її рідна бабуся. «Декілька днів вона лікувалася від звичайної застуди, – каже Євгенія Дацькова. – Згодом зателефонувала матері та каже, що стала себе почувати краще. В грудях вже не закладено та кашлю майже немає. Про свою вагітність вона до останнього дня не розповідала навіть рідній матері. Не думаю, щоб вона змогла від неї та чоловіка стільки часу це приховувати. Можливо, вона просто не відчувала цього, бо ж протягом тривалого часу почувала себе добре. Як потім мені розповідав її Сашко, у страшний день, о третій годині ночі, вона попросила його дати пігулку від тиску та води запити. Наталя, поки хворіла, спала в іншій кімнаті. Згодом вона знову попросила води та лягла спати на ліжко до чоловіка. О п’ятій годині ранку Сашко прокинувся, а вона вже мертва… Як вона народжувала, не чули ані діти, ані чоловік. Усе вона з собою на той світ забрала. Винних тут немає…».
«Приховувати свою вагітність Наталя не змогла б»
У місцевій початковій школі, де навчаються наймолодші діти Наталі 10-річний Андрій та 8-річна Марина, працює вчителем її рідна тітка. Вона не припиняє плакати ось вже другий тиждень після похорон племінниці та її дитини. Спілкується з пресою неохоче. Каже, що навіть якщо Наталя й знала про свою вагітність, певно, відчувала, що час народжувати їй ще не настав. Хоча, припускає, що племінниця нічого про свій стан й сама не знала. Вона, від природи весела та комунікабельна жінка, просто не змогла б в собі ховати цю радісну новину стільки часу. Про те, якою мамою була Наталя, згадує й увесь невеличкий колектив навчального закладу. «Її діти завжди чистенькі, добре одягнуті, – розповідає вчителька западинецької початкової школи Оксана Мацюк. – Село в нас невеличке, усі один одного знають, тому в день, коли почули жахливу звістку, в школі був негласний траур. Якщо б не фельдшерка, яка приводила нас усіх до тями, ми б не змогли навіть жодного уроку прочитати. В школі усі добре знали Наталю. Потрібна допомога – вона перша була в нас. Щось підфарбувати, допомогти з ремонтом чи організацією вечора – вона завжди поруч. Незважаючи на те, що вона багатодітна матір, завжди здавала гроші на потреби класу та школи. Та й дітей вона виховувала добрими та розумними. Вони у неї часто брали участь у наукових олімпіадах. Ставали призерами. Вони – молодці, і ми докладемо усіх зусиль, щоб вони впоралися з цим горем».
Після смерті Наталі педагогічний колектив западинецької початкової школи, де нині навчається 20 дітей, вирішив відмінити цьогорічний святковий концерт, присвячений святу 8 Березня. Таким чином педагоги хочуть не ворушити ще свіжі рани дітей своєї померлої односельчанки. А молодші діти Наталі вже підготували подарунки, зроблені своїми руками до Жіночого дня. Щоправда, цього разу лише для бабусі…