ye-logo.v1.2

Не п’ють крові й дуже вразливі: які кажани мешкають на Хмельниччині та що про них відомо

Суспільство 6926
Вухань звичайний - один з майже двох десятків кажанів, які водяться на Поділлі
Вухань звичайний - один з майже двох десятків кажанів, які водяться на Поділлі. Фото: з архіву Михайла Дребета

На Поділлі трапляється 17-20 видів кажанів.

Яких тільки легенд не розповідають про цих рукокрилих тварин: вампіри, родичі графа Дракули, лякають людей і плутаються у волоссі… Насправді ж, кажани – надзвичайно вразливі тварини, величезну користь яких для природи важко переоцінити. І саме тому однією із найбільш незвичайних природоохоронних дат є «Ніч кажанів», яку відзначають в ніч з 20 на 21 вересня.

Про те, чим особливі ці тварини, де на Хмельниччині живуть та розмножуються рідкісні види кажанів, чому їх потрібно охороняти і у які міфи, пов’язані з кажанами, не варто вірити, сайту «Є» розповів науковий співробітник Національного природного парку «Подільські Товтри» Михайло Дребет.

Єдині ссавці, що вміють літати…

Як розповідає пан Михайло, кажани - єдині ссавці у світі, здатні до активного польоту. Для орієнтування в просторі вони користуються складними механізмами ехолокації. А ще кажани - надзвичайно вразливі тварини, котрі характеризуються дуже низькою плодючістю: як правило самка народжує всього одне дитинча на рік! І, до речі, як і інші ссавці, самки годують своїх малят грудним молоком, а не комахами.

Підковоніс малий - вага новонародженого малюка всього 2 грами. У кажанів, на рік народжується лише 1 дитинча. Фото: з архіву Михайла Дребета.

«Фауна кажанів України налічує 28 видів. Для порівняння, у Румунії – 32 види, Великобританії – 17 видів, а в Норвегії – лише 10 видів. У нас на Поділлі трапляється 17-20 видів кажанів, серед них є дуже рідкісні. Найхарактерніші - підковоніс малий, нічниця велика, нічниця водяна, вухань звичайний, широковух європейський, вечірниця руда, нетопир звичайний, нетопир середземноморський, кажан пізній та інші. І саме подільські підземелля забезпечують ідеальні умови для зимівлі багатьох видів кажанів», - розповідає Михайло Дребет.

За словами спеціаліста, у кажанів дуже мало природних ворогів, лише іноді вони стають здобиччю сов, денних хижих птахів, лисиць. А от найбільшою загрозою для них є хвороби та людська діяльність.

Кажани живуть до 40 років. Це єдині із ссавців, які здатні до активного польоту. Фото: з архіву Михайла Дребета.

«Наприклад, від такого захворювання кажанів як синдром білого носа в США та Канаді загинуло понад 6 мільйонів особин рукокрилих. Також серед основних загроз для популяцій кажанів є деградація біотопів (ділянок землі з більш-менш однотипними умовами існування) та застосування деяких пестицидів. Навіть розвиток вітрової енергетики (у разі неправильного вибору місця розміщення вітрової електростанції) несе серйозні загрози популяціям рукокрилих», - зазначає науковець.

Штольні – ідеальні місце для зимівлі

Кажани живуть групами, які називають колоніями. Материнські (виводкові) колонії самки влаштовують навесні у теплих сухих підземних сховищах, дуплистих деревах або скельних щілинах. Зимові колонії, як правило розміщуються в печерах та штольнях. Тому, за словами Михайла Дребета, без виявлення та охорони цих місць збереження кажанів у сучасному світі просто неможливе.

Зимове скупчення нічниці великої в НПП Подільські Товтри. Це один з найбільших кажанів в Україні. Він не використовує ехолокацію для пошуку і захоплення здобичі. Фото: з архіву Михайла Дребета.

Саме тому для збереження популяції та охорони цих тварин у 2020-у на території Дунаєвецького району було створено загальнозоологічний заказник місцевого значення «Яцьковецький». Саме тут, у штольні, зимують колонії кажанів. 

Створення заказників – важливий крок у напрямку збереження кажанів, вважає спеціаліст. Фото: з архіву Михайла Дребета.

Чому кажанам важливо мати сховища?

«Для того, щоб успішно перезимувати, кажани, які залишаються в Україні, знаходять сховища з постійною прохолодною температурою і високою вологістю, у яких «сплять» до настання весни і появи перших комах. Надзвичайно важливо, щоб в цей час, під час зимівлі, кажанів не турбували, оскільки, часто пробуджуючись, вони втрачають зайву енергію, що може вплинути на їх виживання. Як відомо, більшість видів рукокрилих використовують одні і ті ж зимові сховища впродовж багатьох років, саме тому охорона цих місць є важливою умовою охорони і збереження кажанів», - пояснює пан Михайло.

Рятують від комах або чим особливі кажани

Науковці кажуть, користь кажанів важко переоцінити.

Впродовж теплого періоду року лише одна невелика колонія рукокрилих (20-40 особин) може спожити від 60 до 150 тисяч комах, загальною вагою близько 15 кілограмів. І що особливо важливо, вони живляться комахами сутінково-нічного типу активності, яких птахи практично не споживають.

Вухань звичайний. Усі види кажанів, що зимують в Україні, залягають у сплячку. Фото: з архіву Михайла Дребета.

Наприклад, каже Михайло Дребет, вечірниця дозірна, один з найпоширеніших видів кажанів в Україні, за одне полювання може з’їсти до 30-ти травневих хрущів. А ще вони не лише оберігають ліси, сади і поля від комах-шкідників, а й запилюють рослини та розповсюджують їх насіння.

Що робити, якщо ви знайшли кажана чи той залетів до помешкання…

«Взимку кажани сплять, а якщо бути точнішим - перебувають у стані гібернації (своєрідний енергозберігаючий режим). Але за певних обставин можуть пробуджуватися від зимового сну, активно себе поводити і навіть літати. Цей час – критичний для кажанів, тож багато тварин потрапляють у небезпеку. Тому досить часто в цей період люди знаходять їх у себе на балконах (куди кажани потрапляють через відчинені вікна), або під стінами будинків (вони можуть випасти із зимових схованок в нішах будинку). У таких випадках кажани потребують нашої допомоги», - розповідає Михайло Дребет.

Науковець каже, що в Україні, у тому числі і на Хмельниччині, існують декілька волонтерських груп, які допомагають кажанам, а також займаються дослідженнями рукокрилих, розробляють та реалізовують еколого-освітні проекти.

То що ж робити, якщо ви знайшли кажана чи той залетів до помешкання?

«Ніколи не беріть кажана голими руками, краще одягніть товсті рукавички. В жодному випадку не намагайтеся збити тварину: так її можна покалічити. Якщо кажан літає, почекайте поки він сяде на якусь поверхню. Обережно візьміть тварину та посадіть до коробки. Якщо ви знайшли кажана у теплий період року, випустіть його на вулицю ввечері або вночі. Але переконайтеся, що він не поранений і полетів. Бо якщо ні – кажан може стати легкою здобиччю для котів», - пояснює Михайло Дребет.

Кажана, що залетів до помешкання, ніколи не беріть голоми руками, а краже одягніть рукавички. Фото: з архіву Михайла Дребета.

Тож якщо кажан поранений або ви знайшли тварину в холодну пору року, то, частіше за все, випускати її не можна, бо кажан не зможе знайти собі сховище та загине. У такому випадку тварину краще передати спеціалістам або ж спитати у них поради як влаштувати кажанові притулок для зимівлі.

На Хмельниччині волонтерів Українського центру охорони кажанів можна знайти в Кам’янці-Подільському за телефонами 097-921-83-46 та(03849) 5-12-70.

Міфи про кажанів або у що не варто вірити…

«Хибні, а часто й абсурдні уявлення людей про кажанів, сприяють створенню негативного іміджу цих тварин, що негативно впливає на їх охорону та збереження. Скажімо, кажанів асоціюють з вампірами і думають, що вони питимуть нашу кров. Однак, серед майже 1300 видів кажанів лише 3 живляться кров’ю інших тварин. І живуть ці види у Центральній та Південній Америці», - каже Михайло Дребет, розвінчуючи міфи про кажанів.

Міф №1. Кажани можуть заплутатися у нашому волоссі

«Ця вигадка – з минулого. Кілька сотень років тому екстравагантні перуки, які носили жінки і чоловіки, були не лише ароматизовані, але й фіксувалися рисовою пудрою. Тож самої перуки кажани легко б уникали, але рисовий порошок має здатність поглинати ультразвуки, випромінювані кажанами для орієнтації. На щастя для нас (і, звичайно, для кажанів), епоха екстравагантних перук давно минула», - каже Михайло Дребет. Тож боятися – нічого, адже кажани дуже обережні.

Міф №2. Кажани – сліпі…

«Кажани – це ссавці, як і ми, люди, і мають добре розвинений зір. Наприклад, сітківка вуханя збирає в 4-5 разів більше світла, ніж сітківка людини, що свідчить про те, що кажани можуть дуже добре бачити в темряві. Крім того, кажани для орієнтування в добре відомих для них місцях не керуються виключно ультразвуком, а часто використовують зір», - пояснює спеціаліст.

Міф №3. Кажани п’ють кров …

За словами Михайла Дребета, із 1300 видів кажанів лише три види живляться кров’ю тварин. Вони виключно в Південній Америці і харчуються кров’ю тварин, зокрема й домашніх (корів, птахів тощо). А за недавніми дослідженнями виявилося, що слину цих видів кажанів можна використовувати для лікування інсультів. Тож усі види кажанів в Європі, а отже, і в Україні, їдять тільки комах.

Міф №4. Кажани будують гнізда в будинках і це призводить до руйнування стін…

Улюблені сховища кажанів – природні: печери, тріщини в скелях, а також старі дуплисті дерева. А ховатися в будинках кажанам доводиться виключно через зникнення природних місць існування, інтенсивну вирубку лісів та зміни кліматичних процесів. Але, каже Михайло Дребет, важливо пам’ятати, що кажани не роблять дірок у наших стінах. А використовують лише щілини між існуючими конструкціями.

Підземелля відіграють важливу роль у житті кажанів, які використовують штольні та печери для зимівлі та розмноження. Фото: з архіву Михайла Дребета.

Міф №3. Кажани – родичі графа Дракули...
«Рукокрилі з’явилися понад 50 мільйонів років тому, тобто набагато раніше, ніж виникла така містична концепція. Кажани – це результат унікальних еволюційних процесів, що дозволили їм активно літати, добре орієнтуватися у повітряному просторі та полювати на комах за допомогою ультразвуку», - розвінчує міф спеціаліст.

Міф №5. Усі кажани переносять сказ…

Дійсно, пояснює Михайло Дребет, кажани переносять вірус сказу. «Але дослідження показують, що лише у 11 з 12000 досліджуваних кажанів був діагностований сказ (тобто, те що кажан був носієм вірусу), що становить всього 0,0009 відсотка. У будь-якому випадку важливо пам’ятати, що якщо кажана потрібно взяти до рук, коли він потрапив до вашого будинку, треба одягнути рукавички, щоб уникнути можливого укусу. Бо незалежно від наявності або відсутності сказу, він може бути болючим. Тож якщо кажан вас вкусив, вам варто негайно промити та продезінфікувати рану, а потім одразу звернутися до лікаря, який може порекомендувати щеплення проти сказу.

Кажани живляться комахами. Фото: Михайла Дребета.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Гаражі: продаж/оренда

  Так  Ні, дякую