Не такий страшний мікроб...

Страшилками про мікробів нас лякають з дитинства. І якщо раніше виховний процес щодо необхідності миття рук з милом, як правило, лягав на плечі батьків та вихователів, то нині їх з успіхом замінила реклама. Ролики про полчища носатих, рогатих, і таких, що й у страшному сні не насняться, мікробів, котрі розгулюють під обідком нашого унітазу, примусять не одну господиню чимдуж бігти до магазину за диво-засобом, який врятує туалет від цієї нечисті. Заодно вона прихопить кілька шматків антибактеріального мила, бо без нього, якщо вірити рекламі, її дитя абсолютно беззахисне перед навалою хвороботворних мікроорганізмів. А помився з таким милом і як у скафандрі, жоден мікроб не страшний. Та чи справді антибактеріальні засоби настільки всесильні й чи можна їх використовувати кожному і повсякчас? І де саме підстерігають нас ці жахливі мікроби? Про це ми дізнавалися у спеціалістів.

Де можна підхопити сальмонелу
 Більшість з нас традиційно вважають, що найнебезпечнішим в гігієнічному плані є санвузол. Його миють, не шкодуючи рук та засобів для чищення. Проте насправді найбільшу небезпеку в домі приховують зовсім інші місця. Спеціалісти стверджують, що це холодильник, кухонні губки та пральні машини (особливо, якщо господині використовують холодне прання з мінімальним циклом (до 30 хвилин), що дозволяє благополучно виживати усім мікробам). На роботі серед найзабрудненіших місць лідирують комп'ютерні клавіатури, трубки телефонів, а вже тоді раковини в громадських туалетах та поручні в громадському транспорті. Всупереч загальному переконанню на дверних ручках вхідних дверей і кнопках ліфтів живе ненабагато більше мікроорганізмів, ніж у середньому в громадських приміщеннях. Втім, це не всі місця, де існує великий ризик підчепити якусь заразу, або, як кажуть спеціалісти, паличку патогенної флори.

?До патогенної флори належить досить багато мікроорганізмів, наприклад, дизентерійна паличка, збудник сальмонели, котрі потрапивши в організм людини одразу ж викличуть хворобу, - стверджує завідуючий відділенням гігієни харчування Хмельницької обласної санепідстанції Ігор Баланюк. - А от, наприклад, кишкова паличка, це умовна санітарно-показова флора. Організм людина, котра має міцну імунну систему, може її побороти. Кишкова паличка викликає захворювання лише тоді, коли в організмі її накопичується певна кількість аж до критичного рівня. А от якщо до організму потрапить паличка патогенної флори навіть в невеликій кількості, то хвороби уникнути не вдасться. Саме тому санітарна служба досить суваро контролює питання наявності в громадських місцях патогенних мікроорганізмів. Лише цьогоріч ми зробили більше двох з половиною тисяч так званих змивів на наявність патогенної флори: на ринках, в місцях торгівлі та громадського харчування, на підприємствах, де виготовляють продукти харчування, тобто там, де ризик підхопити патогенну паличку найвищий. В дев'ятнадцяти випадках дослідження підтвердили наявність патогенної флори. Тому я б радив після відвідин таких місць ретельно мити руки з милом.

Окрім того, Ігор Михайлович розповідає, що санітарно-епідеміологічна служба також бере змиви на наявність патогенних паличок і з овочів, які продаються на наших ринках. І застерігає: саме через погано вимитий огірок чи морквину сальмонелу чи дизентерію підхопити значно легше, аніж потримавшись за поручні в тролейбусі. ?Саме тому перед вживанням овочі потрібно дуже ретельно мити під проточною водою, аби змити залишки грунту, в якому найчастіше знаходяться хвороботворні мікроорганізми. По можливості, ще й піддавати термічній обробці. Навіть ?свої?, з власного городу. Особливо, якщо для підживлення рослин ви користуєтеся перегноєм?.   

Не триклозаном єдиним...
Чим мити руки після відвідин громадських місць питання теж дискусійне. Більшість з нас, звісно ж, вірить рекламі, тому й не дивно, що чи не в кожній ванній кімнаті нині можна зустріти цілий антибактеріальний арсенал засобів (мила, гелів, серветок), котрими ми щодня змиваємо тих жахливих мікробів.

Саме завдяки рекламі ми дізналися, що до складу антибактеріального мила входить супер-чарівна речовина - ?триклозан?. І без нього, нібито, всі бактерії, котрі живуть довкола нас, так і рвуться в бій, щоб нашкодити нашому організму. Однак, в рекламі нічого не говориться про те, чим ця речовина може бути небезпечною для кожного з нас. Лікарі стверджують, що  триклозан вбиває не лише погані мікроби, а й корисні також. Іншими словами, часте використання антибактеріального мила зменшує опірність нашої шкіри до інфекцій. А ще шкіра стає роздратованою, сухою, може потріскатися. А мікротріщини, як відомо - ворота для інфекції. Тож, виходить, домагаючись стерильної чистоти, ми знищуємо наш природний захист.

Думка фахівця

Елла Яремчук, лікар дерматокосметолог Хмельницької міської поліклініки ? 4:
?Як лікар, я взагалі проти використання антибактеріального мила з триклозаном. Ця речовина досить агресивно діє не лише на шкідливі бактерії, а так само легко вбиває й корисні, ті, котрі створюють на шкірі спеціальний захисний шар. Іншими словами, антибактеріальне мило діє на шкіру так само як, наприклад, антибіотик, котрий порушує екосистему тіла, викликаючи дисбактеріоз. А позбавлена захисту шкіра втрачає здатність опиратися інфекціям, тож на такому фоні легко підчепити якусь грибкову інфекцію. Крім того, агресивний склад антибактеріальних засобів знищує не тільки небезпечні мікроорганізми, а й частково здорові клітини епідермісу, що з часом призводить до передчасного старіння шкіри. Втім, використання антибактеріального мила може бути виправдане в місцях підвищеного ризику, наприклад, під час подорожі, відвідування громадських туалетів. Для щоденного використання підійде звичайне дитяче мило. Взагалі, кожна людина має свій індивідуальний ph-показник, тому один і той же брусок мила, не може підійти для усіх. Краще миючий засіб підбирати індивідуально в залежності від типу шкіри. Що стосується алергічних реакцій, то найбезпечнішим з цієї точки зору вважаються кунжутна, персикова та оливкова олії. Якщо у складі засобу є занадто багато віддушок та консервантів, то краще ним не користуватися, бо існує великий ризик виникнення подразнення на шкірі?.

Ігор Баланюк, завідуючий відділенням гігієни харчування Хмельницької обласної санепідстанції:

?Ми не проводили власних досліджень щодо того, яку дію антибактеріальне мило має на здатність знищувати хвороботворні бактерії. Однак, я притримуюся думки, що таке мило для щоденного очищення рук та тіла не годиться. Воно справді вбиває і корисну, і погану  мікрофлору. Навіть якщо ми миємо руки із звичайним милом, намилюючи їх двічі, то з поверхні шкіри  вже змиваються майже усі шкідливі мікроби. Щодо стерильності приміщення, то тут також варто дотримуватися золотої середини: підтримувати чистоту, дезінфікувати небезпечні зони та провітрювати кімнати. Але зловживати антибактеріальними засобами не варто?.